Екологічне право України – Шуміло О. М. – 5. Права та обов’язки надрокористувачів
Права та обов’язки надрокористувачів слід розділити на загальні та спеціальні.
Загальні права та обов’язки надрокористувачів формуються з тих, які притаманні будь-яким природокористувачам, детально розкриваються у загальній частині екологічного права і додаткового висвітлення не потребують.
Систему спеціальних прав та обов’язків формують ті правові можливості та зобов’язання, які притаманні надрокористувачам у зв’язку з використанням надр як особливого природного об’єкта та передбачені законодавством про надра.
Користувачі надр мають такі права: здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.
Вказаний перелік не є вичерпним і може доповнюватися залежно від виду використання надр, правового статусу суб’єкта тощо.
Користувачі надр зобов’язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їхнього використання у суспільному виробництві; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Права та обов’язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції – з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено нею.
Користувач надр, який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід або уклав угоду про розподіл продукції, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу та угоди про розподіл продукції. Будь-яка діяльність, пов’язана з користуванням надрами в межах гірничого відводу, може здійснюватися тільки за згодою користувача надр, якому він наданий.
Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України, а збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
Землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб (права загального надрокористування) у разі порушення ними порядку та умов користування надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках місцевими радами або іншими спеціально уповноваженими органами в порядку, передбаченому законодавством України.
6. Правова охорона надр
Надра є унікальним природним об’єктом, практично всі корисні копалини є невідновлюваними, а самі надра після змін, пов’язаних з їх використанням, можуть відновлюватися тривалий час. Зміни надр при використанні можуть впливати на інші природні об’єкти. Так, відпрацьовані виробки шахт з часом можуть осідати та призводити до змін у ландшафті, а також становити небезпеку для будівель. Відновлювані ресурси, наприклад, підземні мінеральні води, досить чутливі до змін у зонах їхнього формування.
У зв’язку з цим законодавець передбачив особливі правові вимоги до охорони надр, якими є:
– забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр, яке полягає у тому, що в процесі дослідження повинні виявлятися всі дані про корисні копалини, геологічну структуру та природу ділянок. Не допускається проведення робіт тільки для отримання даних про наявність або відсутність того чи іншого корисного компонента та ігнорування інших геологічних даних;
– додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами (обов’язковість отримання спеціальних дозволів та гірничих відводів у випадках, коли їхнє отримання є обов’язковим);
– раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів. Не допускається освоєння тільки тієї частини родовища, яка є найбільш рентабельною, і залишення нерозробленими покладів, які самостійно розробляти буде економічно недоцільно;
– недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд. Вказана вимога пов’язана з безумовним виконанням правил проведення вибухових робіт, здійсненням заходів, передбачених проектом рекультивації земель тощо;
– охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їхню розробку;
– запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;
– запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод.
У разі порушення названих вимог КУпН користування надрами може бути обмежене, тимчасово заборонене (зупинене) або припинене органами Мінприроди України, Держгірпромнагляду або іншими спеціально уповноваженими на те державними органами.
Законодавець звертає особливу увагу на забудову територій та площ залягання корисних копалин. Законодавчо забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об’єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.
Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їхнього залягання споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються у виняткових випадках лише за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду. При цьому повинні здійснюватися заходи, які б забезпечували можливість видобування з надр корисних копалин. Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється КМ України. Забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення, а також розміщення на ділянках їхнього залягання підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються за погодженням з відповідними місцевими радами.
Окремо охороняються рідкісні геологічні відшарування, мінералогічні утворення, палеонтологічні об’єкти та інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або культурну цінність, а в разі необхідності можуть бути оголошені у встановленому законодавством порядку об’єктами природно-заповідного фонду. У разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об’єктів, що становлять інтерес для науки і культури, користувачі надр зобов’язані зупинити роботи на відповідній ділянці і повідомити про це зацікавлені державні органи.
Заходом охорони надр можна вважати особливий порядок ліквідації та консервації родовищ та об’єктів, які здійснюються після вироблення запасів корисних копалин, а також у разі, коли за техніко-економічними розрахунками та іншими обгрунтуваннями подальша розробка родовища чи його частин є недоцільною або неможливою. У такому випадку гірничі виробки і свердловини повинні бути приведені у стан, який гарантує безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, а за умов консервації гарантує також і збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на весь період консервації. У разі ліквідації гірничодобувних об’єктів повинно бути вирішене також питання про можливе використання гірничих виробок і свердловин для інших цілей суспільного виробництва. У разі ліквідації і консервації гірничодобувних об’єктів чи їхніх ділянок технічна, геологічна та маркшейдерська документація заповнюється на момент завершення гірничих робіт і передається у встановленому порядку на зберігання.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)