Фінанси підприємств – Шило В. П. – 8.4. Показники стану та ефективності використання основних засобів
Капіталовкладення – це витрати на утворення нових, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних засобів.
На підприємстві з метою визначення розмірів капіталовкладень складається бюджет капітальних вкладень у розрізі кварталів планового року.
Фінансування капіталовкладень залежить від структури активів підприємства, стану фінансового ринку, оподатковування доходів підприємства, фінансової політики підприємства і стабільності його роботи.
Фінансування може здійснюватися за рахунок джерел:
1. Власні фінансові ресурси:
– внески засновників підприємства;
– амортизаційні відрахування;
– прибуток;
– резервний капітал;
2. Залучені фінансові ресурси:
– кредити;
– іноземні інвестиції;
– кошти, отримані від емісії і продажу цінних паперів;
– кошти благодійних фондів;
3. Централізовані фінансові ресурси:
– кошти у державного і місцевого бюджетів;
– кошти позабюджетних фондів.
За рахунок державного бюджету фінансуються об’єкти, включені в цільову комплексну програму, затверджену Кабінетом Міністрів України.
Порядок фінансування капітальних вкладень залежить від способу проведення капітальних робіт.
Підрядний спосіб припускає виконання робіт підрядними організаціями, а фінансування і розрахунки згідно з укладеними договорами.
Господарський спосіб припускає виконання робіт підприємством самостійно, а розрахунки виробляються за фактично виконані роботи.
Ремонт основних засобів на підприємстві обумовлений фізичним зносом основних засобів.
Поточний ремонт – здійснюється для забезпечення роботи основних виробничих засобів і полягає в усуненні поломок, заміні або відновленні окремих їхніх частин.
Середній ремонт – проводиться з метою часткового відновлення основних засобів, що визначається технічною документацією.
Капітальний ремонт – проводиться з метою відновлення основних засобів як виробничих ресурсів.
Витрати на усі види ремонтів визначаються підприємством самостійно. Фінансування капітального ремонту здійснюється відповідно до плану капітального ремонту і залежить від способу його проведення. При підрядному способі здійснення капітального ремонту розрахунки виробляються на підставі укладених договорів; при господарському способі – по окремих елементах витрат.
Слід також зазначити, що реальними джерелами фінансування капітальних інвестицій є: прибуток, амортизаційні відрахування, внески засновників та інші ресурси, отримані на безповоротній основі. Фінансові ресурси, залучені на тимчасовій основі, є тимчасовими джерелами фінансування капітальних інвестицій і надалі будуть замінені реальними джерелами фінансування.
Поряд з основними джерелами фінансування капітальних інвестицій виділяють специфічні джерела, які виникають за господарського способу ведення капітального будівництва, а саме: мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві (виникає в разі скорочення потреби в оборотних коштах на період будівництва) та планові нагромадження від виконання будівельно-монтажних робіт (мають форму прибутку, який включається в кошторис будівництва в певних відсотках до кошторисної вартості).
Виділяють п’ять основних форм фінансування капітальних інвестицій;
1. Самофінансування, яке передбачає здійснення капітальних вкладень виключно за рахунок власних (внутрішніх) джерел. Даний метод використовується переважно для здійснення невеликих, локальних капітальних інвестицій.
2. Акціонування – форма фінансування, яка використовується для реалізації великомасштабних реальних інвестицій з урахуванням галузевої, регіональної диверсифікації діяльності, із залученням ресурсів кількох інвесторів.
3. Кредитне фінансування. Воно, як правило, здійснюється з використанням коштів фінансових установ на принципах платності, терміновості, поверненості, забезпеченості тощо й передбачає переважно вкладання коштів у реальні об’єкти з високою нормою прибутковості капітальних інвестицій.
4. Лізингове фінансування – форма фінансування в товарній формі, яка передбачає залучення спеціалізованого підприємства (лЬингодавця) й перевагами якої є: 100% фінансування капітальних інвестицій, відсутність додаткової застави, оптимізація в оподаткуванні та використанні отриманого обладнання.
5. Змішане фінансування, що базується на різних комбінаціях наведених вище форм і може використовуватися для всіх видів капітальних інвестицій.
8.4. Показники стану та ефективності використання основних засобів
Стан і використання основних засобів виробництва є важливим чинником підвищення ефективної діяльності підприємства, табл. 8.1.
Таблиця 8.1
ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
№ | Показник | Формула розрахунку | Розрахунок за звітністю | Норматив |
Оцінка Майнового Стану | ||||
1. | Майно підприємства | Валюта балансу | Р. 280 або р. 640 | |
2. | Коефіцієнт зносу основних засобів | Знос | Р. 32 (форма 1) | <Ю,5 і |
Первісна вартість 03 | Р. 31 (форма 2) | |||
Коефіцієнт оновлення основних засобів | Введені в експлуатацію ОЗ | Ф.5р.260(гр. 5) | ||
Первісна вартість ОЗ | Ф. 1 р. 031 (гр. 4) | |||
Коефіцієнт вибуття основних засобів | Виведені з експлуатації ОЗ | Ф.5р. 260 (гр. 8) | * (менший, Ніж коефіцієнт оновлення) | |
Первісна вартість 03 | Ф. 1 р. 031 (гр. 3) | |||
3. | Коефіцієнт придатності ОЗ | Залишкова вартість | Р. ЗО | £0,5 |
Первісна вартість 03 | Р.31 |
Фондоозброєність показує величину основних засобів на одного працівника.
Коефіцієнт зносу основних виробничих засобів показує ступінь зносу основних виробничих засобів.
Коефіцієнт придатності основних виробничих засобів показує частина основних засобів, придатних до експлуатації.
Коефіцієнт оновлення основних виробничих засобів показує частина нових введених основних засобів у загальній вартості основних засобів.
Коефіцієнт вибуття основних виробничих засобів характеризує інтенсивність вибуття основних виробничих засобів.
Коефіцієнт приросту основних виробничих засобів показує ступінь збільшення основних засобів у звітному періоді стосовно минулого року.
Фондовіддача характеризує ефективність використання основних виробничих засобів, показує суму зробленої продукції на одну гривню основних виробничих засобів.