Людина і світ – Юрій М. Ф. – ІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО

Ви вже знаєте, у чому полягає своєрідність індустріальної цивілізації, як проходило її становлення. Сьогодні більшість країн світу можна віднести до суспільств індустріального типу. У них переважає промислове виробництво, розвинуті ринкові відносини, вони активно беруть участь у міжнародній торгівлі.

Швидко йдуть процеси урбанізації, тобто росту міст. У деяких країнах до 90% населення – городяни. Постійно зменшується частка людей, зайнятих у сільському господарстві: у найбільш промислово розвинутих державах вона не перевищує 3-5% населення.

Разом з тим, цей світ сьогодні дуже неоднорідний. Одну групу складають високорозвинені в промисловому плані країни: США, Канада, держави Західної Європи. Саме з ними ми пов’язуємо поняття “західна цивілізація”. У більшості з цих держав промисловий переворот і наступна Модернізація відносяться до XVI11-XIX ст. В останні десятиліття минулого століття в число високорозвинених країн ввійшла і Японія. На їхню частку в середині 90-х рр. XX ст. припадало 50% світового валового продукту, у той час як чисельність населення складала 14% від усього населення Землі.

У політичних відносинах дані держави – демократії, що проголошували головним своїм завданням захист прав і свобод громадян. Серед основних духовних цінностей важливе місце як і раніше приділяється спрямованості людини до особистого успіху, розвитку духу підприємництва й ініціативи, підтримки нового, прогресивного, поваги до науки і техніки. Разом з тим, усе більшого поширення одержує прагнення до матеріального комфорту, розширеного споживання. Один американський соціолог назвав сучасне західне суспільство “викидаючим суспільством”: речі купуються і швидко викидаються, відбувається швидка зміна моди, стилю життя.

Іншу групу утворюють так звані нові індустріальні країни. До неї входять ті, хто домігся значних економічних результатів порівняно недавно, успішно застрибнувши на ходу в “потяг” науково-технічного прогресу. Це, в першу чергу, ряд держав Азії, окремі країни Латинської Америки. Наприклад, Південна Корея ще в 50-і рр. XX ст. була багато в чому аграрно-традиційним суспільством, 85% її населення складали селяни. Практично не було людей з вищою освітою, тому що японська окупаційна влада протягом десятків років забороняла корейцям одержувати освіту вищу за середню. Під забороною знаходилася також будь-яка підприємницька діяльність, крім дрібного бізнесу. Тому в Кореї не було підприємств, де працювало б більш 50 осіб. До 90-х рр. XX ст. ця держава стала індустріально розвинутою. У містах живе більш 85% населення. За кількістю осіб з вищою освітою Корея

Поступається тільки США і Японії. Це створює базу для розвитку наукомістких, високотехнологічних виробництв; південнокорейська електроніка успішно завойовує позиції на світовому ринку.

Сприйнявши багато рис індустріального суспільства, держави цієї групи зберегли і свої традиційні цінності: готовність до тривалої, кропіткої праці, високу суспільну значимість праці, пов’язаної з професійною майстерністю, цінності солідарності і колективізму, міцність родинних зв’язків не тільки в сімейних відносинах, але й у бізнесі.

Ще більший вплив традиційні цінності мають у тих країнах, які побудували своє багатство на експорті нафти. Це насамперед держави арабського Сходу. Зримі прояви нового в їхніх країнах – туристичні комплекси, що відповідають найвищим міжнародним стандартам, сучасні аеродроми, багатоповерхові столичні офіси великих компаній. Але ставлення до багатства багато в чому залишається колишнім: гроші існують для того, щоб їх витрачати.

У ряді цих держав зберігають значення племінні зв’язки, нерідкі міжплемінні конфлікти, мало змінився віковий вклад життя кочівників – бедуїнів. Велику роль у суспільстві відіграє релігія. Там, де пануючою релігією є іслам, нерідко висувається ідея відродження ісламської цивілізації, основою якої повинні стати морально-духовні цінності, що проповідуються цим віровченням.

Швидкими темпами сьогодні розвивається економіка в Індії і Китаю. Узявши на озброєння багато Досягнень західної технології й організації виробництва, країни Сходу прагнуть протистояти вестернізації (впливу Заходу: від англ. west – захід) своєї культури, намагаються відстояти самобутні духовні цінності. На думку одного індійського вченого, азіатські народи не прийняли культурної переваги Заходу.



Людина і світ – Юрій М. Ф. – ІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО