Фінанси підприємств – Шило В. П. – Змістовий модуль 7. Кредитування підприємств

Основні питання:

7.1. Необхідність і сутність кредитування підприємств

7.2. Банківське кредитування підприємств

7.3. Види небанківського кредитування підприємств

Основні поняття і терміни:

Кредит, банківський кредит, комерційний кредит, бланковий кредит дисконт, акцептний кредит, овальний кредит, факторинг.

7.1. Необхідність і сутність кредитування підприємств

Фірма може одержати “короткі” гроші шляхом одержання комерційного кредиту від продавця товару. Однак постійне отримання комерційного кредиту і збільшення терміну його надання ускладнюються через його неефективність для продавця, або через ненадійність оплати постачання покупцем з низькою кредитоспроможністю. Якщо цей спосіб одержання коштів для фірми недоступний, то вона може отримати банківський кредит.

Кредит – це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.

Кредитні відносини – це відособлена частина економічних відносин, пов’язана з наданням вартості (коштів) у позику поверненням її разом із певним відсотком.

Об’єктом кредитних відносин є вартість, яка надається в позику з метою отримання прибутку.

Суб’єктами кредитних відносин можуть бути будь-які самостійні підприємства. Кредитні відносини характеризуються тим, що їх суб’єктами виступають дві сторони: одна з них у рамках конкретної кредитної угоди називається кредитором, інша – позичальником. Грошові чи товарно-матеріальні цінності, витрати або виконана робота та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є суб’єктом кредиту. Існування кредитних відносин обумовлене рядом факторів, рис. 7.1.

Фінанси підприємств   Шило В. П.   Змістовий модуль 7. Кредитування підприємств

Рис. 7.1. Причини виникнення кредитних відносин

Кредит – важлива економічна категорія. Він забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий та відображає відносини між кредиторами та позичальниками. Його внутрішня суть проявляється в структурі, видах і функціях та закономірностях руху. Кожен вид кредиту характеризує певну грань його внутрішнього змісту, а в сукупності види кредитів дають чітке уявлення про структуру кредиту і його рух у межах товарної і грошової форм.

За характером і способом сплати відсотків виділяють позики з:

– фіксованою відсотковою ставкою;

– плаваючою відсотковою ставкою;

– сплатою відсотків у міру використання позичених коштів (звичайні позики);

– сплатою відсотків одночасно з отриманими позиченими коштами (дисконтний кредит).

За методами надання розрізняють:

– позики, які надано у разовому порядку;

– позики, які надано відповідно до відкритої кредитної лінії;

– гарантовані кредити.

Для аналізу кредитної діяльності кредити поділяють за:

– позичальниками;

– строками надання кредитів;

– ступенем ризику;

– наявністю і характером забезпечення позики;

– об’єктами кредитування.

Наведена класифікація не є вичерпною, оскільки кредити можна класифікувати і за іншими параметрами й ознаками. Узагальнену класифікацію кредитів наведено у таблиці 7.1.

Таблиця 7.1

КЛАСИФІКАЦІЯ КРЕДИТІВ

Параметри

Види кредиту

За видами кредиту

* національний, o міжнародний, o банківський,

* державний, o комерційний, * споживчий,

* лізинговий, o консорціумний

За сферами спрямування

O спрямований у сферу обороту

O спрямований у сферу виробництва

За призначенням і характером використання позичкових коштів

O позички торгово-промисловим підприємствам

O кредити під нерухомість

O споживчі та сільськогосподарські позички

O кредит під цінні папери та кредити, пов’язані з вексель ним оборотом

O контокорентний кредит та міжбанківські позички

O позички небанківським фінансовим установам та позички органам влади

За характером забезпечення

O забезпечені (ломбардні), гарантовані (банками, третьою особою)

* незабезпечені (бланкові)

Продовження таблиці 7.1

Параметри

Види кредиту

За строками використання

O строкові

O безстрокові

O прострочені

O відстрочені

За кількістю кредиторів

O надання кредитів одним банком

O синдиковані, консорціальні

O паралельні

У процесі розвитку підприємства в міру погашення його фінансових зобов’язань виникає потреба в притягненні нових позикових засобів. Джерела і ((юрми залучення позикових засобів підприємством дуже різноманітні. Класифікація позикових засобів, що залучаються підприємством, наведена в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОЗИКОВИХ ЗАСОБІВ, ЩО ЗАЛУЧАЮТЬСЯ ПІДПРИЄМСТВОМ ЗА ОСНОВНИМИ ОЗНАКАМИ

№ з/п

Основні ознаки Класифікації

Класифікація позикових засобів

1

За цілями залучення

1. Позикові засоби, що залучаються для забезпечення відтворення позаоборотних активів.

2. Позикові засоби, що залучаються для поповнення оборотних активів.

3. Позикові засоби, що залучаються для задоволення інших господарських або соціальних потреб

2

За джерелами залучення

1. Позикові засоби, що залучаються із зовнішніх джерел.

2. Позикові засоби, що залучаються з внутрішніх джерел (внутрішня кредиторська заборгованість)

3

За періодом залучення

1. Позикові засоби, що залучаються на довгостроковий період (більше 1 року).

2. Позикові засоби, що залучаються на короткостроковий період (до 1 року)

4

За формами залучення

1. Позикові засоби, що залучаються в грошовій формі (фінансовий кредит).

2. Позикові засоби, що залучаються у формі устаткування (фінансовий лізинг).

3. Позикові засоби, що залучаються в товарній формі (товарний або комерційний кредит).

4. Позикові засоби, що залучаються в інших матеріальних або нематеріальних формах

5

За формами забезпечення

1. Незабезпечені позикові засоби.

2. Позикові засоби, забезпечені порукою або гарантією.

3. Позикові засоби, забезпечені заставою

Формування ефективних умов залучення кредитів.

До числа найважливіших із цих умов належать:

А) термін надання кредиту;

Б) ставка відсотка за кредит;

В) умови виплати суми відсотка;

Г) умови виплати основної суми боргу;

Д) інші умови, пов’язані з одержанням кредиту.

Термін надання кредиту є одним із визначальних умов його залучення. Оптимальним вважається термін надання кредиту, протягом якого цілком реалізується мета його залучення. Наприклад, іпотечний кредит – на термін реалізації інвестиційного проекту; товарний кредит – на період повної реалізації закуплених товарів тощо. Ставка відсотка за кредит характеризується трьома основними параметрами: її формою, видом і розміром. За формами розрізняють процентну ставку (для нарощування суми боргу) і дисконтну ставку (для дисконтування суми боргу). Якщо розмір даних ставок однаковий, то перевага повинна бути віддана процентній ставці, тому що в цьому. випадку витрати щодо обслуговування боргу будуть меншими. За видами розрізняють фіксовану ставку відсотка, що установлюється на весь термін кредиту, і плаваючу ставку відсотка з періодичним переглядом її розміру залежно від зміни облікової ставки центрального банку, темпів інфляції і кон’юнктури фінансового ринку. Час, протягом якого ставка відсотка залишається незмінною, називається процентним періодом. В умовах інфляції для підприємства кращою є фіксована або плаваюча ставка з високим процентним періодом.

Розмір ставки відсотка за кредит є визначальною умовою при оцінці його вартості. За товарним кредитом він приймається при оцінці в розмірі цінової знижки продавця за здійснення негайного розрахунку за поставлені товари, вираженої в річному обчисленні мови виплати суми відсотка характеризуються порядком виплати його суми. Цей порядок зводиться до трьох принципових варіантів: виплаті всієї суми відсотка в момент надання кредиту; виплаті суми відсотка рівномірними частинами; виплаті у виплаті всієї суми відсотка в момент надання кредиту; виплаті суми відсотка рівномірними частинами; виплаті – всієї – суми відсотка в момент сплати основної суми боргу при погашенні кредиту. За інших рівних умов кращим є третій варіант.

Умови виплати основної суми боргу характеризуються передбаченими періодами його повернення. Дані умови також зводяться до трьох принципових варіантів: часткового повернення основної суми боргу протягом загального періоду функціонування кредиту; повного повернення всієї суми боргу після закінчення терміну використання кредиту; повернення основної або частини суми боргу з наданням пільгового періоду після закінчення терміну корисного використання кредиту. За інших рівних умов кращим є третій варіант.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Фінанси підприємств – Шило В. П. – Змістовий модуль 7. Кредитування підприємств