Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV початку XXI століть – Горбань Ю. А

У стародавності склалось уявлення про історію як вчительку життя. Уроки історії допомагають відкривати шляхи до мудрощів, орієнтуватися у складних явищах суспільного розвитку. Розуміння минулого дає можливість більш критично поглянути на сучасність і деякою мірою

Рубіж XV-XVI століть – початок переходу від епохи Середньовіччя до Нового часу, із якого власне й починається історія сучасного світу. За класичною схемою Середні віки завершуються в середині XV століття з падінням Східної Римської

Соціально-економічні зміни, які розпочалися в західноєвропейських країнах, об’єктивно зумовили потребу більш детально й досконало вивчити географію планети. їх наслідком стали Великі географічні відкриття кінця XV – початку XVII ст., у ході яких європейці здійснили

Першими в Європі на шлях визвольно-революційної боротьби стали Нідерланди. Тут незадоволення іспанським пануванням назріло у 60-х роках XVI ст. Проти політики короля Філіппа П розгорнула опір нідерландська аристократична опозиція на чолі з Вільгельмом Оранським,

Першу спробу європейської колонізації Північної Америки археологи відносять приблизно до X ст. н. е. її здійснили море-плавці-вікінги. Згідно з епосом вікінгів загін на чолі з мореплавцем Лейфом висадився на далекому західному побережжі невідомої землі,

Прогресивні зміни, які відбувалися в соціально-економічному устрої європейських країн XVI-XVII ст., позитивно вплинули і на розвиток культурного життя на континенті. Цей період увійшов в історію під назвою Ренесанс, що в перекладі з французької мови

У період XVIII ст. – 1870 р. відбувався розклад традиційних економічних, соціальних та релігійно-культурних інститутів. Народи Європи та Північної Америки здійснили перехід від аграрного типу суспільства до індустріального, іманентною тенденцією якого була модернізація усіх

Європейські мислителі XIX століття, навіть якщо вони належали до зовсім різних напрямів, були єдині в одному – у прагненні безпощадного критичного аналізу цінностей, які вважалися непорушними і для попереднього покоління, і для більшості сучасників.

Європейські країни, які твердо стали на шлях капіталістичного розвитку, здобули величезні переваги порівняно з рештою світу, в якому традиціоналізм не уступав своїх позицій. Ці переваги, природно, відбивались і на військовому потенціалі, і на можливостях

Еволюція капіталізму останньої третини XIX – початку XX ст. позначена небаченим доти динамізмом. Особливо це стосується європейських капіталістичних країн. Європа як потужний локомотив із шаленою швидкістю неслася на вершини технічного прогресу, виявляючи фантастичні, проте

Міжнародний лад в умовах капіталізму вільної конкуренції особливо протягом XIX ст. залишався напрочуд стабільним. З 1815 р., наприклад” не сталося жодного загального воєнного конфлікту між п’ятьма домінуючими державами Європи. Війни, які виникали, були обмежені

Розглядаючи модернізацію як рушій комплексу змін, яких зазнають суспільства на шляху від відсталості до прогресу, виразно постає насиченість її глибокими, принциповими зрушеннями в продуктивних силах, соціально-політичній організації, пізнавальних можливостях людини. Модернізація високо піднесла культуру

Глибокий вплив на долю людства справили війни та революції, якими характеризувалося XX століття. Його початок був ознаменований Першою світовою війною. Вона визнана наукою тим рубежем, на якому завершилася нова й розпочалася новітня історія світу

Невтішні для Німеччини підсумки кампанії першого року війни змусили її шукати нових шляхів для розв’язання стратегічних завдань. Дійшовши висновку, що війною на два фронти домогтися вирішального успіху неможливо, німецьке командування прийняло рішення 1915 р.

На початок 1917 р. стратегічна перевага у світовій війні належала країнам Антанти. Успіхи військово-промислового виробництва й американська допомога дали їм змогу домогтися переваги над противником у технічному оснащенні військ, а багатство людських ресурсів –

Матір’ю катастроф XX століття небезпідставно називають Першу світову війну, результати якої зумовили глибоку цивілізаційну кризу, вихід із якої привів до глобальних змін у світовій історії. Змін, які фактично поклали початок новітньої історії людства і

Ще не стих гуркіт армагеддонського грому Першої світової війни, як постала нова реальність глобального значення: США вустами свого президента В. Вільсона заявили свої претензії на світове лідерство. У геополітичних вимірах це означало, що після

Політика – це втілена в діях ідеологія. Відтак політичними прийнято вважати передусім ті ідеології, які змогли реалізувати себе в суспільно-політичній практиці. У міжвоєнний період це вперше і широкомасштабно вдалося зробити політичним адептам ліберальної, соціалістичної

Друга світова війна – рубіжна й найжорстокіша подія в історії сучасного світу. В неї було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі і тривала довгих б років. Вогняний смерч пронісся над величезними територіями

Два диктатори – Гітлер і Сталін – ніколи не довіряли один одному. Новий етап у взаємовідносинах із Москвою, започаткований договором про ненапад від 23 серпня 1939 р., Гітлер у колі своїх наближених одного разу

Перший і головний підсумок Другої світової війни полягає у всесвітньо-історичній перемозі над фашизмом. Перемога врятувала світову цивілізацію, зруйнувала претензії Німеччини на світове панування. Фашистські держави – Німеччина, Італія, Японія і їх союзники були розгромлені.

Перемога держав антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні докорінно змінила політичну ситуацію у світі й визначила основні тенденції розвитку людської цивілізації до початку 90-х років XX ст.: в Європі та Азії почав переможну ходу

Після Другої світової війни внаслідок глобальної боротьби різних політичних, економічних і соціальних альтернатив вибір у більшості європейських країн було зроблено на користь подальшого прогресу людства. Наслідком цього стало посилення демократичних, гуманістичних сил і широке

Друга світова війна привела до активізації національно-визвольного руху в колоніальних імперіях Великобританії, Франції, Голландії, Португалії і Бельгії. Здобувши перемогу над Німеччиною і Японією, старі колоніальні держави намагались зберегти тут свої панівні позиції. Однак нові

Багатопланові. З початку 1980-х років її змісту все більше властиві риси нової технологічної революції (електронна автоматика, інформатика, біотехнології, комп’ютерна революція та ін.), що розглядаються як елементи постіндустріальної цивілізації. Наслідки НТР впливають не тільки на