Екологічне управління – Шевчук В. Я. – 6.6. Міжнародні аспекти зміцнення потенціалу місцевих громад
Зміцнення потенціалу місцевих громад потрібно здійснювати через і освоєння традиційних знань, уявлень, методів гармонізації життєдіяльності. Крім того, щоб забезпечити збалансований розвиток них громад, слід:
– створювати, за необхідності, механізми для зміцнення активної участі місцевих громад у розробці на національному рівні політики, законів і програм, пов’язаних із раціональним використанням природних ресурсів, іншими процесами в галузі збалансованого розвитку;
– залучати місцеві громади на національному іі місцевому рівнях у процес впровадження стратегії в галузі гармонійній життєдіяльності, раціонального використання і збереження природних ресурсів та інших відповідних програм, які реалізуються сприяння впровадженню стратегій забезпечення збалансованою розвитку:
Необхідною передумовою нарощення потенціалу миневих громад і міжнародна співпраця, посилення контролю над власними землями. згідно з національним законодавством, забезпечення більш самостійною використання своїх ресурсів, розширення участі в прийнятті рішень, то їх стосуються, у галузі розвитку, а гаком участі у створенні охоронних територій або управлінні ними.
Уряд має вжити такі заходи для посилення потенціалу місцевих громад:
– розглянути питання про ратифікацію і застосування на практиці існуючих міжнародних конвенцій, що стосуються корінних паролів і місцевих громад;
– прийняти або змінній н відповідну політику і (або) правові документи, що забезпечували б захист інтелектуальної и культурної власності місцевих громад та їхнє право на збереження екосистем і традицій на основі місцевих звичаїв, що складися історично.
Спираючись на активну участь місцевих громад, уряду слід вживаю и ходи щодо забезпечення поширення їхніх цінностей, поглядів і знань, у тому числі унікального внеску жіночої частини місцевих громад. У процесі впровадження принципів збалансованою розвитку, зокрема місцевих громад, уряд також має забезпечити:
– надання інформації і залучення місцевих громад до консультації участь у підготовці рішень на національному рівні, особливо в тому, що стосується спільних зусиль у регіональному і міжнародному масштабах, підготовку стратегій, що базуються на місцевих ініціативах;
– надання місцевим громадам технічної й фінансової допомоги на впровадження програм зміцнення потенціалу їх самостійного збалансованого розвитку;
– посилення програм у науково-дослідній сфері й у галузі освіти, що спрямовані на: а) забезпечення глибшого розуміння знань і досвіду місцевих громад у галузі охорони і раціонального використання місцевого природного потенціалу, їх застосування для розв’язання сучасних завдань розвитку; б) підвищення ефективності використання природних ресурсів шляхом впровадження і поширення прийнятних нових технологій;
– співробітництво під час впровадження стратегій у галузі раціонального використання і збереження природних ресурсів, досягнення етно-ландшафтної рівноваги, гармонізації життєдіяльності.
Місцевим громадам притаманний історичний зв’язок зі своїми землями. Поняття “земля” охоплює і навколишнє середовище територій, на яких традиційно проживають відповідні народи. Корінні народи і місцеві громади становлять вагомий відсоток загального населення. Протягом століть формувались і передавались від покоління до покоління цілісні традиційні уявлення про землі, природні ресурси, навколишнє середовище.
Корінні народи і місцеві громади мають повною мірою користуватися правами людини та основними свободами, не стикаючись при цьому з перешкодами чи дискримінацією. На жаль, під впливом економічних, соціальних та історичних чинників складається тенденція до обмеження можливостей повноцінної участі місцевих громад у діяльності із забезпечення збалансованого розвитку на власних землях. Враховуючи взаємозв’язок між станом природного середовища, розвитком і культурою, соціальним, економічним і фізичним благополуччям корінних народів, у межах національних і міжнародних дій із забезпечення екологічно безпечного і збалансованого розвитку слід сприяти підвищенню ролі в цих діях корінних народів і місцевих громад, а також визнавати і посилювати цю роль.
За всебічного співробітництва з місцевими громадами зусилля слід спрямовувати на досягнення таких цілей:
– покладення початку процесу підвищення ролі місцевих громад шляхом вдосконалення і гармонізації національного законодавства;
– визнання необхідності захисту земель місцевих громад від видів діяльності, що є екологічно небезпечними або (на думку корінних народів, яких це стосується) неприйнятними в соціальному й культурному плані;
– визнання значущості місцевих цінностей, традиційних знань і методів заощадливого використання природних ресурсів для забезпечення екологічно безпечного і збалансованого розвитку;
– визнання того, що традиційна й пряма залежність від відновлюваних ресурсів, у тому числі отримання сталих урожаїв, як і раніше, зберігає свою істотну значущість для забезпечення культурного, економічного і фізичного благополуччя місцевих громад (гармонійної життєдіяльності);
– створення і зміцнення національних механізмів врегулювання суперечок у зв’язку з реформуванням земельних відносин і питаннями, що стосуються заощадливого використання ресурсів;
– підтримка альтернативних екологічно обгрунтованих методів виробництва для забезпечення багато варіантності вибору засобів поліпшення якості життя, з тим щоб місцеві громади отримали можливість ефективно брати участь у забезпеченні гармонізації життєдіяльності.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)