Економіка торгівлі – Марцин B. C. – 4. Аналіз стану та ефективності використання основних фондів торгового підприємства
Необхідною передумовою удосконалення формування, використання та відтворення основних фондів торговельного підприємства є проведення аналізу їх сучасного стану та ефективності використання.
Інформаційною основою аналітичної роботи є матеріали бухгалтерського обліку (обігові відомості з рахунку 01 “Основні засоби”, 07 “Обладнання”, 055 “Майно в оренді”), форми бухгалтерської звітності: ф. № 1 “Баланс”, ф. № 3 “Звіт про фінансово-майновий стан” (розділ 4-“Наявність та рух основних фондів”), форма статистичної звітності № 11 – ОФ “Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)”, матеріали оперативного обліку об’єктів основних фондів (технічні паспорти та інша первинна документація), матеріали дослідження ринкових цін відновлення основних фондів (прайс-аркуші на продаж аналогічного обладнання, вартість будівельно-монтажних матеріалів та робіт) тощо.
Завданням аналізу стану та ефективності використання основних фондів є:
1. Встановлення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними фондами.
2. Відповідність величини, складу і технічного рівня фондів потребі у них.
3. Визначення обсягів їх зростання, оновлення та вибуття.
4. Вивчення технічного стану основних засобів, особливо їх активної частини-машин та устаткування.
5. Визначення ступеня використання основних фондів.
6. Аналіз повноти використання торговельної та складської площі.
7. Встановлення ступеня використання обладнання та його комплектності.
8. Визначення впливу використання основних фондів на обсяг товарообороту та інші економічні та фінансові показники діяльності підприємства.
9. Виявлення резервів зростання фондовіддачі.
10. Збільшення обсягу товарообороту та прибутку за рахунок покращення використання основних фондів.
Аналіз стану та ефективності використання основних фондів торговельного підприємства передбачає проведення аналітичної роботи.
Етапи аналізу:
1. Аналіз обсягів та динаміки основних фондів.
2. Аналіз стану та складу основних фондів.
3. Аналіз ступеня зносу основних фондів.
4. Аналіз інтенсивності відновлення.
5. Аналіз ефективності використання.
У загальному аналізі стану та ефективності використання основних фондів важливим є проведення аналізу обсягів та динаміки основних фондів. На цьому етапі аналізу визначається загальний обсяг основних фондів торговельного підприємства у вартісному вимірі та вивчається динаміка обсягу основних фондів порівняно з попередніми періодами.
Якщо протягом аналітичного періоду відбулися переоцінки вартості основних фондів, то вивченню динаміки повинна передувати процедура приведення обсягу фондів у зіставний вигляд. Для цього проводиться зменшення обсягу переоцінених основних фондів у попередніх періодах. Зіставлений динамічний ряд дозволяє визначити реальну зміну обсягу основних фондів підприємства.
Темп зростання обсягу основних фондів слід порівняти з темпом зростання обсягу товарообороту підприємства (для визначення ступеня матеріального забезпечення зростання товарообороту) та темпом зростання загального обсягу активів підприємства (для оцінки змін в їх складі позаобігових активів).
Окремо виділяють аналіз стану та складу основних фондів. На цьому етапі аналізу вивчається склад основних фондів і динаміка окремих видів (об’єктів) та груп основних фондів.
У процесі аналізу основні фонди групують за ознаками класифікації, розглянутими вище.
Спрямування висновків за результатами аналізу складу основних фондів за окремими ознаками класифікації відображено у табл. 12.
Важливим є аналіз зношування основних фондів. Він характеризує їх вік та можливість подальшого використання. Для отримання аналітичного висновку з цього напряму аналізу розраховують коефіцієнт зношування основних фондів (як результат ділення суми зношування на первинну або відновну вартість основних фондів) і коефіцієнт придатності (як відношення залишкової вартості до первинної вартості основ них фондів).
Таблиця 12. Напрями діагностики показників складу основних фондів підприємства
Питома вага у загальному обсязі фондів | Спрямування діагностичного висновку |
1. Основних виробничих фондів | Ступінь орієнтації основних фондів на господарську діяльність підприємства |
2. Основних невиробничих фондів | Ступінь розвитку соціальної інфраструктури підприємства |
3. Активної частини | Ступінь технічного оснащення господарської діяльності підприємства |
4. Пасивної частини основних фондів | Ступінь забезпечення матеріальних умов для діяльності підприємства |
5. Власних основних фондів | Ступінь господарської незалежності підприємства |
6. Орендованих основних фондів | Ступінь залежності підприємства від орендарів |
7. Фондів, що фактично використовуються у господарстві | Ступінь освоєння можливостей матеріального потенціалу |
8. Фондів, переданих в оренду | Ступінь відволікання основних фондів для обслуговування інших суб’єктів |
9.Фондів, що не використовуються | Ступінь безгосподарності підприємства у використанні основних фондів |
Він показує можливість подальшого використання, ступінь відшкодування витрат на формування основних фондів.
Окремо проводиться аналіз інтенсивності відновлення основних фондів шляхом розрахунку коефіцієнта оновлення основних фондів (вартість введених основних фондів за період поділено на вартість основних фондів на кінець аналітичного періоду).
Коефіцієнт вибуття-основні фонди, що вибули з експлуатації, поділені на вартість основних фондів на початок періоду.
І останній показник – це швидкість оновлення як 1 поділити на коефіцієнт оновлення основних фондів. Вказані показники розраховуються за окремими групами основних фондів та за окремими аналітичними періодами. їх аналіз дозволяє зробити висновок щодо стану відновлення основних фондів та пріоритетів підприємства в цьому питанні.
Завершується аналіз основних фондів оцінкою ефективності використання. Ступінь виконання цього завдання оцінюється шляхом вивчення в статиці та динаміці й порівнянні з підприємствами-аналогами цілої низки показників використання основних фондів:
1. Фондовіддачі (товарооборот поділити на середню вартість основних фондів).
2. Доходовіддачі (доходи від усіх видів діяльності поділені на середню вартість основних фондів).
3. Фондоємкості (1 поділити на фондовіддачу), тобто т/оборот, або 1 поділити на доходовіддачу, тобто середня сума основних фондів, що припадає на одиницю доходів.
4. Прибутковості основних фондів у % (балансові прибутки поділити на середню вартість основних фондів).
5. Забезпеченості витрат на утримання основних фондів доходами від діяльності підприємств (виплати на утримання основних фондів поділити на доходи від усіх видів діяльності).
Це частка доходів, яка використовується на утримання основних фондів в їх загальному обсязі.
Для розрахунку наведених показників використовується середньорічна вартість, розрахована за середньою хронологічною, тобто з урахуванням їх надходження та вибуття.
У практиці роботи підприємств застосовується метод інтегральної оцінки, який дозволяє надати узагальнену оцінку ефективності використання основних фондів підприємств.
Розрахунок інтегрального показника зміни ефективності використання основних фондів здійснюється за формулою:
Крім приведених показників, при аналізі використовують віддачу торгової площі чи об’єм товарообороту, коефіцієнт змінності роботи обладнання, коефіцієнт інтенсивності роботи на підприємстві стратегії формування та використання основних фондів, які потрібно враховувати при обгрунтуванні напрямів її удосконалення на плановий період.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)