Економіка підприємств – Горбонос Ф. В. – 2.3. Цілі, функції та напрями діяльності підприємств
Істотним для ефективної діяльності підприємства є чітке визначення його цілі. Основну його діяльність у світовій економіці прийнято називати місією, що визначає причину існування підприємства. Такою місією підприємств вважають виробництво продукції (надання послуг) для задоволення потреб ринку й отримання максимально можливого прибутку.
Щоб досягнути основної мети, підприємство має визначити множинні цілі, які повинні бути (рис 2.2):
– конкретними і підлягати вимірюванню;
– орієнтованими в часі;
– досяжними;
– взаємоузгодженими і не перешкоджати реалізації одні одним.
Рис. 2.2. Чинники, що визначають і формують підприємство
Щоб досягнути необхідні цілі, підприємство має розв’язати важливі завдання, які постають перед кожним із них. До таких завдань належать:
– отримання доходу власником підприємства;
– забезпечення споживачів продукцією підприємства згідно з договорами;
— матеріальне стимулювання персоналу підприємства, створення належних умов праці та можливостей фахового зростання працівників;
– постійне створення нових робочих місць для населення тієї чи іншої місцевості;
– охорона навколишнього середовища;
– безперебійна робота підприємства і виробництво продукції високої якості.
6 основу можливості виконання цих завдань покладено:
– інтереси власника;
– розмір капіталу;
– ситуація на підприємстві;
– зовнішнє середовище.
Завдання перед підприємством висуває власник незалежно від форми власності. Найперше він керується ситуацією і зовнішнього, і внутрішнього середовища. Власник дбає про свої інтереси, але при цьому бере до уваги доцільність завдання з погляду інтересу та профілю, потужності підприємства, наявності грошових і матеріальних ресурсів, кваліфікації кадрів, відсутності обмеження на той чи інший вид діяльності.
Метою власника в усіх випадках є одержання доходу внаслідок реалізації споживачам виробленої продукції, коли задовольняються запити соціального й економічного характеру як власника засобів виробництва, так і трудового колективу. Підприємство в ринковій економіці працює на умовах комерційного розрахунку, самоокупності й самофінансування. Воно самостійно укладає договори з постачальниками необхідних виробничих ресурсів, наймає робочу силу, здійснює різні грошові розрахунки. Підприємство несе відповідальність за своєчасну сплату податків та інші видатки, покриває із власного доходу всі збитки і втрати.
До основних функцій підприємства належать:
– виробництво продукції визначеної кількості та високої якості;
– реалізація продукції споживачу;
– матеріально-технічне забезпечення підприємства;
– Управління персоналом і організація праці;
– зниження витрат і здешевлення продукції;
– сплата податків та інші платежі.
Адміністрація і персонал повинні турбуватись, щоб продукція підприємства була високої якості й дешевою. Це вимоги, які висуває перед підприємством ринок. Щоб не втратити споживачів, адміністрація і спеціалісти повинні вивчати ринок, упроваджувати нові технології, досягнення науково-технічного прогресу, поліпшувати якість продукції та знижувати її собівартість.
Ступінь розвитку промислових підприємств, їх економічна міць визначають стан і темпи розвитку економіки країни загалом.
Кожне підприємство, прагнучи досягнути високого економічного розвитку, займається різнобічною діяльністю, об’єднаною за певними напрямами (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Напрями діяльності аграрних підприємств
Дотримуючись доктрини ринкової економіки – “що виробляти” і “для кого виробляти” – підприємство обов’язково вивчає ринок товарів. Маркетингова діяльність охоплює дослідження ринку продукції, її ціни, рівня конкурентоспроможності, попиту і запитів споживачів, наявність конкурентів, місце підприємства у зовнішньому середовищі та внутрішньої ситуації.
Результати маркетингових досліджень слугують джерелом інформації для розгортання Виробничої діяльності. Це найскладніша за обсягом і організацією діяльність. Підприємство має вжити низку заходів, спрямованих на організацію &; оперативне регулювання процесу виробництва, забезпечуючи виконання окремих операцій у просторі та часі відповідно до вимог технології.
Найважливішими складовими такої діяльності є:
– обгрунтування обсягу виробництва продукції певного асортименту відповідно до потреб ринку;
– оптимізація виробничих можливостей підприємства, зауважуючи наявність потужностей і забезпеченість матеріально-технічними ресурсами;
– розроблення та дотримання узгодженості в часі виконання окремих операцій, графіків робіт, одержання та реалізації продукції.
Розвиток і вдосконалення Інноваційної Та Інвестиційної діяльності Дасть змогу посилити й поліпшити виробничу діяльність. Інноваційну діяльність підприємство здійснює як і в поточному році, так і на перспективу. Основне її спрямування – науково-технічні розроблення, технологічна підготовка виробництва, запровадження технічних, технологічних, організаційних нововведень і досягнень науки і техніки. Ця діяльність визначає інвестиційну політику підприємства на перспективу. Підприємство, відповідно до своїх фінансових можливостей та інноваційних пропозицій, визначає обсяги необхідних інвестицій. Процес інвестування може здійснюватись за двома напрямами: силами самого підприємства і залученням інвесторів. Інвестиції доцільно використовувати в технології, техніці та будівництві виробничих і соціальних об’єктів.
На ефективність і рівень розвитку підприємства значною мірою впливає його Комерційна діяльність, Значущість якої в умовах ринкової економіки істотно зростає. Наскільки вигідно в часі та в ціні реалізує продукцію підприємство, настільки успішною буде його фінансова діяльність (найповніше її характеризує прибуток). Згідно з цим, на підприємстві повинна діяти безпосередня організація збуту продукції, а діяльність спрямовуватись на міцні відносини та зв’язки з вигідними споживачами, належне стимулювання покупців, розгортання ділової реклами*
Інтегрувальну роль між окремими видами виконує економічна діяльність. Вона передбачає поточне та перспективне планування розвитку підприємства, облік і звітність, контроль за розвитком процесів, операцій і загалом технологій, встановлення цін на продукцію та послуги, систему матеріального стимулювання, забезпечення підприємства матеріальними і технічними ресурсами, фінансову діяльність. Рівень розвитку економічної діяльності може негативно або позитивно впливати на ефективність виробництва, оскільки цей вид діяльності є визначальним в інтеграції, регулюванні всіх елементів системи господарювання на підприємстві.
Важливе значення в розвитку підприємства і трудового колективу має соціальна діяльність. Спрямування коштів на підвищення фахової майстерності працівників, створення належних умов праці й відпочинку, сприяння в створенні належних умов життя визначить результативність виробництва.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)