Home ⇒ 👍Екологічне управління - Шевчук В. Я ⇒ Екологічне управління – Шевчук В. Я. – 6.3. Законодавчі засади громадського екологічного управління

Екологічне управління – Шевчук В. Я. – 6.3. Законодавчі засади громадського екологічного управління

Поняття “громадське управління в галузі охорони навколишнього природного середовища” має своє законодавче визначення. Таке управління здійснюється громадськими об’єднаннями та організаціями (якщо така діяльність передбачена їх статутами), зареєстрованими відповідно до законодавства України. Згідно із законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначено такі повноваження громадських об’єднань:

– розробляти і пропагувати свої природоохоронні програми;

– утворювати громадські фонди охорони природи; за погодженням із місцевими радами народних депутатів за рахунок власних коштів і добровільної трудової участі членів громадських об’єднань виконувати роботи з охорони та відновлення природних ресурсів, збереження та поліпшення стану навколишнього природного середовища;

– брати участь у проведенні спеціально уповноваженими державними органами екологічного управління перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями природоохоронних планів і заходів;

– проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення;

– одержувати в установленому порядку інформацію про стан навколишнього природного середовища, джерела його забруднення, програми і заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;

– виступати з ініціативою проведення референдумів із питань, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища, використанням природних ресурсів та забезпеченням екологічної безпеки;

– вносити до відповідних органів пропозиції про організацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

– подавати до суду позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі здоров’ю громадян і майну громадських об’єднань;

– брати участь у заходах міжнародних неурядових організацій із питань охорони навколишнього природного середовища.

6.4 Функції громадського екологічного управління

Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначені спеціальні функції громадського екологічного управління (ГЕУ). Це організація і проведення громадської екологічної експертизи і громадського контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Громадська екологічна експертиза здійснюється незалежними групами спеціалістів з ініціативи громадських об’єднань, а також місцевих органів влади за рахунок їх коштів або на громадських засадах. Ця експертиза проводиться незалежно від державної екологічної експертизи. Висновки громадської екологічної експертизи можуть враховуватись органами, які здійснюють державну екологічну експертизу, а також органами, що зацікавлені в реалізації проектних рішень або експлуатують відповідний об’єкт експертизи.

Громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища згідно з положенням, яке затверджується Міністерством екології та природних ресурсів України.

Громадські інспектори охорони навколишнього природного середовища:

– беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державного контролю рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про охорону навколишнього природного середовища, норм екологічної безпеки та використання природних ресурсів;

– складають протоколи стосовно порушення законодавства про охорону навколишньою природного середовища і подають їх органам державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища та правоохоронним органам для притягнення винних до відповідальності;

– налають допомогу органам державного контролю в галузі охорони навколишньою природного середовища для запобігання екологічним правопорушенням.

Ще однією важливою функцією ГЕУ є підтримка громадських екологічних ініціатив. Ця функція законодавчо не визначена, хоча й спрямована перш за все на підтримку законодавчих прав і здійснення обов’язків громадян. Кожен громадянин України згідно з чинним законодавством мас право на:

– безпечне для його житія й здоров’я навколишнє природне середовище;

– участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть негативно виливати на стан навколишнього природного середовища, та внесення пропозицій до державних і господарських органів, установ та організацій із них питань:

– участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального й комплексного використання природних ресурсів;

– здійснення загального й спеціального використання природних ресурсів;

– об’єднання в громадські екологічні формування;

– одержання в установленому порядку повної га достовірної інформації про стан навколишньою природного середовища і його вплив на здоров’я населення;

– участь у проведенні громадської екологічної експертизи;

– одержання екологічної освіти;

– подання в суд позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян про відшкодування шкоди, завданої їхньому здоров’ю і майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Екологічні права громадян забезпечуються:

– проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишньою природного середовища;

– обов’язком міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи щодо запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги під час планування та розміщення продуктивних сил, піл час будівництва тa експлуатації народногосподарських об’єктів:

– участю громадських об’єднань та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природною середовища:

– здійсненням державного и громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишньою природного середовища;

– компенсаціїю в установленому порядку шкоди, завданої здоров’ю і майну громадин унаслідок порушення законодавства про охорону навколишньою природного середовища;

– невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишньою природною середовища.

Будь-яка діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище м інших екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому законодавством України.

Держава гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством. Ради народних депутатів, спеціально уповноважені державні органи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів зобов’язані надавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їхні пропозиції щодо поліпшення стану щодо навколишньою природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань про охорону навколишньою природного середовища та раціонального використання природних ресурсів. Порушені права громадян у галузі охорони навколишньою природною середовища мають бути поновлені, а їх захист – здійснений у судовому порядку відповідно до законодавства України.

Громадяни України зобов’язані:

– берегти природу, охороняти, раціонально використовувані її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища:

– здійснювати діяльність із додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних норма і шив та лімітів використання природних ресурсів;

– не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів:

– вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи та екологічні правопорушення:

– компенсувати школу, зав мну забрудненням та іншим неї а пінним впливом на навколишнє природне середовища.

Громадське екологічне управління повинне забезпечити участь громадськості в процесах надання дозволів і в процесі оцінки випливу на навколишнє середовище з розповсюдженням інформації про діяльність, що може призвести до шкідливого впливу на навколишні, середовище. Слід розробити й прийняти механізми комплексною узгодження позицій між суб’єктами господарської діяльності, органами відповідальними за надання дозволів, і громадськістю територіальних громад. Прикладом можуть слугувати відповідні положення Конвенції щодо оцінки виливу на навколишнє середовище в трансграничному контексті (Еспо, 1991) і Конвенції щодо охорони і використання трансграничних водотоків і міжнародних озер (Гельсінки, 1992).

Громадське екологічне управління має сприяти здійсненню програм, метою яких є надання населенню екологічної інформації щодо споживчої продукції, наприклад шляхом здійснення програм підвищення екологічної поінформованості, перевірки декларацій і заяв про виробництво екологічно безпечної продукції, розробки проектів інформаційно – просвітницької роботи зі споживачами і публікації результатів порівняльної перевірки продукції з екологічними критеріями.

Для створення навколо суб’єктів господарської та підприємницької діяльності сильної громадської думки, що примушує їх впроваджувати екологічно безпечні методи виробництва і виробляти екологічно чисту продукцію, потрібно підтримувати акції з підвищення поінформованості населення, які проводяться екологічними рухами та асоціаціями споживачів.

Щоб підтримати дієвість громадського екологічного управління, необхідно закріпити в законодавстві всі його повноваження та функції, а за неурядовими організаціями – чітко визначені юридичні права, надавши їм, зокрема, право на доступ до інформації і право на судовий розгляд.

В Україні склалася досить розвинута інфраструктура системи неурядових і громадських організацій, які за надання їм відповідного юридичного статусу можуть сформувати національну систему громадського екологічного управління. Це такі найвпливовіші організації:

– Всеукраїнська екологічна ліга;

– Українське товариство сталого розвитку;

– Українська екологічна асоціація “Зелений світ”;

– Українське відділення міжнародної спілки “Екологія людини”;

– Міжнародний фонд Дніпра;

– Міжнародна організація “Громадська ініціатива”;

– Українське товариство охорони природи;

– Всеукраїнський комітет підтримки програм ООН щодо навколишнього середовища;

– Неурядова екологічна організація “МАМА-86”;

– Коаліція українських екологічних неурядових організацій “АЛЬТЕ Р-ЕКО”;

– Еколого-просвітній клуб “Гармонія”;

– Екологічне дитяче об’єднання “Зелений гомін”.