Проблеми теорії держави і права – Машков А. – Визначення поняття “методологія”
Враховуючи викладене, методологію як науковий феномен, безпосередньо пов’язаний з пізнавальною процедурою, можна розглядати:
А) крізь призму її складових компонентів (прийомів, засобів, способів, методів, методик і т. д.). При цьому важливо розуміти, що в такому аспекті методологія виступає інструментом дослідження певних конкретних зовнішньо основоположних об’єктів (явищ тощо). В цьому випадку йтиметься про методологію в онтологічному розумінні;
Б) як сферу наукового пізнання самого інструментарію пізнання, тобто як науку про методи, прийоми, способи і т. п. пізнання. У межах такого підходу об’єктом (предметом) дослідження виступає вже сама методологія. Тут можна говорити про методологію в гносеологічному розумінні.
На зазначене вище звертає увагу Є. Семенюк, коли пише, що “останнім часом відбулося своєрідне розщеплення значення самого поняття методології на два основних аспекти… до загальноприйнятого колись суто гносеологічного змісту поняття (як вчення про методи) додався, умовно кажучи, онтологічний аспект – пізнання певної наукової реальності як такої”.
Утім, відзначимо, що ці два підходи до розуміння методології не слід протиставляти. Точніше – це “два боки однієї медалі”, тобто два ракурси прояву одного і того ж явища.
На підставі всього викладеного вище можна дати таке визначення методології;
– в онтологічному розумінні – це система методологічних принципів, прийомів, способів, засобів, методів та методик наукового пізнання, яка використовується для отримання даних у ході дослідження виділеного об’єкта (предмета);
– у гносеологічному розумінні – це наука про методологічні принципи, прийоми, способи, засоби, методи та методики наукового пізнання.
Якщо розглянути поняття методології в контексті юридичної науки, то під методологією юридичної науки слід розуміти:
– в онтологічному розумінні – систему методологічних принципів, прийомів, способів, засобів, методів та методик наукового пізнання, яка використовується для отримання даних в процесі дослідження державно-правової дійсності у контексті завдань юридичної практики;
– у гносеологічному розумінні – науку про методологічні принципи, прийоми, способи, засоби, методи та методики наукового пізнання, що використовуються у юриспруденції. Наведене визначення взагалі узгоджується з
Точкою зору на методологію юридичної науки, що домінує в юридичній літературі. Для того, щоб в цьому впевнитись, досить ознайомитись з деякими визначеннями методології, які знаходимо у відповідних науково-навчальних виданнях.
Однак тут слід звернути увагу, що, як правило, у вітчизняній науці при визначенні поняття “методологія” не робиться акцент на методологічні принципи як основу формування методології. Більше того, доволі часто при розгляді питань, які стосуються методології методологічні принципи зовсім не згадуються.
Іншими словами, погляд на розуміння методології загалом, та методологію юридичних наук зокрема, відрізняється від звичайних поглядів на це питання, тим, що головний акцент робиться якраз на методологічні принципи, як основу формування методології будь-якого рівня конкретизації.
Таким чином, як бачимо, що хоча розуміння і визначення поняття “методолога” є науковою проблемою, тим не менш, у науці вже сформувалась достатньо поширена точка зору на це питання.
Дискусійними залишаються лише деякі аспекти розуміння того, що собою являє методологія.
У цьому контексті уявляється доцільним погодитись з двоаспектним розумінням терміна “методологія”, а саме з тим, що з одного боку методологія – це сукупність методологічних принципів, прийомів, способів, засобів, методів та методик наукового пізнання, а з другого – наука про методи. Це й розуміло, оскільки “наука є єдністю онтологічного, гносеологічного і логічного аспектів”31.
Зазначене стосується як науки загалом, так і кожної науки зокрема, точніше, в останньому випадку, це пов’язано з теоретичними основами цієї (конкретної) науки.
Логічний аспект методології, про який мова ще не йшла, проявляється як в гносеологічному, так і в онтологічному її розумінні. Логічний аспект методології, зокрема, характеризує її з точки зору внутрішньої системі і організації(для онтологічного розуміння) і опису розгортання процесу пізнання (для гносеологічного (розуміння) та безпосередньо є пов’язаним з методологічними принципами.
У той же час, якщо з розумінням і визначенням поняття методології все зрозуміло, то, з точки зору визначення окремих складових, які формують методологію (прийоми, засоби, методи, методологічні принципи тощо), а також стосовно співвідношення між цими складовими, виникає та існує велика кількість невирішених та/або гостро дискусійних питань, які потребують вирішення.
Деякі моменти розуміння зазначених питань були викладені вище, однак це не означає, що вони вирішені правильно. Це лише одна з можливих точок зору. Точка зору, яка, на наш погляд, досить обгрунтована, і в зв’язку з цим, правильна.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)