Економіка підприємств – Горбонос Ф. В. – 1.4. Методологічні засади та методи дослідження
Економічне пізнання законів і закономірностей розвитку підприємств – процес дуже складний і вимагає певної методології та методів дослідження.
Методологія – вчення про сукупність основних принципів, методів пізнання і перетворення дійсності.
Метод науки – це сукупність засобів, способів і прийомів дослідження, властивий для неї спосіб проникнення у зміст предмета, що вивчається. Метод економіки підприємств визначається змістом і особливостями її предмета як науки, вимогами і завданнями. Якщо предмет науки відповідає на запитання, що вивчається, то метод – як вивчається.
В основу дослідження науки “Економіка підприємств” покладено діалектичний метод. Це означає, що вчені, досліджуючи економічні явища та процеси, використовують діалектичні принципи, категорії й закони, згідно з котрими всі сторони життя суспільства як єдиного організму розглядають у взаємодії, взаємозв’язку і в розвитку.
Застосування принципу взаємозв’язку та розвитку явищ об’єктивної дійсності означає, що економічні явища треба розглядати не ізольовано, у відриві від конкретно-історичних обставин, а всебічно – у взаємозв’язку та розвитку. Наприклад, необхідно аналізувати рівень розвитку продуктивних сил і раціональне використання ресурсів в аграрних підприємствах у взаємозв’язку з іншими галузями народного господарства, їх підприємствами, розвитком виробництва окремих видів ресурсів.
Аналізуючи економічні відносини та явища, треба зауважувати і те, що вони перебувають у взаємозв’язку з політичними, юридичними, демографічними, ідеологічними та соціальними відносинами, явищами природи і технікою.
Явища варто розглядати не в стані спокою, а в стані безперервного руху, і цей процес розуміти як поступовий по висхідній лінії від нижчого до вищого, в переході від кількості до нової якості, від заперечення одного явища до заперечення
Іншого.
Вивчати економіку підприємств не можна без пізнання практики, постійних зв’язків з нею. Мається на увазі не описове чи емпіричне пізнання практичних аспектів виробництва, – набуває значення наукове обгрунтування практики, перспектив розвитку підприємства, виявлення закономірних тенденцій. Такий підхід дає змогу впроваджувати в практику все нове і передове. Обгрунтовуючи та поширюючи передовий досвід господарювання, потрібно зауважувати відмінності в умовах використання природних ресурсів у різних регіонах, тобто простежувати порівнянність відповідних умов.
Використання фактичного матеріалу відіграє важливу роль і дає змогу застосовувати різні методи. З метою поліпшення вираження результатів економічного мислення і для його полегшення кожен економіст може використати чотири основні альтернативні види:
– вираження словом – коли немає потреби проводити глибокі дослідження з використанням різних наукових методів; зниження собівартості продукції, за всіх інших рівних умов, буде забезпечувати збільшення прибутку підприємств;
– арифметична ілюстрація засвідчує залежність попиту від ціни: при зниженні ціни продукт буде продаватись і споживатись більше, і навпаки;
– геометричний еквівалент – це вираження інформації щодо зміни ціни на товар, урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності тварин, графічно;
– алгебраїчне вираження – використання математики в економіці, тобто математичне моделювання економічного явища, ситуації або процесу для вивчення певного аспекту
Його розвитку.
У Процесі наукового пізнання економічних явищ широко застосовують елементи діалектичного методу – аналіз і синтез, індукцію і дедукцію.
Аналіз – це розчленування об’єкта, предмета або економічних відносин між ними на складові частини й елементи вивчення їх у відокремленому стані та з’ясування зв’язків між ними (рис. 1.6).
Рис. 1.6. Елементи діалектичного методу дослідження
Синтез – об’єднання (подумки), окремих елементів воєдино.
Аналіз і синтез широко застосовується у вивченні структури явищ, які спостерігаються, – витрат на виробництво продукції, виробничих фондів підприємств, валового виробництва продукції, структури посівів тощо. Своєрідним вираженням аналізу та синтезу є метод статистичних групувань: статистична сукупність розділяється на групи, а висновки робляться на підставі всієї сукупності.
Індукція – це одержання загального висновку на основі одиничних фактів, тобто від фактів дослідних – до природи об’єктів.
Індукції належить важлива роль у використанні такого елемента діалектичного методу дослідження, як сходження від конкретного до абстрактного. Так, під час обміну одного товару на інший з’ясовується, що вони мають дещо спільне; а необхідно звести до чогось третього. Цим спільним є затрати праці на виробництво товарів. Використання такого елемента не потребує вивчення всієї сукупності окремих фактів і явищ, оскільки цей процес нескінченний.
Дедукція передбачає рух дослідження від загального до
Окремого й одиничного. Вона відіграє важливу роль у використанні такого елемента діалектичного методу дослідження, як сходження від абстрактного до конкретного. Наприклад, з’ясування категорії “додаткова вартість” дає можливість, за допомогою дедуктивного методу, виявити такі конкретні форми прибутку, як підприємницький дохід, торговий прибуток, відсоток, земельна рента.
Індукція та дедукція як елементи діалектичного методу дослідження взаємодоповнювальні. Результати їх застосування – теорії, економічні принципи й узагальнення, методики, рекомендації – використовуються для вироблення економічної політики.
Історичний елемент діалектичного методу пізнання передбачає дослідження конкретного процесу розвитку, реальних явищ в їх історичній послідовності, а логічний – спосіб пізнання економічної системи, окремих її елементів у період досягнення повної зрілості найрозвинутіших форм.
Ці два елементи використовуються в певних історичних дослідженнях і можуть слугувати підставою для глибоких теоретичних висновків.
При дослідженні конкретних явищ і процесів, окрім описаних елементів діалектичного методу пізнання, в економіці підприємств поширені й інші методи та прийоми.
Метод порівняння – найпростіший метод пізнання. За його допомогою порівнюють економічну ефективність різних заходів, технологію виробництва. Такі розрахунки можна використовувати для порівняння нормативних і фактичних витрат із подальшим з’ясуванням причин їх розбіжностей. Метод порівняння застосовують для економічної оцінки в динаміці показників – рівня виробництва валової продукції, рівня рентабельності, продуктивності праці тощо.
Вивчаючи масові явища, процеси, факти і виявляючи тенденції та закономірності їхнього розвитку, використовують економіко-статистичний метод. Він дає змогу з’ясувати кількісний вплив окремих чинників на зміну досліджуваного
Результату.
Економіко-математичний метод застосовують при оптимізації в плануванні виробництва, як підприємства загалом, так і прогнозування окремих елементів економічного розвитку (оптимізація машинно-тракторного парку, оптимізація кормовиробництва і под.). Математичне моделювання й алгебраїчне зображення отриманих результатів у економіці аграрних підприємств використовують тоді, коли на основі вихідної інформації за допомогою комп’ютера визначають оптимальні кількісні вираження прогнозованих показників. Застосовуючи математику, варто пам’ятати, що йдеться не про заміну економічних методів дослідження математичними, а про вдосконалення математичного апарату і розширення матеріальної бази економічних методів.
Балансовий метод широко використовують для балансів матеріальних, вартісних і трудових ресурсів в управлінні економікою підприємства. Він дає змогу забезпечувати кількісні пропорції стосовно потреби і наявності ресурсів, а також пов’язати наявні ресурси з їх використанням, виявити пропорції, взаємозв’язки, що утворюються в процесі виробництва.
Монографічний метод дає змогу вивчити передовий досвід, виявити передові й прогресивні методи господарської діяльності підприємств, проаналізувати причини занепаду підприємства й обгрунтувати заходи, спрямовані на подальший його розвиток. Монографічне вивчення та опис окремих питань, явищ, передового досвіду і його узагальнення сприяє виявленню всього нового й прогресивного в економіці підприємств.
Розрахунково-конструктивний метод поширений у прогнозуванні та плануванні виробництва й економічних процесів розвитку. Він передбачає розроблення кількох варіантів розв’язання певної економічної проблеми підприємства, їх оцінку з подальшим вибором найкращого з них.
Експериментальний метод дає змогу перевірити на практиці правильність теоретичних положень, ступінь ефективності нових важелів економічного регулювання економіки підприємства. Використання цього методу розглядається як практичний крок до перевірки теоретично осмислених проблем. З його допомогою можна підтвердити правильність теоретичних розроблень, уточнити їх або ж спростувати. Обмеженість застосуваня цього методу пов’язана зі складністю створення умов для порівняння, небезпекою завдати шкоду, тому теоретичні розроблення повинні бути точними та реальними в передбаченні.
Абстрактно-логічний метод використовують на всіх ста діях розв’язання економічних проблем. За його допомого* формулюються категорії, поняття, економічні теорії та гіпотези, висновки і рекомендації. Тут на першому плані постают абстракція та логіка мислення.
Отже, методом економіки підприємств як науки є комплексне і взаємопов’язане дослідження економічної ситуації з метою вивчення взаємовідносин між людьми у процес виробничої діяльності за допомогою опрацювання інформації різними науковими способами.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)