Екологічне право України – Шуміло О. М
Навчальний посібник “Екологічне право України. Особлива частина” – результат праці авторського колективу, об’єднаного загальною ідеєю – надати читачеві допомогу в освоєнні навчальних курсів “Екологічне право” та “Екологія”. Викладення навчального матеріалу здійснюється шляхом послідовного правового
Навчальний посібник “Екологічне право України. Особлива частина” – результат праці авторського колективу, об’єднаного загальною ідеєю – надати читачеві допомогу в освоєнні навчальних курсів “Екологічне право” та “Екологія”. Викладення навчального матеріалу здійснюється шляхом послідовного правового
Навчальний посібник “Екологічне право України. Особлива частина” – результат праці авторського колективу, об’єднаного загальною ідеєю – надати читачеві допомогу в освоєнні навчальних курсів “Екологічне право” та “Екологія”. Викладення навчального матеріалу здійснюється шляхом послідовного правового
У преамбулі ВК України7 зазначено, що в умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, їхнього раціонального використання
Ураховуючи особливу цінність для життя людей водних ресурсів, суспільство розробило загальнообов’язкові правила і норми щодо охорони і використання вод. ВК України як основний нормативний акт водного права в комплексі із заходами організаційного, правового, економічного
Згідно зі ст. 13 Конституції України, ст. 324 ЦК України та ст. 6 ВК України води (водні об’єкти) є виключно власністю українського народу і надаються тільки у користування. Народ України здійснює право власності на
Управлінню в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів притаманні основні риси управління в галузі охорони довкілля, які викладені в Загальній частині навчального посібника “Екологічне право України”. Державне управління в галузі використання
Інститут водокористування регламентується ВК України. Він визначає водокористування як використання вод (водних об’єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та
Складовими інститутами правової охорони вод є: – користування землями водного фонду; водоохоронні зони та зони санітарної охорони; – водні об’єкти, віднесені до природно-заповідного фонду; – охорона вод від забруднення, засмічення і вичерпання; – запобігання
Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, геології, місцевими радами, судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством. У разі, якщо
1. Загальні проблеми охорони та використання надр в Україні Надра та корисні копалини в них для кожної країни є одним з основних елементів, що забезпечують розвиток та належну роботу більшості секторів економіки. Тому не
1. Загальні проблеми охорони та використання надр в Україні Надра та корисні копалини в них для кожної країни є одним з основних елементів, що забезпечують розвиток та належну роботу більшості секторів економіки. Тому не
Відповідно до ст. 1 КУпН надра – це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Таким чином, законодавець визначає надра
Стаття 3 КУпН встановлює, що гірничі відносини в Україні регулюються КУ, ЗУ “Про охорону навколишнього природного середовища”, КУпН та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них. Одразу ж слід зазначити, що КУпН
У ст. 4 КУпН передбачено, що надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. У зв’язку з цим використання надр можливе тільки на праві користування, а на праві власності використання корисних
Права та обов’язки надрокористувачів слід розділити на загальні та спеціальні. Загальні права та обов’язки надрокористувачів формуються з тих, які притаманні будь-яким природокористувачам, детально розкриваються у загальній частині екологічного права і додаткового висвітлення не потребують.
Права та обов’язки надрокористувачів слід розділити на загальні та спеціальні. Загальні права та обов’язки надрокористувачів формуються з тих, які притаманні будь-яким природокористувачам, детально розкриваються у загальній частині екологічного права і додаткового висвітлення не потребують.
Невідворотність юридичної відповідальності за правопорушення у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів є одним із основних принципів в екологічному законодавстві і необхідною умовою забезпечення правопорядку в цій сфері, у тому числі в частині
1. Рослинний світ як об’єкт правової охорони Рослинний світ – один з найважливіших елементів довкілля. Майже у всіх екосистемах рослини є базою для розвитку всієї системи, адже саме вони створюють початкову біологічну масу та
1. Рослинний світ як об’єкт правової охорони Рослинний світ – один з найважливіших елементів довкілля. Майже у всіх екосистемах рослини є базою для розвитку всієї системи, адже саме вони створюють початкову біологічну масу та
Як і в будь-якій сфері, необхідною умовою належної охорони та раціонального використання рослинного світу є створення та розвиток галузевого законодавства про рослинний світ. Як вказувалося вище, тривалий час законодавство про рослинний світ обмежувалося сукупністю
Правове регулювання використання рослинного світу є реалізацією інституту права природокористування у законодавстві про рослинний світ з усіма притаманними йому принципами та вимогами. Як і вивчення будь-якого питання, вивчення використання рослинного світу необхідно розпочинати з
Правова охорона рослинного світу – це цілеспрямований процес правового регулювання і здійснення заходів з охорони, раціонального використання і відтворення природних рослинних ресурсів. При цьому правова охорона рослинного світу включає закріплені у законодавстві права та
Юридична відповідальність являє собою форму державного примусу з метою дотримання норм права і полягає в обов’язку особи зазнавати несприятливих наслідків за неправомірну поведінку. Юридична відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ має на меті
1. Актуальні проблеми правової охорони лісів в Україні Ліси України є її національним багатством і за призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші функції та є джерелом
1. Актуальні проблеми правової охорони лісів в Україні Ліси України є її національним багатством і за призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші функції та є джерелом
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЛК України під лісом потрібно розуміти тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними грунтами, трав’яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними
ЛК України в ст. 2 визначає лісові відносини як суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та сталого використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних
ЛК України в ст. 2 визначає лісові відносини як суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та сталого використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних
Згідно зі ст. 7 ЛК України, ліси, які ростуть в межах території України, є об’єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого
Право користування лісами в Україні здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування. Інститут оренди лісів в Україні відсутній. Це пояснюється тим, що навіть теоретично оренда земельної ділянки лісового фонду “для ведення лісового господарства” –
Основним завданням державного регулювання та управління у сфері лісових відносин є забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин здійснюється шляхом: формування та визначення
Організація лісового господарства має своїм завданням забезпечувати ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних та економічних умов, цільового призначення, лісорослинних умов, породного складу лісів, а також функцій, які вони виконують. Організація
Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Основні вимоги щодо ведення лісового господарства викладено у ст. 64 ЛК України. Підприємства, установи, організації і громадяни
Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Тому власники лісів і постійні лісокористувачі
Завданнями контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів є: 1) забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; 2) забезпечення додержання лісового законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування,
Спори з питань охорони, захисту, використання та відтворення лісів вирішуються в установленому порядку органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища, судами. Виключно судом вирішуються
1. Загальна характеристика тваринного світу і проблем його охорони та використання Значення тваринного світу для будь-якої сучасної держави, у тому числі і для України, важко переоцінити, оскільки він є невід’ємним компонентом навколишнього природного середовища,
1. Загальна характеристика тваринного світу і проблем його охорони та використання Значення тваринного світу для будь-якої сучасної держави, у тому числі і для України, важко переоцінити, оскільки він є невід’ємним компонентом навколишнього природного середовища,
Система законодавства про тваринний світ є частиною екологічного законодавства України та являє собою ієрархічно побудовану сукупність нормативно-правових актів у цій сфері. Характеризуючи систему фауністичного законодавства, насамперед слід відмітити, що стрижневим для нього є ЗУ
ЗУ “Про тваринний світ” у ст. 3 зазначає, що об’єктами тваринного світу, на які поширюється його дія, є: O дикі тварини – хордові, у тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші)
Фауністичним законодавством досить детально врегульовані питання використання об’єктів тваринного світу. Використання тваринного світу можна розділити за такими видами: загальне та спеціальне; короткострокове, довгострокове та постійне; мисливство, рибальство, використання об’єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх,
Відповідно до ЗУ “Про тваринний світ” до спеціального використання об’єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об’єктах загального користування), що
Статтею 26 ЗУ “Про тваринний світ” – Промислове рибальство – передбачено, що “підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об’єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на
Статтею 27 ЗУ “Про тваринний світ” передбачено, що “У порядку загального використання об’єктів тваринного світу громадянам у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених
ЗУ “Про тваринний світ” передбачено, що охорона тваринного світу включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення і використання об’єктів тваринного світу, та забезпечується шляхом: – встановлення правил
Проблеми збереження довкілля та його окремих складових уже давно стали окремим та значним за обсягом напрямком міжнародного співробітництва світової спільноти. В руслі цих світових процесів знаходиться й Україна, яка взяла на себе низку міжнародних
ЗУ “Про тваринний світ” у ст. 63 визначає загальні засади відповідальності за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Зокрема, в статті зазначається, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і
1. Атмосферне повітря як об’єкт правової охорони: сучасний стан і проблеми Атмосфера – це газова оболонка, що оточує Землю. Наявність атмосфери – одна з найголовніших умов життя на планеті. Без їжі людина може обходитися
1. Атмосферне повітря як об’єкт правової охорони: сучасний стан і проблеми Атмосфера – це газова оболонка, що оточує Землю. Наявність атмосфери – одна з найголовніших умов життя на планеті. Без їжі людина може обходитися