Проблеми теорії держави і права – Машков А. – ПЕРЕДМОВА
Видання курсу лекцій “Проблеми теорії держави і права. Основи” є певним підсумком осмислення мною базових проблем загальноюридичної теорії. Тобто вирішення тих проблем, які формують підгрунтя юридичної теорії як такої. Таке розуміння місця та значення цих проблем для юридичної теорії, а відповідно і для юридичної науки загалом, обумовило появу у назві видання слова “Основи”.
Без чіткого та свідомого вирішення проблем, пов’язаних з розумінням об’єкта та предмета юридичної науки в цілому, а також її окремих складових, без більш-менш чіткого розуміння, що являє собою держава і право, а також без уявлення методологічних засад наукової діяльності дуже важко, точніше – неможливо, побудувати юридичну теорію як загально-юридичну, так і галузеву. Зазначена вище теза якраз і визначила зміст цього видання – у нього увійшло п’ять лекцій: перша з них присвячена об’єкту та предмету юридичного знання (загально-юридичної теорії зокрема), друга – методологічним основам пізнання (у тому числі юридичного), третя – державорозумінню, четверта – і остання – праворозумінню. Крім цього, як і до всього іншого, у цей курс лекцій включений вступ, який відіграє не допоміжну, а важливу роль, включаючи формування певного концептуального підгрунтя для побудови певних теоретичних конструкцій.
Лекції написані у проблемному ключі, тобто я намагаюсь не так (і не тільки) викласти власну точку зору щодо того чи іншого питання, що розглядається, як дати уявлення про основні точки зору щодо нього, які існують у науковій (у першу чергу юридичній) літературі. При цьому іноді, якщо це необхідно, у праці даються загальні положення з того чи іншого питання.
У будь-якому випадку дані лекції, у межах визнаного на сьогодні поділу юридичних наук на окремі складові, слід розглядати, як такі, що стосуються загально-юридичної теоретичної науки, якою, на наш погляд, повинна бути теорія держави і права. При цьому це має бути теорія, яка як об’єкт вбачає саме державно-правову дійсність, а не окремо державну і правову дійсність.
Більше того, слід враховувати, що теорію держави і права можна розглядати, і як науку, і як навчальну дисципліну, а в межах конкретної комплексної інтерпретації державно-правової дійсності, і як певну наукову концепцію. Незалежно від того, що маємо на увазі, ведучи мову про теорію держави і права (науку, наукову концепцію, навчальну дисципліну тощо), можна стверджувати, що вона відіграє центральне місце у системі юридичного знання, у тому числі і в навчальному процесі, який спрямований на підготовку висококваліфікованих юристів-практиків та юристів-науковців, на формування у будь-якого соціального суб’єкта цілісної картини державно-правової дійсності.
У той же час необхідно мати на увазі, що не існує розриву між теорією держави і права як наукою, і як навчальною дисципліною, тому лекції, які розміщені у цьому виданні, мають не тільки навчальне, а й наукове спрямування.
Ці лекції з’явились завдяки підтримці та реальній допомозі моїх близьких, друзів та добрих знайомих. Особлива подяка Вікторії Мельник (Фещенко), Тетяні Верес, Анастасії Волковій і Геннадію Дубову, які допомогли мені здійснити переклад на українську мову. Окрема подяка Володимиру Бездитко і Андрію Массальському за підтримку та порозуміння.
Крім того, висловлюю слова подяки та пошани Наталії Сергіївні Прозоровій, яка сприяла моєму становленню, як вченого. На жаль, її вже немає з нами. Однак ми – її учні – завжди будемо їй вдячні і будемо її пам’ятати як прекрасну, добру та порядну людину та видатного вченого.
Слова подяки висловлюю рецензентам цього видання (Ж. Дзейко, О. Костенко, І. Безклубому), які знайшли час та можливість ознайомитись з цією працею та висловити свої позитивні та критичні зауваження.
А. Машков
(1 votes, average: 5,00 out of 5)