Фінанси підприємств – Ярошевич Н. Б. – 3.6. Показники стану та ефективності використання основних засобів

Витрати на придбання (будівництво, виготовлення) основних засобів – це капітальні інвестиції; лише після введення в експлуатацію готового об’єкта (документом “Акт введення в експлуатацію”) сума цих витрат становитиме первісну вартість об’єкта основних фондів. При придбанні підприємством основних засобів зберігається така послідовність дій (рис. 3.3):

Фінанси підприємств   Ярошевич Н. Б.   3.6. Показники стану та ефективності використання основних засобів

Рис. 3.3. Послідовність дій при придбанні підприємством основних засобів

Рахунок “Капітальні інвестиції” має такі субрахунки (складові):

O Капітальне будівництво.

O Придбання (виготовлення) основних засобів.

O Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів.

Відповідно до чинного законодавства, джерелами фінансування капітальних вкладень (інвестицій) можуть бути:

O Власні фінансові ресурси.

O Залучені фінансові ресурси.

O Кошти, отримані від продажу цінних паперів, внески членів трудового колективу.

O Кошти державного бюджету та місцевих бюджетів.

O Кошти іноземних інвесторів.

На час здійснення робіт щодо поліпшення основних засобів (рис, 3.4) їх виводять з експлуатації (документом Акт виведення з експлуатації); їхню вартість переносять з рахунку “Основні засоби” на рахунок “Капітальні інвестиції” і там збирають витрати на поліпшення об’єкта основних засобів. При виведенні з експлуатації об’єктів груп 2, 3 і 4 у зв’язку з їхнім ремонтом, реконструкцією, модернізацією, технічним переозброєнням та іншими видами поліпшення балансова вартість таких груп не змінюється [ЗО, п. 8.4.6], а при виведенні з експлуатації об’єктів групи 1 амортизацію не нараховують. Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після проведення ремонту збільшує баланс групи на суму витрат, пов’язану з цими роботами.

Фінанси підприємств   Ярошевич Н. Б.   3.6. Показники стану та ефективності використання основних засобів

Рис. 3.4. Послідовність дій при здійсненні підприємством ремонту, реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення основних фондів

У податковому обліку до поліпшень основних фондів [30, п. 8.7] належать: поточний і капітальний ремонт, реконструкція, модернізація, технічне переозброєння.

Підприємства мають право впродовж звітного року відносити до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості груп основних фондів (“ремонтного ліміту”) на початок року. Витрати, які перевищують зазначену суму, відносять на збільшення балансової вартості груп 2, З, 4, або окремого об’єкта групи 1, і підлягають амортизації.

Приклад:

На початок року на підприємстві були такі об’єкти основних фондів:

Групи 1 – 150 000 грн, з них об’єкт № 1 – 80 000 грн; об’єкт №2 – ЗО 000 грн; об’єкт № 3 – 50 000 грн. Групи 2 – 60 000 грн. Групи 3 – 50 000 грн. Усього: 260 000 грн.

У лютому цього самого року було проведено ремонт об’єкта основних фондів групи 2 на суму 32 000 грн.

Отже, 26 000 (10 % від 260 000 грн) підприємству можна віднести на валові витрати, а 6000 грн (32 000 грн — 26 000 грн = 6000 грн) треба розподілити пропорційно сукупній балансовій вартості груп і окремих об’єктів основних фондів групи 1.

У результаті сума, що перевищує 10 % балансової вартості всіх груп, збільшує цю балансову вартість таким чином:

Об’єкта № 1 – 60 000 o (80 000/260 000) = 1846 грн; об’єкта № 2 – 60 000 o (ЗО 000/260 000) = 692 грн; об’єкта № 3 – 60 000 o (40 000/260 000) = 923 грн; Групи 2 – 60 000 o (60 000/260 000) = 1385 грн; Групи 3 – 60 000 o (50 000/260 000) = 1154 грн.

У бухгалтерському обліку, згідно з [75, п. 14], витрати, які понесло підприємство на поліпшення основних засобів, у повному обсязі відносять на збільшення первісної вартості об’єкта основних засобів.

Витрати на ремонт основних засобів відносять до складу (згідно з П(С)БО 16 “Витрати” [81]):

– загальновиробничих витрат – щодо основних засобів, які використовують безпосередньо в процесі виробництва;

– адміністративних витрат – щодо основних засобів загальногосподарського призначення;

– витрат на збут – щодо основних засобів, пов’язаних зі збутом продукції;

– інших операційних витрат – щодо основних засобів соціально-культурного призначення.

Модернізація обладнання – вдосконалення конструкції, що забезпечує підвищення продуктивності об’єкта, який модернізується, сприяє розширенню його технологічних можливостей до рівня сучасних технічних і технологічних вимог, досягнення економії ресурсів, поліпшення умов праці. Полягає у незначних змінах конструкції робочих механізмів, машин, установок та іншого обладнання, а також у відносно незначній зміні матеріалів і методів обробки.

Реконструкція виробництва – комплекс заходів щодо збільшення виробничих потужностей, підвищення продуктивності праці, технічного рівня виробництва з метою збільшення випуску продукції, зниження її собівартості при найменших затрат матеріальних і грошових ресурсів на одиницю введеної потужності.

Ремонт основних фондів – часткове відновлення окремих об’єктів для підтримки їх у робочому стані.

Отже, модернізація стосується лише обладнання (машин, устаткування), реконструкція – підприємства загалом або його виробничих підрозділів (цехів, дільниць), а ремонт – кожного окремого об’єкта або його складової.

Порядок фінансування капіталовкладень залежить від способу проведення капітальних робіт. Якщо підприємство здійснює капітальне будівництво господарським способом, у нього формуються специфічні джерела фінансування, які мобілізуються у процесі будівництва.

Суму мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів у будівництві визначають за формулою:

Мо=(0-Л)-(#,-#2), (3.13)

Де О – очікувана наявність оборотних активів у капітальному будівництві на початок планового періоду, грн; П – планова потреба в оборотних коштах будови на кінець планового періоду, грн; К. – наявність кредиторської заборгованості на початок планового періоду, грн; К2 – перехідна кредиторська заборгованість на кінець планового періоду, грн.

3.6. Показники стану та ефективності використання основних засобів

Забезпеченість підприємства основними засобами можна оцінити такими показниками:

O Фондомісткість:

Ф”я-^’ (ЗЛ4)

Де ОЗср – середньорічна вартість основних виробничих засобів, грн; ЛГТ – обсяг товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік, грн;

ОЗ >Т О’Ч *Т 03ср=03п + вв вв – вии вив, (3.15)

12 12

Де ОЗп – вартість основних засобів на початок року, грн; 03″ – вартість введених упродовж року основних засобів, грн; ТПЙ – кількість місяців до кінця року, впродовж яких функціонують введені основні засоби; ОЗВІІВ – вартість виведених з експлуатації основних засобів протягом року, грн; – кількість місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації основних засобів.

O Фондоозброєність:

Фоз=^, – o (3.16)

Де ОЗср – середньорічна вартість основних виробничих засобів, грн; Ч – середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб.

O Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів: оз – з

*~-ІГ-. (3-17)

Де 03 – середньорічна вартість основних виробничих засобів, грн; З – сума зносу вартості основних засобів, грн; М – вартість майна підприємства, грн.

Стан основних виробничих засобів можна охарактеризувати за допомогою таких коефіцієнтів:

O Коефіцієнт зносу:

<ЗЛ8>

Де 3 – сума зносу вартості основних засобів, грн; 03П0Ч – вартість основних засобів на момент впровадження їх в експлуатацію, грн.

O Коефіцієнт придатності:

К”Р=1-КМ, (3.19)

Де Км – коефіцієнт зносу основних засобів.

O Коефіцієнт оновлення:

По

К~=^< (3.20)

Де 03,, – вартість введених основних засобів за звітний період, грн; 03″ – вартість основних засобів на кінець звітного періоду, грн.

O Коефіцієнт вибуття:

ОЗ

*.иб=т^. (3.21)

Де 03,и, – вартість виведених з експлуатації основних засобів упродовж року, грн; 03″ – вартість основних засобів на початок року, грн.

Ефективність використання основних засобів можна оцінити за допомогою таких показників:

O Фондовіддача:

Ф^і – ‘ т” ‘ <3-22)

Де N7 – обсяг товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік, грн; 03ср – середньорічна вартість основних виробничих засобів, грн.

O Рентабельність основних засобів:

Я–^. (3.22)

Ср

Де П3 – загальний прибуток підприємства за звітний період, грн; 03ср – середньорічна вартість основних виробничих засобів, грн.

Рекомендована література [109; 114; 131; 132; 133; 159; 161; 162]

Рекомендовані правові акти [ЗО; 75; 76; 87]


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Фінанси підприємств – Ярошевич Н. Б. – 3.6. Показники стану та ефективності використання основних засобів