Фінанси підприємств – Шило В. П. – Змістовий модуль 8. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів
Основні питання:
8.1. Сутність, склад і структура основних засобів підприємства
8.2. Амортизація основних засобів та методи її нарахування
8.3. Сутність і склад капітальних вкладень
8.4. Показники стану та ефективності використання основних засобів
Основні поняття і терміни:
Капітал підприємства – характеризує загальну вартість (у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах), інвестованих у формування його активів.
Оборотний капітал – частина капіталу підприємства, що інвестована в його оборотні активи (грошові кошти і їхні еквіваленти, інші активи, призначені для реалізації або споживання в плині періоду, що не перевищує один рік).
Основний капітал – частина капіталу, що інвестований в усі види його необоротних активів.
Необоротні активи – це активи підприємства, термін експлуатації, або погашення яких перевищує один рік (365 днів).До них відносять: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, капітальні інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, інші необоротні активи.
8.1. Сутність, склад і структура основних засобів підприємства
Згідно з МСБО 16 та П(С)БО 7 основні засоби – це матеріальні активи, які:
– утримуються підприємством для використання у виробництві або постачанні товарів та надання послуг, для здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей;
– будуть використовуватись, як очікується, протягом більше одного періоду.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджене наказом Міністерства фінансів України, визначають методичні принципи їх формування. Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються таким чином, щоб найменування груп основних засобів відповідали найменуванням рахунків рис. 8.1.
Рис. 8.1. класифікація основних засобів
Не належать до основних засобів:
– предмети терміном служби менше одного року незалежно від їхньої вартості;
– спеціальні інструменти і спеціальні пристосування підприємств серійного і масового виробництва окремих виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень незалежно від їхньої вартості;
– спеціальний одяг, спеціальне взуття, постільні приналежності незалежно від їхньої вартості і терміну служби.
Основні засоби підприємства включають:
1. Виробничі основні засоби – частина основних засобів, що бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів переноситься на створений продукт поступово, у міру використання. Відновлення цих засобів здійснюється за рахунок капітальних інвестицій. Основні виробничі засоби з обліком їхнього виробничого призначення розділяються на групи:
А. Будинки і споруди.
До них належать – будинки основних, допоміжних, обслуговуючих цехів, депо, гаражі промислового підприємства, конструкторські бюро, керування, контори, піднімальні і відкриті гірські видобутки, нафтові і газові шпари, димарі і водонапірні башти на окремих фундаментах, дороги для усіх видів транспорту усередині підприємства, дамби, греблі, канали.
Б. Передатні пристрої.
До них належать – водорозподільні пристрої, спорудження електропередачі і зв’язку, каналізаційні спорудження, газопроводи. В. Машини й устаткування.
До них належать – робочі машини й устаткування, вимірювальні і регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, транспортні засоби.
М. Виробничий і господарський інвентар.
До них належать – механізовані і ручні інструменти усіх видів, що ріжуть, що давлять, ударні, а також усілякі пристосування, різні предмети господарського і виробничого характеру.
Д. Інші основні засоби.
2. Невиробничі основні засоби – це житлові будинки й інші об’єкти соціально-культурного і побутового обслуговування на балансі підприємства. Невиробничі основні засоби не переносять свою вартість на створений продукт. Відновлення здійснюється за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
Структура основних виробничих засобів – це співвідношення окремих їхніх груп.
Підприємство зацікавлене в оптимальному підвищенні питомої ваги активної частини основних виробничих засобів (ті, котрі обслуговують процес виробництва і характеризують виробничі можливості підприємства). Поліпшення структури основних виробничих фондів може бути досягнуте за рахунок відновлення і модернізації устаткування, ефективного використання робочих приміщень, ліквідації зайвого і малоефективного устаткування.
На структуру основних виробничих засобів підприємства впливають:
– приналежність до визначеної галузі;
– рівень автоматизації і механізації;
– рівень спеціалізації і кооперування;
– кліматичні і географічні умови розміщення підприємства. Відтворення основних засобів підприємства
Відтворення основних засобів підприємства – це процес безперервного їхнього відновлення, що характеризується:
– основні виробничі засоби поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;
– у процесі відтворення одночасно відбувається рух їхньої споживчої вартості і вартості;
– нарахування амортизаційних відрахувань здійснюється нагромадженням у грошовій формі частково перенесеної вартості основних виробничих засобів на готову продукцію;
– основні виробничі засоби оновлюються в натуральній формі протягом тривалого періоду часу, що дозволяє маневрувати засобами амортизаційного фонду.
Розрізняють просте і розширене відтворення.
Просте відтворення припускає утворення основних виробничих засобів у кожному наступному циклі виробництва в незмінному обсязі і з фінансування заміни зношених основних засобів є нарахована сума амортизації.
Просте відтворення основних засобів здійснюється в двох формах: .- заміна зношених або застарілих основних виробничих засобів;
– капітальний ремонт діючих основних засобів.
Розширене відтворення припускає кількісне і якісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, здатних забезпечити вищий рівень продуктивності устаткування, у кожному наступному циклі виробництва. Джерелом фінансування в умовах розширеного відтворення є використання частини створеного додаткового продукту.
Основні засоби піддаються зносу двоякого роду – фізичного (матеріального) і морального (економічного).
Фізичний знос виявляється в постійній втраті техніко-економічних властивостей і, отже, у втраті споживчої вартості, що у міру використання необоротних активів переноситься на готовий продукт.
При проведенні технічного обстеження оцінюють фізичТїий знос окремих елементів основних засобів, а потім визначають середньозважений відсоток зносу в цілому по підприємству.
Моральний знос – це передчасне, до закінчення нормативного терміну фізичного зносу, відставання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів у наслідок створення нових, більш прогресивних і економічно ефективних в експлуатації активів.^
Розрізняють дві форми морального зносу:
– перша виражає зменшення вартості основних засобів в наслідок скорочення суспільно-необхідних витрат праці на їхнє відтворення;
– друга виражає зменшення ефективності основних засобів у результаті впровадження нових, більш прогресивних і економічно ефективних основних засобів.
Розрізняють повний і частковий знос основних засобів.
Повний знос передбачає повну заміну зношених основних засобів (нове капітальне будівництво) або придбання нових основних засобів.
Частковий знос компенсується капітальним ремонтом основних засобів.
Поряд з відновленням у натуральній формі здійснюється “економічне відновлення” – відшкодування по вартості через систему амортизації. –