Екологічне право України – Шуміло О. М. – 5. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері охорони та використання об’єктів рослинного світу
Юридична відповідальність являє собою форму державного примусу з метою дотримання норм права і полягає в обов’язку особи зазнавати несприятливих наслідків за неправомірну поведінку. Юридична відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ має на меті покарання правопорушника, припинення і попередження правопорушень у галузі охорони і використання природних рослинних ресурсів, а також поновлення порушених прав власників і природокористувачів цих ресурсів, відновлення якості та відтворення природних рослинних ресурсів. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ, як і за порушення екологічного законодавства в цілому, повинна виконувати стимулюючу, компенсаційну, превентивну і каральну функції.
У ст. 40 ЗУ “Про рослинний світ” встановлюється, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України. Ця ж норма дає вичерпний перелік порушень законодавства про рослинний світ, які і є підставою для притягнення до відповідальності винних осіб. Відповідальність несуть особи, винні у такому самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об’єктів рослинного світу; порушенні вимог охорони умов місцезростання об’єктів рослинного світу; порушенні вимог щодо охорони, використання та відтворення рослинного світу під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію, експлуатації споруд та об’єктів, застосування технологій, які негативно впливають на стан об’єктів рослинного світу; перевищенні лімітів використання природних рослинних ресурсів; самовільному проведенні інтродукції та акліматизації дикорослих видів рослин; реалізації лікарської та технічної сировини дикорослих рослин, зібраної без дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів; закупівлі лікарської та технічної сировини дикорослих рослин у юридичних або фізичних осіб, які не мають дозволу на їхнє спеціальне використання; порушенні правил вивезення за межі України і ввезення на її територію об’єктів рослинного світу; невнесенні збору за використання природних рослинних ресурсів у встановлені строки.
Цивільно-правова відповідальність полягає в обов’язку особи компенсувати шкоду, завдану довкіллю в цілому та об’єктам рослинного світу, зокрема внаслідок неправомірної поведінки.
Зазвичай розмір шкоди, завданої довкіллю, у сфері охорони рослинного світу визначається за допомогою затверджених такс. Такса для обчислення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про рослинний світ, є умовною одиницею вимірювання шкоди з урахуванням у вартісному вираженні всіх негативних наслідків; виконує каральну (включає реальні збитки і є заходом покарання правопорушника) і компенсаційну (включає упущену вигоду) функції; встановлюється вона завчасно, до причинення шкоди з урахуванням різних характеристик природних рослинних ресурсів.
Визначення шкоди, завданої об’єктам рослинного світу, проводиться відповідно до Постанови КМ України “Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів” та Постанови КМ України “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу”. Треба зазначити, що, незважаючи на назву останньої вказаної постанови, вона поширює свою дію також на випадки обчислення шкоди, заподіяної знищенням, пошкодженням чи незаконною рубкою окремих дерев, груп дерев, чагарників на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках, що не належать до лісового фонду.
Кримінально-правова відповідальність встановлена за найбільш небезпечні злочини проти рослинного світу, які в основному зазначені у спеціальному розділі – “Злочини проти довкілля” Особливої частини КК України. Ще один склад, який не названий у цьому розділі, але посягає на охорону рослинного світу, передбачений у ст. 441 КК України “Екоцид”.
Усі злочини проти рослинного світу, передбачені КК України, можна поділити на три групи. До першої групи належать злочини, основним безпосереднім об’єктом яких в тій чи іншій мірі є охорона, використання, відтворення природних рослинних ресурсів: ст. 245 КК України “Знищення або пошкодження лісових масивів”, ст. 246 КК України “Незаконна порубка лісу”, ст. 247 КК України “Порушення законодавства про захист рослин”, ст. 252 КК України “Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду”, ст. 441 КК України “Екоцид”. У цих же злочинах окремі природні рослинні ресурси виступають предметами злочинів.
Другу групу становлять злочини, які посягають на екологічну безпеку, внаслідок чого може бути заподіяна шкода рослинному світу, і полягають у порушеннях, які можуть заподіяти шкоду рослинному світу: ст. 236 КК України “Порушення правил екологічної безпеки”, ст. 237 КК України “Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення”, ст. 238 КК України “Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення”, ст. 253 КК України “Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля”.
До третьої групи можна віднести злочини, які посягають на охорону і використання інших природних ресурсів, що тісно пов’язані з природними рослинними ресурсами, внаслідок чого може бути завдана шкода останнім: ст. 239 КК України “Забруднення або псування земель”, ст. 242 КК України “Порушення правил охорони вод”, ст. 243 КК України “Забруднення моря”, ст. 244 КК України “Порушення законодавства про континентальний шельф України”.
Адміністративні правопорушення щодо рослинного світу мають меншу суспільну небезпеку у порівнянні зі злочинами у цій сфері. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ передбачена у 29 статтях КУпАП. їх можна поділити на групи. Першу групу становлять адміністративні проступки, які безпосередньо посягають на рослинний світ, тобто основним безпосереднім об’єктом посягання є охорона, використання або відтворення рослинного світу: ст. 70 КУпАП “Самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід”; ст. 77-1 КУпАП “Самовільне випалювання рослинності або її залишків”; ст. 83-1 КУпАП “Порушення законодавства про захист рослин”; ст. 85-1 КУпАП “Виготовлення та збут заборонених знарядь добування об’єктів тваринного або рослинного світу”; ст. 88 КУпАП “Незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об’єктів тваринного і рослинного світу”; ст. 88-1 КУпАП “Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах”; ст. 90 КУпАП “Порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України”; ст. 91-2 КУпАП “Перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів”.
До другої групи відносяться посягання на окремі природні рослинні ресурси, тобто їх основним безпосереднім об’єктом є охорона, використання, відтворення окремих природних рослинних ресурсів: ст. 64 КУпАП “Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці”; ст. 65 КУпАП “Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка”; ст. 65-1 КУпАП “Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень”; ст. 66 КУпАП “Знищення або пошкодження підросту в лісах”; ст. 67 КУпАП “Здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку”; ст. 68 КУпАП “Порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини”; ст. 69 КУпАП “Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду”.
До третьої групи належать адміністративні проступки проти довкілля, основним безпосереднім об’єктом яких хоча і не виступає охорона, використання, відтворення природних рослинних ресурсів, проте їм може бути заподіяна шкода внаслідок порушення екологічних норм: ст. 52 КУпАП “Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель”; ст. 53 КУпАП “Порушення правил використання земель”; ст. 59 КУпАП “Порушення правил охорони водних ресурсів”; ст. 59-1 КУпАП “Порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення”; ст. 63 КУпАП “Незаконне використання земель державного лісового фонду”; ст. 71 КУпАП “Введення в експлуатацію виробничих об’єктів без обладнання, що запобігає шкідливому впливу на ліси”; ст. 72 КУпАП “Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками”; ст. 73 КУпАП “Засмічення лісів відходами”; ст. 74 КУпАП “Знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду”; ст. 77 “Порушення вимог пожежної безпеки в лісах”; ст. 91 КУпАП “Порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду”; ст. 911 КУпАП “Невиконання вимог екологічної безпеки у процесі впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів” .
Дисциплінарна відповідальність за правопорушення у сфері охорони та використання рослинного світу настає за невиконання або неналежне виконання трудових обов’язків працівника, яке призвело до завдання шкоди рослинному світу. Дисциплінарну відповідальність працівник несе перед роботодавцем. Для притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника не має значення, чи входили в коло його трудових функцій охорона та використання рослинного світу. Має значення тільки порушення трудових обов’язків, яке потягнуло за собою шкоду рослинному світу.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)