Людина і світ – Юрій М. Ф. – ПРОБЛЕМИ “ПІВНІЧ-ПІВДЕНЬ”

Так нерідко в літературі позначається тенденція росту економічного відставання країн третього світу від провідних держав Заходу. Катастрофа колоніальної системи імперіалізму в 50-60-х рр. XX ст. породила оптимістичні прогнози швидкого економічного і культурного відродження країн, які завоювали політичну незалежність. Справді, до 70-х рр. ці держави зберігали досить високі темпи розвитку (у першу чергу, це відноситься до так званих “нових індустріальних і нафтоекспортуючих країн”). Однак з 80-х рр. цей економічний ріст різко сповільнився. Падіння частки країн, що звільнилися, у світовій торгівлі змусило їх звернутися до зовнішніх позик. До другої половини 80-х рр. утворився трильйонний борг країн третього світу Заходу.

Почав збільшуватися розрив між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються. Якщо в 1960 р. співвідношення між ними за валовим національним продуктом надушу населення було 26:1, то зараз воно складає 40:1.

Причин посилення зазначеної тенденції чимало. Одна з них пов’язана з демографічною ситуацією в країнах третього світу.

У 1987 р. на Землі був зареєстрований п’ятимільярдний житель. Сьогодні населення Землі перевищило 6 млрд. Найбільш швидкими темпами воно збільшується в менш економічно розвинутих країнах Азії, Африки і Латинської Америки, що різко загострює в них проблеми житла, освіти, медичного обслуговування й, у першу чергу, продовольства. Заданими ООН, щорічно від голоду у світі помирає близько 50 млн. людей. Переважна більшість їх припадає на частку країн, що розвиваються.

Невже голод, убогість, хвороби і страждання будуть постійними супутниками життя значної частини населення нашої планети?

Багато учених вважають, що людство володіє необхідними інтелектуальними можливостями і матеріальними ресурсами для подолання соціально-економічного відставання країн третього світу. Насамперед, як показує світовий досвід останніх десятиліть, піддається розумному регулюванню ріст населення і загальна демографічна ситуація на основі поступової зміни ціннісних установок і поведінкових стереотипів в сфері сімейно-шлюбних відносин. Але головне не в цьому. Скорочення гонки озброєнь, зменшення військових витрат дадуть можливість визволити значні засоби, які можна направити на розвиток цих країн. За наявними розрахунками, однієї десятої відрахувань від військових витрат досить, щоб забезпечити необхідні капіталовкладення в модернізацію економіки країн, що розвиваються, і істотно змінити їхній рівень життя.

Таким чином, ми знову переконуємося у взаємозв’язку глобальних проблем і необхідності комплексного підходу до їхнього вирішення на основі міжнародного співробітництва.

Основні поняття

Глобалізація світу. Економічна глобалізація. Міжнародна торгівля. Глобальні проблеми. Екологічна криза.

Терміни

Стандарт споживання. Всесвітня торгова організація. Міжнародний валютний фонд. Всесвітній банк.

Питання для самоперевірки

1. Що таке процес глобалізації?

2. Які прояви глобалізації в економічній сфері? Що їй сприяє?

3. У чому виражається суперечливість процесу глобалізації?

4. Які основні глобальні проблеми сучасності? Чим викликана їхня поява?

5. Чим викликана екологічна криза?

6. Які основні принципи світопорядку, що можуть запобігти загрозі нової світової війни?

7. У чому полягає проблема “Північ-Південь”? Як виявляється взаємозв’язок глобальних проблем?

Завдання

1. Чи можна погодитися з твердженням: зараз ми стаємо членами одного суспільства, яке знаходиться на грані загибелі? Свою позицію аргументуйте.

2. У середині 90-х рр. XX ст. центральні офіси 90 з 200 провідних транснаціональних корпорацій знаходилися в США, на їхню частку припадала половина всіх продажів. Прокоментуйте ці дані.

3. Американський філософ Б. Валлерстайн розробив теорію світової системи. Ця система, яка почала формуватися ще в XVI ст., включає ядро (індустріальні країни Заходу), напівпериферію (до них Валлерстайн відніс держави на півдні Європи, такі як Іспанія), периферію (країни Східної Європи) і зовнішню арену (держави Азії й Африки, втягнуті у світове господарство лише як сировинні придатки). При цьому філософ стверджував, що країни, які входять у ядро, так організовують світову економічну систему, щоб вона насамперед відповідала їхнім інтересам.

Обміркуйте положення цієї теорії. Що вам здається правильним, а з чим важко погодитися. Якщо наслідувати логіці автора, які країни сьогодні утворюють ядро системи, складають напівпериферію і периферію? Чи збереглася зовнішня арена?

4. У знаменитому трактаті “До вічного миру” І. Кант виклав умови досягнення надійного і справедливого миру: при укладенні мирного договору не можна зберігати можливість нової війни; жодна самостійна держава не може бути придбана іншими державами шляхом спадкування, обміну, купівлі чи дарування; постійні армії повинні згодом зникнути; жодна держава не повинна насильно втручатися в політичний устрій іншої держави. Чи актуальні ці вимоги сьогодні? Свою відповідь обгрунтуйте.

5. Країни, що розвиваються, з найменшим національним доходом на душу населення в 1972 р. витрачали на військові витрати 17,2%, на освіту -12,7%, на охорону здоров’я – 4,6%. До 1933 р. частка військових витрат у них підвищилася до 19,5%, а частка витрат на освіту скоротилася до 4,7%, на охорону здоров’я – 2,7%. Прокоментуйте ці дані.

6. Англійський економіст Т. Мальтус стверджував, що населення Землі росте в геометричній прогресії, а приріст продовольства, за рахунок якого воно може прогодуватися, – в арифметичній прогресії. Які висновки випливають з цього твердження? Чи розділяєте ви їх?

7. Існують дві точки зору на роль глобальних проблем у розвитку людства. Одні стверджують, що вирішити їх не удасться, а поява їх передбачає близький крах сучасної цивілізації. Інші вважають, що люди знайдуть прийнятні засоби вирішення глобальних проблем, а сам спільний пошук впливає на людство, зближає народи, сприяє становленню єдиної цивілізації. Яка ваша точка зору?



Людина і світ – Юрій М. Ф. – ПРОБЛЕМИ “ПІВНІЧ-ПІВДЕНЬ”