Екологічне право України – Шуміло О. М. – 4. Право надрокористування: види та характеристика
У ст. 4 КУпН передбачено, що надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. У зв’язку з цим використання надр можливе тільки на праві користування, а на праві власності використання корисних властивостей надр не здійснюється.
Право надрокористування з правової точки зору можна розглядати у двох значеннях – як суб’єктивне та об’єктивне. Об’єктивне право надрокористування – це правовий інститут екологічного права, система правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають з приводу належності, раціонального використання та охорони надр. Суб’єктивне право надрокористування – це набір передбачених законодавством правових можливостей суб’єкта використовувати надану йому ділянку надр для задоволення власних інтересів.
Інститут права надрокористування є частиною права природокористування, а тому його можна класифікувати за тими ж критеріями, що й останній.
Право надрокористування може бути загальним та спеціальним. На праві загального надрокористування землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб. Слід зазначити, що КУпН передбачає право загального надрокористування тільки для землевласників та землекористувачів. Це зумовлено нерозривним зв’язком надр із земельною ділянкою.
Усі інші види використання надр є спеціальними видами природокористування і здійснюються на підставі спеціального дозволу.
Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених КМ України чи Мінприроди України. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їхнього надання встановлюються КМ України.
Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною місцевою радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.
У разі виконання окремих видів робіт, пов’язаних із користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному дозволі, відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальними дозволами, несе суб’єкт, що отримав спеціальний дозвіл.
Власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб’єктів господарювання, а також вносити як внесок у спільну діяльність.
За строками надрокористування буває постійне або тимчасове. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції – з дня, зазначеного в такій угоді.
Користування надрами в Україні є платним. Безоплатно здійснюється тільки описане вище загальне право надрокористування. Крім того, ПК України передбачає, що плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється: з військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, що фінансуються за рахунок державного бюджету; за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об’єктів міського комунального господарства; за використання підземних споруд на глибині не більше 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим грунтовим засипанням.
Право надрокористування самим законодавцем поділяється на види залежно від мети їхнього використання:
O геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
O видобування корисних копалин;
O будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
O створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);
O виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;
O задоволення інших потреб.
Зазвичай надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Без отримання гірничого відводу здійснення надрокористування можливе тільки у випадках, прямо передбачених КУпН (геологічне вивчення, видобування підземних прісних вод і торфу тощо).
Геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення та оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їхнього формування і розміщення, з’ясування гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
Для геологічного вивчення, у тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр.
Дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення здійснюється з метою уточнення їхніх окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибору раціональних методів видобування мінеральної сировини на підставі проекту цих робіт, погодженого з Держгірпромнаглядом. Видобуті під час дослідно-промислової розробки корисні копалини підлягають реалізації у загальному порядку.
У разі геологічного вивчення надр повинні забезпечуватися: раціональне та ефективне проведення робіт; екологічно безпечний для життя і здоров’я людей стан навколишнього природного середовища; повнота вивчення надр; достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин; ведення робіт методами і способами, які б виключали невиправдані втрати корисних копалин, зниження їхньої якості, надмірне руйнування грунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища; розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б виключало їхній шкідливий вплив на довкілля і здоров’я населення; збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, які можуть бути використані при розробці родовищ та в інших цілях, ліквідація виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню; збереження геологічної і виконавчо-технічної документації, зразків гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр.
Роботи з геологічного вивчення надр підлягають обов’язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт.
Розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їхні ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється КМ України.
Особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має промислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно підвищують його промислову цінність, визнаються першовідкривачами і мають право на винагороду.
Видобування корисних копалин. Розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини проводяться згідно із затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр, які розробляються надрокористувачами і погоджуються з Мінприроди України та Держгірпромнаглядом.
З метою запобігання негативним демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин установлюються квоти на видобуток окремих видів корисних копалин.
При розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися: застосування раціональних, екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить до втрат запасів корисних копалин; здійснення дорозвідки родовищ корисних копалин та інших геологічних робіт, проведення маркшейдерських робіт, ведення технічної документації; облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин; недопущення псування розроблюваних і сусідніх з ними родовищ корисних копалин у результаті проведення гірничих робіт, а також збереження запасів корисних копалин родовищ, що консервуються; складування, збереження та облік корисних копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються; раціональне використання розкривних порід і відходів виробництва; безпечне для людей, майна і навколишнього природного середовища ведення робіт.
Надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України з нагляду за охороною праці та МОЗ України на місцях.
Користування надрами для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами. Законодавець не встановлює особливих вимог до кожного з видів такого надрокористування і об’єднує в одну групу використання надр для: будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.).
У відповідних проектах для будь-якого названого виду діяльності повинні передбачатися заходи, що забезпечують знешкодження стічних вод, шкідливих речовин і відходів виробництва або локалізацію їх у визначених межах, а також запобігають їхньому проникненню в гірничі виробки, на земну поверхню та у водні об’єкти.
Окремо наголошено, що надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод допускається у виняткових випадках при додержанні норм, правил та вимог, передбачених законодавством України. І для цього виду надрокористування передбачено отримання спеціального дозволу та гірничого відводу.
Право надрокористування (залежно від виду та мети) може бути припинене та/або припиняється у разі: якщо відпала потреба у користуванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров’я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу – календарних днів не приступив до користування надрами (для видів використання надр, пов’язаних з видобуванням корисних копалин). Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами, наприклад, невнесення плати за користування надрами.
Однак вказані підстави для припинення використання надр не можуть бути застосовані до користувачів надр за угодою про розподіл продукції. У цьому випадку право користування надрами може бути припинене, обмежене чи тимчасово заборонене (зупинене) лише у разі: припинення (в тому числі дострокового) дії угоди про розподіл продукції, що здійснюється на умовах і в порядку, передбачених такою угодою; виникнення безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей або довкіллю. Особливості та умови обмеження або припинення чи тимчасової заборони (зупинення) користування надрами відповідно до угоди про розподіл продукції визначаються ЗУ “Про угоди про розподіл продукції”.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)