Проблеми теорії держави і права – Машков А. – Співвідношення навчальної дисципліни “Проблеми теорії держави і права” (або “Проблеми теорії права”) з наукою “Теорія держави і права” (“Теорія права”)
Цілі та завдання лекції
Головна ціль цієї лекції – це дати загальне уявлення про навчальну дисципліну “Проблеми теорії держави і права”, її значення та місце у системі підготовки професійних юристів.
До основних завдань, що вирішуються у вступній лекції, можна віднести, зокрема з’ясування характеру та змісту теоретичного знання (у тому числі юридичного), його специфіку та функції, надання рекомендацій щодо навчальної літератури, яку доцільно використовувати у процесі вивчення курсу тощо.
Крім того, в ході лекції будуть подані деякі пояснення та зроблені окремі зауваження, які дадуть змогу більш адекватно сприймати зміст цієї навчальної дисципліни – 4Проблеми теорії держави і права” (або “Проблеми теорії права”).
План лекції
– Співвідношення навчальної дисципліни “Проблеми теорії держави і права” (або “Проблеми теорії права”) з наукою “Теорія держави і права” (“Теорія права”).
– Специфіка змісту навчальної дисципліни “Проблеми теорії держави і права” (або “Проблеми теорії права”).
– Основні ознаки (особливості) та функції наукової теорії.
– Світоглядні та загально-філософські переконання суб’єктів пізнання, як один з найвирішальних факторів, що впливають на формування теоретичних уявлень конкретних суб’єктів.
– Значення підсвідомого та випадкового для наукового пошуку.
– Практичне значення загальнотеоретичного юридичного знання.
– Труднощі викладання та вивчення загальнотеоретичної юридичної науки.
– Цілі та завдання вивчення навчальної дисципліни “Проблеми теорії держави і права” (або “Проблеми теорії права”).
– Анотація змісту, основні теми та розділи навчальної дисципліни “Проблеми теорії держави і права” (або “Проблеми теорії права”).
– Практичні результати вивчення навчальної дисципліни “Проблеми теорії держави і права” (або “Проблеми теорії права”), яких маємо отримати.
– Література.
Співвідношення навчальної дисципліни “Проблеми теорії держави і права” (або “Проблеми теорії права”) з наукою “Теорія держави і права” (“Теорія права”)
Розпочинаючи вивчення навчальної дисципліни “Проблеми теорії держави і права” (або “Проблеми теорії права”), слід чітко зрозуміти, з якою метою викладається ця дисципліна і як вона співвідноситься з наукою “Теорія держави і права” (або “Теорія права”). І хоча це може здатись дещо нелогічним починати цю лекцію (враховуючи її зміст) з питання про співвідношення навчальної дисципліни “Проблеми теорії держави і права” (“Проблеми теорії права”) з наукою “Теорія держави і права” (“Теорія права”), а також про специфіку першого, тим не менш, на наш погляд, це зробити доцільно.
Очевидно, що немає ніякого сенсу в тому, щоб викладати одну і ту ж наукову дисципліну на різних курсах навчання в університеті. Хоча, як кажуть, “повторення – мати навчання”, все одно це було б навряд чи оправдано. Тому маємо розуміти, що зміст знання, яке дається у межах дисциплін “Теорія держави і права” (або “Теорія права”) та читається на першому курсі навчання будь-якого юридичного факультету, повинен відрізнятись від змісту навчальної дисципліни “Проблеми теорії держави і права” (або “Проблеми теорії права”).
У чому ж полягає ця різниця?
Річ у тім, що “Теорія держави і права” (або “Теорія права”), яку опановують першокурсники насправді не “Теорія держави і права” (або “Теорія права”). Це загально-юридична догма, що офіційно визнана на сьогодні в правовій науці не лише в Україні, а й у Росії, Білорусії, та у більшості інших пострадянських країн. І не тільки у них.
Справді, у національних школах юридичної науки існують певні розбіжності щодо окремих аспектів тлумачення тих чи інших питань загальноюридичної догми, але вони передусім виникають у межах буття правових наук з іншими галузями знання (політологія, філософія тощо) або/та багато в чому зумовлені специфікою соціально-політичного та державно-правового поля конкретної країни. Однак всі ці окремі різночитання (різні точки зору вчених на одне і теж саме питання) лежать у межах певної обмеженої області розбіжностей, які не можна розглянути як критичні. Не виникає будь-яких сумнівів у тому, що загальноюридична догма повинна вже бути засвоєна студентами-юристами випускних курсів вузів. Для цього, крім “Теорії держави і права” (або “Теорії права”), ними вивчалися і галузеві юридичні дисципліни (саме галузеві юридичні дисципліни).
Тому для вивчення основ загальноюридичної догми і передбачена навчальною програмою дисципліна під назвою “Теорія держави та права” (або “Теорія права”), що викладається на самому початку навчання у вищій юридичній школі.
Оскільки час вивчення основ для старшокурсників юридичного факультету вже минув, тому і пропонується навчальна дисципліна, яка хоча і називається “Проблеми теорії держави та права” (або “Проблеми теорії права”), насправді, власне, і є “Теорією держави і права” (або “Теорією права”).
Тільки вивчивши та опанувавши певним чином основні галузеві дисципліни, та дещо ознайомившись із практикою реального правозастосування можна зрозуміти ТЕОРІЮ ДЕРЖАВИ І ПРАВА, як певну систему теоретичного знання в сфері правознавства, знання, яке лежить в основі всієї правової системи країни.
Саме тому обов’язковою передумовою для оволодіння навчальною дисципліною “Проблеми теорії держави і права” (або “Проблеми теорії права”) є знання загальноюридичної догми (тобто того, що досить часто асоціюється із назвою “Теорія держави і права” (або “Теорія права”), а також глибокого засвоєння конкретного матеріалу базових галузевих, спеціалізованих і спеціальних юридичних наук (не тільки теоретичного, а й практичного матеріалу).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)