Екологічне право України – Шуміло О. М. – 3. Загальна характеристика правового режиму територій та об’єктів ПЗФ України
Категорії територій та об’єктів ПЗФ України розрізняються за природним походженням, порядком створення, юридичним статусом, правовим режимом охорони та використання, функціональним зонуванням території та іншими ознаками.
Національним законодавством для кожної категорії територій та об’єктів ПЗФ України встановлено спеціальний правовий режим. Режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду визначається відповідно до ЗУ “Про ПЗФ України” з урахуванням їхньої класифікації та цільового призначення. Конкретні вимоги до режиму окремих заповідних територій та об’єктів у межах, визначених законодавством, можуть встановлюватися положеннями про ці території чи об’єкти.
ЗУ “Про ПЗФ України” у ст. 3 – Класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду України – визначено, що до природно-заповідного фонду України належать:
O природні території та об’єкти: природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища;
O штучно створені об’єкти: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.
Заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва залежно від їхньої екологічної та наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об’єктів, що оголошуються заказниками чи пам’ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:
– заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;
– пам’ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.
Законодавством АРК може бути встановлено додаткові категорії територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Визначальним для статусу об’єктів та територій ПЗФ України є їхній правовий режим, що являє собою сукупність науково обгрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об’єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їхніх природних комплексів.
Режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням їхньої класифікації та цільового призначення.
З метою визначення та обгрунтування заходів щодо провадження відповідно до законодавства та вимог міжнародних договорів природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяльності, охорони, відтворення та використання природних комплексів та об’єктів, які передбачається здійснити протягом п’яти років, а також стратегії розвитку об’єкта природно-заповідного фонду на десять років розробляється проект організації території об’єкта природно-заповідного фонду.
Інструкцією про зміст та складання документації державного кадастру територій та об’єктів ПЗФ України визначено істотні критерії, які впливають на статус цих об’єктів:
– режим охорони і використання;
– ступінь збереженості угруповань;
– ступінь цінності об’єкта ПЗФ України. Режими охорони і використання:
– заповідний режим – повне невтручання або втручання людини лише у виняткових випадках у структуру екосистем та природні процеси;
– режим абсолютної заповідності – повне невтручання людини у природні процеси з будь-якою метою;
– режим регульованої заповідності – обмежене, науково обгрунтоване втручання людини в природні процеси, при якому не переслідуються ніякі цілі, крім збереження видів живого і/або угруповань на основі підтримання екологічної рівноваги (виконання природоохоронних, біотехнічних та науково-технічних заходів з метою регулювання та запобігання виникненню негативних змін в екосистемах шляхом сінокосіння, випалювання, випасу, реакліматизації, регулювання чисельності певних видів, оптимізації гідрологічного режиму тощо);
– заказний режим – режим, за якого забороняється здійснення окремих видів і форм господарської діяльності для забезпечення збереження окремого компонента чи окремих екосистем;
– режим непрямого використання та охорони – режим, за якого здійснюється обмежене використання природних ресурсів у рекреаційних, оздоровчих, спортивних, туристичних, освітніх та інших пізнавальних цілях;
– режим прямого природокористування – режим, за якого здійснюється збалансоване ведення традиційної господарської діяльності, що не призводить до дестабілізації екологічної рівноваги на природно-заповідній території та погіршення загального стану довкілля в регіоні.
Ступінь збереженості угруповань:
– абсолютно корінні угруповання – ті угруповання, що сформувались без впливу людини;
– практично корінні угруповання – ті угруповання, структура яких під впливом антропогенних факторів не змінилася;
– умовно корінні угруповання – стійкі стадії розвитку порушеного людиною рослинного покриву, близького до природного корінного;
– залишково корінні угруповання – рослинний покрив сформувався шляхом природного розвитку, але під впливом антропогенних факторів його структура суттєво змінилася (наприклад, праліси зі зміненим складом деревостану, пониженою повнотою, зміненим видовим складом трав’яного покриву);
– тимчасово похідні угруповання – ті угруповання, які в процесі природного формування можуть трансформуватися безпосередньо в природні;
– довготривало похідні угруповання – ті угруповання, які можуть відновитися до стану природних або близьких до них лише через ряд проміжних стадій;
– постійно похідні угруповання – ті угруповання, які спонтанно не можуть відновитися до природних або близьких до них рослинних угруповань.
Ступінь цінності об’єкта ПЗФ України:
O міжнародний – об’єкти ПЗФ України, збереження яких має світове та європейське значення. До них відносяться природні об’єкти, що входять до біосферних заповідників ЮНЕСКО, на територіях яких зберігаються види, занесені до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку, території яких відносяться до водно-болотних угідь міжнародного значення, штучно створені об’єкти ПЗФ України, що мають видатні колекції видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку, і де здійснюється їхнє відтворення;
O національний – об’єкти ПЗФ України, збереження яких має державне значення. До них належать природні об’єкти, території яких є середовищем існування видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, на яких зберігаються рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України, видатні пам’ятки природи (меморіальні вікові дерева, печери), природні комплекси яких мають загальнодержавну рекреаційну цінність, штучно створені об’єкти ПЗФ України, у межах яких створені колекції видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, і де здійснюється їхнє відтворення, та видатні колекції типових видів рослин і тварин, видатні старовинні парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, що добре збереглися;
O регіональний – об’єкти ПЗФ України, збереження яких має регіональне значення (в межах АТО). До них відносяться об’єкти ПЗФ України, на території яких забезпечується існування переважно видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні на територіях областей та АРК, видів, занесених до списків флори і фауни природних регіонів, штучно створені об’єкти ПЗФ України, в яких зібрані переважно колекції цих видів, на території яких зберігаються переважно рослинні угруповання, занесені до регіональних Зелених списків, території яких мають регіональну оздоровчо-рекреаційну цінність;
O місцевий – об’єкти ПЗФ України, збереження яких має значення для території, що охоплює частину території АТО. До них належать об’єкти ПЗФ України, не віднесені до перших трьох категорій (наприклад, пам’ятки природи – окремі дерева, алеї, геологічні пам’ятки – скелі тощо).
Усі ці характеристики визначають особливості правового режиму охорони територій та об’єктів ПЗФ України, їхню структуру та зонування, наукову та екологічну цінність цих об’єктів.
З метою забезпечення інформованості та природоохоронного виховання населення, підвищення ефективності роботи природоохоронних установ та організацій передбачено існування державних знаків та аншлагів на територіях та об’єктах ПЗФ України, які складають систему інформаційних та охоронних знаків цих об’єктів, що спрямована на інформування населення та природо-користувачів про межі заповідних об’єктів, категорію їхнього заповідання та основні відомості про режим і правила поведінки на природоохоронних територіях.
Порядок виготовлення, встановлення та змістовного наповнення цих знаків передбачений Положенням про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України. Відповідно до цього Положення використовуються такі види державних знаків та аншлагів:
1. Офіційна вивіска об’єкта ПЗФ України використовується для природоохоронного об’єкта, що має юридичний статус, і несе інформацію про його приналежність, категорію та власну назву. Офіційна вивіска має форму прямокутника розміром 620×470 мм зеленого кольору з окантовкою. На ній: під Державним Гербом – напис “Україна”; назва міністерства, відомства чи установи, у віданні якої перебуває цей об’єкт; власна назва, категорія заповідання; представництво (дирекція, правління тощо).
2. Інформаційно-охоронні знаки, які несуть інформацію про назву, категорію та основні вимоги охорони території заповідного об’єкта. Встановлюються в місцях входу (виходу) на територію об’єкта, масового руху транспорту (в місцях перетину меж заповідного об’єкта дорогами, стежками, водоймами, поблизу населених пунктів). Інформаційний охоронний знак має форму вертикального прямокутника розміром 841×594 мм. На смугастому синьо-жовтому полі зображено зелений щит. На щиті під Державним Гербом України напис “Природно-заповідний фонд України”. В центрі щита – табличка жовтого кольору, на якій подано повну назву заповідного об’єкта. Під табличкою напис “Охороняється законом”.
3. Межовий охоронний знак, який несе інформацію про категорію заповідного об’єкта і служить для визначення його меж. Має форму вертикального прямокутника розміром 420×297 мм. За формами та абрисами подібний до інформаційно-охоронного знака. Власна назва може бути відсутня. Категорія заповідання обов’язкова. Встановлюється вздовж меж природно-заповідної території.
4. Інформаційний щит встановлюється у місцях найбільшого скупчення відвідувачів, на оглядових майданчиках, автостоянках, біля адміністративних будівель заповідного об’єкта. Інформаційні щити надають максимум інформації про розміри, розміщення, функції об’єктів, правила поведінки, показують рекомендовані маршрути і пункти огляду. Інформаційний щит має форму горизонтального прямокутника розміром 841×1189 мм (допускається збільшення розмірів у два рази), жовтого кольору з синьою окантовкою. На щиті подається повна назва об’єкта, його призначення і функції, загальна характеристика, правила поведінки, картосхема території.
Інформація на щитах подається українською мовою. Поряд з текстом, викладеним українською мовою, може бути вміщено його переклад іншою мовою. Для АРК може вживатися і російська мова.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)