Екологічне управління – Шевчук В. Я. – Екологічно безпечне управління використанням токсичних хімічних речовин
Програма дій ООН “Порядок денний на XXI століття” визначає такі пріоритети екологічно безпечного управління:
– екологічно безпечне управління використанням токсичних хімічних речовин;
– екологічно безпечне використання біотехнологій у природоохоронній діяльності;
– екологічно безпечне вилучення небезпечних відходів, у тому числі запобігання незаконному міжнародному обігу токсичних і небезпечних відходів;
– екологічно безпечне вилучення твердих відходів і очищення стічних вод;
– безпечне та екологічно обгрунтоване вилучення радіоактивних відходів;
– розширення діяльності, пов’язаної з відходами.
Екологічно безпечне управління використанням токсичних хімічних речовин
У деяких найбільших промислових районах світу, у тому числі в Україні, продовжується значне хімічне забруднення, що завдає серйозної шкоди здоров’ю людей, генофонду, а також навколишньому середовищу і спричинює зменшення біорізноманіття. Щоб відновити нормальний екологічний стан, потрібні великі капіталовкладення і розробка нових методів. Суть довгострокових наслідків забруднення, що стосуються навіть фундаментальних хімічних і фізичних процесів в атмосфері та кліматичній системі Землі, стали усвідомлювати лише останнім часом, тому і визнавати важливе значення цих наслідків у проявах змін клімату почали тільки нещодавно.
Основними елементами екологічного обгрунтованого використання хімічних речовин є:
– належне законодавство;
– збирання і розповсюдження інформації;
– можливості для оцінки та інтерпретації ступеня небезпеки;
– прийняття політики, спрямованої на зниження ступеня небезпеки;
– можливості для застосування і забезпечення дотримання встановлених норм;
– можливості для відновлення заражених районів і реабілітації інтоксикованих осіб;
– ефективні програми навчання;
– здатність реагувати на надзвичайні ситуації.
Мета діяльності в цій програмній галузі полягає в тому, щоб усунути неприйнятні або необгрунтовані ризики і, керуючись міркуваннями еколого-економічної доцільності, зменшити небезпеку, створювану хімічними речовинами, шляхом застосування комплексного підходу, що містить широкий перелік можливих заходів щодо зниження ступеня небезпеки і вжиття заходів щодо застереження на основі комплексного аналізу життєвого циклу хімічних речовин.
Щоб досягти мети, потрібно:
– розглянути можливість прийняття у відповідних випадках політики, що грунтується на визнаних принципах відповідальності виробників, а також підході, що забезпечує вжиття заходів щодо застереження і запобігання забрудненню та впровадження контролю за використанням хімічних речовин протягом усього їх життєвого циклу, тобто регулювання поводження з хімічними речовинами протягом їх виробництва, торгівлі, транспортування, використання і вилучення;
– провести узгоджені заходи для зменшення небезпек, пов’язаних із токсичними хімічними речовинами, враховуючи увесь життєвий цикл цих речовин, у тому числі заходи як регламентуючого, так і нерегламентуючого характеру, зокрема пропаганду використання більш чистих продуктів і технологій, укладання кадастрів викидів; маркування продуктів; встановлення обмежень на використання; економічні стимули; поступове припинення використання або заборону хімічних речовин, що є токсичними і створюють загрозу для навколишнього середовища та здоров’я людини;
– прийняти політику і заходи регламентуючого й нерегламентуючого характеру для виявлення і зведення до мінімуму впливу токсичних хімічних речовин на основі їх заміщення менш токсичними і в кінцевому підсумку поступового припинення використання хімічних речовин, що створюють необгрунтовану або таку, що неможливо ліквідувати, загрозу для навколишнього середовища та здоров’я людини;
– розробити національну політику і створити необхідний регулювальний механізм запобігання аваріям, забезпечення готовності і реагування, зокрема за допомогою планування землекористування, системи дозволу і вимог щодо подання інформації про аварії;
– сприяти створенню і зміцненню, за необхідністю, національних центрів із боротьби з отруєнням для забезпечення швидкого та адекватного діагностування і лікування у випадку отруєння;
– знизити надмірну залежність від використання агрохімікатів на основі впровадження альтернативних методів ведення сільського господарства, комплексної боротьби зі шкідниками і використання інших відповідних засобів;
– вимагати від виробників, імпортерів та інших сторін, що мають справу з токсичними хімічними речовинами, розробити процедури застосування заходів у надзвичайних ситуаціях і підготувати плани заходів шодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій для прийняття на промислових майданчиках і за їхніми межами;
– виявляти, оцінювати, знижувати і зводити до мінімуму або повністю нейтралізувати дію небезпечних речовин за допомогою екологічно безпечних методів.
Отже, необхідно створити цільову систему управління токсичними хімічними речовинами.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)