Людина і світ – Юрій М. Ф. – ПРОБЛЕМИ ГУМАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ
Дотепер ми говорили про те, який працівник потрібний виробництву: трудова діяльність вимагає від людини професіоналізму, кваліфікації, загальної культури, дисциплінованості, ретельності, ініціативи тощо.
Тепер підійдемо до трудової діяльності з іншого боку: наскільки вона відповідає природі людини, як сприяє (чи перешкоджає) розвитку в ній справді людських якостей.
З розвитком індустріального виробництва людина звільнилася від багатьох фізичних зусиль при виконанні трудових операцій. Однак якщо ремісник створював закінчену річ, що була втіленням його особистої майстерності, ніби представляла його особисті якості, працівник індустріальної праці поряд із засобами праці розглядається лише як фактор виробництва. Це порушує гармонію праці з основними біологічними і психологічними рисами, властивими розвитку людського життя.
Цей результат індустріального виробництва називається дегуманізацією праці. Найбільш повно дегуманізація праці проявилася в його організації за системою американського інженера Ф. У. Тейлора (1856-1915). Тейлор розробив систему організаційних мір, що включала хронометраж трудових операцій, інструкційні картки тощо, яка супроводжувалася системою дисциплінарних санкцій і стимулюванням праці. Диференціальна система оплати праці означала, що працьовитий робітник додатково винагороджується, а ледар не може одержати незароблені гроші.
Система Тейлора характеризувалася виключенням робітників з підготовки і контролю трудового процесу; визначенням зверху робочого ритму, норм і перерв; виключенням робітників із творчих ролей і обмеженням їхньої діяльності виконанням. Сам Тейлор писав: “Кожний повинен навчитися відмовлятися від своїх індивідуальних прийомів роботи, пристосовувати їх до ряду нововведених форм і звикнути приймати та виконувати директиви, що стосуються всіх дрібних і великих прийомів роботи, які раніше залишалися на його особистий розсуд”.
Такий вид трудового процесу викликає в його учасників почуття, що над ними як особистостями домінують машини, чим заперечується їх індивідуальність. У них виникає апатія, негативне ставлення до праці як до чогось вимушеного, виконуваного тільки за необхідністю.
Велике значення мають умови праці. У них включаються ступінь небезпеки або безпеки предмета і засобів праці, їх вплив на здоров’я, настрій і працездатність людини. Потенційно небезпечними є фактори фізичні (шум, вібрація, підвищення чи зниження температури, іонізуючі та інші випромінювання), хімічні (гази, пари, аерозолі), біологічні (віруси, бактерії, грибки).
Особливо шкідливі, екстремальні умови праці викликають смерть, важкі професійні захворювання, великі аварії, серйозні травми.
Гуманізація праці означає процес її олюднення. Насамперед необхідно усунути фактори, що загрожують людському здоров’ю в технізованому середовищі. Небезпечні для здоров’я людини функції, операції, пов’язані з великими зусиллями, монотонною працею” на сучасних підприємствах перекладаються на робототехніку.
Сучасні технологічні процеси припускають максимальну інтелектуалізацію праці, таку її організацію, коли особистість не зводиться до простого виконавця окремих операцій. Іншими словами, мова йде про зміну змісту праці, що на сучасному етапі науково-технічного прогресу може стати більш різноманітним, більш творчим.
Особливе значення має культура праці. Дослідники виділяють у ній три компоненти. По-перше, це удосконалення трудового середовища, тобто умов, за яких проходить трудовий процес. По-друге, це культура взаємин між учасниками праці, створення сприятливого морально-психологічного клімату в трудовому колективі. По-третє, осмислення учасниками трудової діяльності змісту трудового процесу, його особливостей, а також творче втілення закладеного в нього інженерного задуму.
Трудова діяльність – це найважливіше в житті будь-якої людини поле її самореалізації. Саме тут розкриваються й удосконалюються здібності людини, саме в цій сфері вона може ствердити себе як особистість. Процес гуманізації праці розширює ці можливості. Використовувати їх – справа кожного з вас.
Основні поняття
Праця. Матеріальне виробництво. Умови праці. Культура праці. Гуманізація.
Терміни
Засоби праці. Предмет праці. Технологія. Поділ праці. Професіоналізм. Кваліфікація. Дисципліна. Ініціатива.
Питання для самоперевірки
1. У чому полягають особливості матеріального виробництва?
2. Які основні засоби праці? Що таке предмет праці?
3. Від чого залежить зміст праці? Яким повинний бути сучасний робітник?
4. Що таке гуманізація праці?
Завдання
1. Яка професія вам найбільше знайома? Здійсніть аналіз цієї професійної праці: визначте її мету, використовувані технічні засоби, способи трудової діяльності (технологію), трудові операції і прийоми. Подумайте, як можна підвищити продуктивність цієї трудової діяльності.
Порівняйте зміст праці продавця в гастрономі і водія автобуса.
2. Поясніть зміст і походження прислів’їв “Ремеслу скрізь пошана”, “Майстерність скрізь у пошані”, “Хто що знає, тим і хліб добуває”, “Справа майстра боїться”, “Панської роботи не переробиш”, “Послав Бог роботу, так відняв чорт полювання”.
3. Німецький поет і вчений Й. В. Гете писав: “Будь-якому життю, будь-якій діяльності, будь-якому мистецтву повинно передувати ремесло, що може бути засвоєно лише при відомій спеціалізації. Придбання повного знання, повного уміння в галузі якого-небудь одного предмета дає більше знання, ніж засвоєння наполовину сотні різноманітних предметів”. Чи згодні ви з цим твердженням? Аргументуйте свою відповідь.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)