Екологічне право України – Шуміло О. М. – 7. Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин
Основним завданням державного регулювання та управління у сфері лісових відносин є забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин здійснюється шляхом: формування та визначення основних напрямів державної політики у сфері лісових відносин; визначення законом повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; установлення відповідно до закону порядку і правил у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.
Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин здійснюють такі органи державної влади: ВР України; КМ України; Держлісагентство України; Мінприроди України; Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; районні державні адміністрації та сільські, селищні, міські ради.
ВР України у сфері лісових відносин: визначає засади державної політики у сфері лісових відносин; приймає закони щодо регулювання відносин у цій сфері; затверджує загальнодержавні програми з охорони, захисту, використання та відтворення лісів; вирішує інші питання у сфері лісових відносин відповідно до КУ. Так, ЗУ України затверджено “Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року”. Раніше були затверджені Постановою ВР України “Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”.
Відповідно до ЛК України КМ України у сфері лісових відносин: забезпечує реалізацію державної політики у цій сфері: спрямовує та координує діяльність органів виконавчої влади щодо організації охорони, захисту, використання та відтворення лісів; забезпечує розроблення та виконання загальнодержавних програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів; затверджує державні програми з охорони, захисту, використання та відтворення лісів; передає у власність, надає в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею більше 1 гектара, що перебувають у державній власності; приймає рішення про обмеження або тимчасове припинення діяльності підприємств, установ та організацій у разі порушення ними природоохоронного та лісового законодавства; вирішує інші питання у сфері лісових відносин відповідно до КУ та ЗУ.
КМ України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Він здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів АРК та місцеві державні адміністрації, спрямовує та координує роботу цих органів. КМ України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний ВР України у межах, передбачених у ст. ст. 85, 87 КУ. Діяльність Уряду України регламентується ЗУ “Про Кабінет Міністрів України”, в якому передбачені основні завдання та повноваження в галузі охорони довкілля, в тому числі і лісів.
Повноваження Держлісагентства України у сфері лісових відносин передбачені ст. 28 ЛК України, а також Положенням, яке затверджене Указом Президента України. У ньому визначені основні завдання Держлісагентства України: внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства та реалізація державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Держлісагентство України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Наразі керівники галузі лісового господарства України намагаються врешті-решт перевести до свого підпорядкування окремі лісові масиви, що перебувають у сфері управління Мінагропрому та Міноброни Актуальність проблеми полягає в тому, що на сьогоднішній день у підпорядкуванні Держлісагентства України знаходиться лише 68% загальної площі земель лісового фонду України, а 17% – ліси Мінагрополітики, 2% – ліси Міноборони, 13% – ліси інших відомств, а саме Мінінфраструктури, Мінекоресурсів, МНС, землі запасу, комунальні ліси тощо. Неузгодженість між розпорядниками призводить до того, що лісові масиви взагалі перебувають без нагляду та поза увагою представників влади. Як наслідок, виникають проблеми незаконних рубок лісового фонду країни, злочинного неконтрольованого браконьєрства і головне – лісових пожеж. Крім того, ані Мінагрополітики, ані Міноборони не займаються лісорозведенням та лісовідтворенням.
Мінприроди України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та у межах своєї компетенції біологічної, генетичної та радіаційної безпеки, поводження з відходами, пестицидами й агрохімікатами, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, зокрема, лісів і рослинного світу…, а також у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів.
Мінприроди у сфері раціонального використання, відтворення та охорони об’єктів тваринного і рослинного світу, біо – та ландшафтного різноманіття, формування, збереження та використання екологічної мережі та у межах своєї компетенції біологічної та генетичної безпеки, відтворення та охорони земель забезпечує установлення нормативів спеціального використання природних рослинних ресурсів, погодження та затвердження розрахункових лісосік, а також затверджує розрахункові лісосіки заготівлі деревини у порядку рубок головного користування, погоджує матеріали лісовпорядкування. У сфері контролю за дотриманням природоохоронного законодавства забезпечує нормативно-правове регулювання питань щодо здійснення державного контролю за додержанням правил у сфері лісокористування, мисливського впорядкування та режимів рибогосподарської експлуатації.
Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їхній території:
1) забезпечують реалізацію державної політики у сфері лісових відносин;
2) беруть участь у розробленні та забезпеченні виконання регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів;
3) здійснюють контроль за додержанням законодавства у сфері лісових відносин;
4) передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території;
5) передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (АРК) та обласного значення та припиняють права користування ними;
6) приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (АРК) значення;
7) обмежують або тимчасово припиняють діяльність підприємств, установ та організацій у разі порушення ними лісового законодавства в порядку, передбаченому законодавством;
8) забезпечують здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають у встановленому порядку до цих робіт населення, транспортні та інші технічні засоби й обладнання, забороняють відвідування лісів населенням і в’їзд до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством;
9) встановлюють ліміт використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійсненні побічних лісових користувань;
10) встановлюють максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо;
11) вирішують інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону.
Місцеві державні адміністрації діють у межах ЗУ “Про місцеві державні адміністрації”. Вони в межах, визначених КУ і ЗУ, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною лісів. Місцева державна адміністрація розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання лісів, що перебувають у державній власності.
Районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їхній території: забезпечують реалізацію державної політики у сфері лісових відносин; беруть участь у розробленні та забезпеченні виконання регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів; передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припиняють права користування ними; приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення; беруть участь у здійсненні заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають у встановленому порядку до цих робіт населення, транспортні та інші технічні засоби та обладнання; вносять у встановленому порядку пропозиції про обмеження або тимчасове припинення діяльності підприємств, установ та організацій у разі порушення ними лісового законодавства; вирішують інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону.
Сільські, селищні, міські ради у сфері лісових відносин на відповідній території: передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки, що перебувають у комунальній власності, у межах сіл, селищ, міст, і припиняють права користування ними; приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у комунальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиняють права користування ними; беруть участь у здійсненні заходів з охорони і захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають у встановленому порядку до цих робіт населення, транспортні та інші технічні засоби та обладнання; організовують благоустрій лісових ділянок і культурно-побутове обслуговування відпочиваючих у лісах, що використовуються для цих цілей; встановлюють порядок використання коштів, що виділяються з місцевого бюджету на ведення лісового господарства; вирішують інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону.
Місцеве самоврядування в Україні врегульоване спеціальним ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”. Зокрема, передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів. Виключно на пленарних засіданнях обласних рад вирішується питання прийняття рішень про віднесення лісів до категорії захисності, а також про поділ лісів за розрядами такс у випадках і порядку, передбачених законом. Обласні ради делегують обласним державним адміністраціям повноваження підготовки проектів рішень про віднесення лісів до категорії захисності, а також про поділ лісів за розрядами такс у випадках і порядку, передбачених законом.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)