Ринок фінансових послуг – Сич Є. М. – 2.1.4.3. Фінансові послуги з андеррайтингу як форми кредитування капіталовкладень

На основі багатосторонніх банківських кредитів з’являється можливість здійснювати великі довгострокові кредитні проекти для задоволення потреб інвестиційної сфери.

Новою формою кредитування капітальних вкладень, що запроваджується в комерційних банках, є надання коштів клієнтам для реалізації ними довгострокових широкомасштабних проектів шляхом повного викупу випусків промислових облігацій, які емітуються цими клієнтами. У міжнародній практиці така операція називається андеррайтингом. Вона поширена в діяльності спеціалізованих інвестиційних банків за кордоном.

Запровадження андеррайтингу в комерційних банках сприяє розширенню інвестиційних операцій, розвитку ринку цінних паперів в Україні, просуванню цінних паперів українських підприємств на світовий фінансовий ринок.

Відповідно до українського законодавства Андеррайтинг – це купівля на первинному ринку цінних паперів з наступним їх перепродажем інвесторам; укладення договору про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про повний або частковий їх викуп за фіксованою ставкою з наступним перепродажем чи про накладання на покупця обов’язку продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов’язання придбати будь-які цінні папері, що не були продані. Розглянемо особливості надання андер-райтингових послуг банками.

Існують такі види андеррайтингу:

1. Андеррайтинг “на базі твердих зобов’язань” (гарантований андеррайтинг). Передбачає проведення операцій з розміщення випуску цінних паперів власним коштом. У такому разі банк діє як дилер. Операція з викупу нового випуску цінних паперів і їх дальшого продажу індивідуальним та інституціональним інвесторам називається підпискою.

Банк здійснює підписку на весь випуск цінних паперів або на його частину, викуповує їх за єдиною ціною. Надалі такі цінні папери зазвичай продаються за вищою ціною. При цьому андеррайтер за умовами угоди з емітентом має тверді зобов’язання щодо викупу всього випуску або його частини. Тому навіть якщо частину цінних паперів не буде розміщено серед інвесторів, банк зобов’язаний їх придбати. Тобто він бере на себе фінансові ризики, пов’язані з розміщенням цінних паперів. Якщо момент первинного розміщення збігається з різким падінням курсів на вторинному ринку, андеррайтер, який викуповує цінні папери за фіксованою ціною, може зазнати значних збитків.

2. Андеррайтинг “на базі найкращих зусиль” (звичайне посередництво). У цьому разі андеррайтер зобов’язується докласти максимум зусиль для розміщення якомога більшої кількості цінних паперів. Тобто банк виступає як брокер (купівля-продаж цінних паперів за рахунок і за дорученням клієнта). Банк-андеррайтер не має зобов’язання щодо викупу нерозміщеної частини емісії, тобто всі фінансові ризики, пов’язані з розміщенням випуску, цілковито покладено на емітента, а андеррайтер одержує комісійні за ту кількість цінних паперів, яку він реалізував. Нереалізована частина емісії повертається емітентові.

Невеликі банки і торговці цінними паперами в Україні надають перевагу андеррайтингу “на базі найкращих зусиль”.

3. Обмежений андеррайтинг (“50/50”, або частковий викуп). За цього виду андеррайтингу банк розміщує цінні папери як брокер, але гарантує емітенту викуп нерозміщеної частки випуску за свій кошт.

Різновидом обмеженого андеррайтингу є Придбання опціону на підписку, Тобто банк одержує право купити підписку в емітента. Таке право реалізується ним у разі, якщо банк знайде покупців на цінні папери. Банк може самостійно придбати частину випуску, а на залишок – купити опціон.

Залежно від додаткових умов, закладених в угоді з емітентом, можливі такі модифікації андеррайтингу:

А) Андеррайтинг з авансуванням: Банк-андеррайтер умовами угоди може бути зобов’язаний надати емітентові аванс за взяті ним для розміщення цінні папери;

Б) конкурентний андеррайтинг: підготовка емісії та її викуп здійснюються на основі конкуренції – угоду з емітентом укладає андеррайтер, який пропонує найкращі цінові та інші умови;

В) “стенд-бай”: андеррайтер зобов’язується викупити для дальшого розміщення частину емісії, яку не викуплено старими акціонерами або тими, хто придбав у них це право;

Г) консорціумний андеррайтинг: з метою розміщення значних випусків цінних паперів або для підвищення його ефективності створюються консорціуми (або емісійні синдикати) – групи андеррайтерів, які не мають статусу юридичної особи, діють тимчасово на базі взятих спільних зобов’язань та умов розподілу прибутків і забезпечують розміщення й гарантування випуску цінних паперів емітента. Для цього вони укладають багатосторонню угоду між собою, з одного боку, та угоду головного банку (менеджера) консорціуму з емітентом – з другого.

Процедура банківського андеррайтингу включає чотири етапи: 1. Підготовка емісії:

А) вивчення правових засад операції;

Б) оцінка економічного стану емітента;

В) розробка документації та умов випуску, оцінювання емісії разом з емітентом, а за необхідності – з юридичними фірмами, інвестиційними консультантами;

Г) реклама емісії;

Г) попередня оцінка якості цінних паперів;

Д) підготовка проспекту емісії та реєстрація випуску у відповідних державних органах;

Е) укладення угоди з емітентом щодо розміщення цінних паперів. В угоді визначаються:

1) предмет угоди: вид андеррайтингу, у тому числі додаткові умови (якщо вони існують); загальні та цінові характеристики цінних паперів, які підлягають розміщенню; часові характеристики підписки; умови винагороди андеррайтера;

2) права та обов’язки сторін відповідно до виду і додаткових умов андеррайтингу, у тому числі порядок документального оформлення процедур андеррайтингу та порядок передачі цінних паперів;

3) порядок розрахунків емітента з андеррайтером – розмір основної і додаткової (у разі вигіднішого, ніж за умовами угоди, розміщення) винагороди, строки її виплати тощо;

4) відповідальність сторін у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов’язків;

5) особливі умови;

6) порядок розгляду спорів;

7) строк чинності угоди;

8) юридичні адреси та реквізити сторін.

2. Розміщення цінних паперів. Воно може здійснюватись у кілька способів:

А) приватне розміщення – реалізація цінних паперів на випущену суму серед обмеженої кількості заздалегідь відомих осіб без публічного оголошення, без рекламної компанії, без реєстрації проспекту емісії;

Б) відкритий продаж – реалізація цінних паперів шляхом:

– відкритої передплати цінних паперів: банк-андеррайтер публікує і реєструє проспект емісії, створює групу передплати, приймає заявки від потенційних інвесторів на розміщення цінних паперів за оголошеним раніше курсом;

– здійснення конкурентної передплати, під час якої потенційні інвестори мають змогу внести свої пропозиції щодо курсу передплати цінних паперів, на основі чого визначається їх оптимальний курс;

В) продаж цінних паперів через біржу – в обов’язки банку – андеррайтера входить також авансування емітента до надходження коштів за продані цінні папери, складання звітів про випуск, публікація результатів передплати тощо.

На цьому етапі банк може бути зобов’язаний підтримувати курс цінних паперів на вторинному ринку в період первинного розміщення.

3. Післяринкова підтримка. Цей етап передбачає підтримку курсу цінного папера на вторинному ринку (зазвичай протягом року).

4. Аналітична та дослідна підтримка. На даному етапі банк-андеррайтер, як правило, контролює динаміку курсу цінного папера та факторів, що на нього впливають.

Винагорода за послуги андеррайтингу може бути у вигляді:

1) комісії, яка зазвичай розраховується у відсотках від суми розміщених цінних паперів за курсовою вартістю. Такий вид винагороди притаманний андеррайтингу “на базі найкращих зусиль”, а також обмеженому андеррайтингу. Крім того, угодою може бути передбачено, що в разі розміщення цінних паперів на вигідніших умовах, ніж обумовлено в угоді (мінімальна курсова вартість), банк одержує певну частку (відсоток) від суми додаткового прибутку;

2) результату торгівлі (прибутку або збитку), котрий визначається як різниця між ціною реалізації цінних паперів і ціною, за якою вони були викуплені в емітента. Цей вид винагороди притаманний гарантованому андеррайтингу (“на базі твердих зобов’язань”). Як свідчить іноземна практика, розмір такого прибутку коливається в межах від 1 % (андеррайтинг цінних паперів великої, відомої кредитоспроможної компанії) до 25 % (андеррайтинг цінних паперів маленької венчурної компанії). Теоретично результатом торгівлі цінними паперами емітента можуть бути і збитки.

Андеррайтинг надається, як правило, тільки підприємствам, які не мають перед банком зобов’язань за раніше одержаними позичками, та тільки для єдиного виду цінних паперів – іменних промислових облігацій з плаваючою відсотковою ставкою, номінал яких узгоджений з динамікою ринкової вартості монетарного металу (наприклад, золота), забезпечених договором застави майна позичальника, яке не є заставним забезпеченням іншого зобов’язання (боргу), і для яких умовами випуску передбачена можливість конвертації облігацій у звичайні акції підприємства. Такі облігації вважаються у світовій практиці найбільш привабливими для інвестора і надійно захищають права останнього з урахуванням інфляційних процесів.

В умовах посилення конкуренції в банківській сфері банки повинні докладати зусиль для розширення клієнтської бази. Одним із видів нетрадиційних банківських фінансових послуг і є андеррайтинг.



Ринок фінансових послуг – Сич Є. М. – 2.1.4.3. Фінансові послуги з андеррайтингу як форми кредитування капіталовкладень