Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 5. ПОДІЛ НА ГРУПИ І ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ПЕРШОЇ ВІДМІНИ

Related posts:

1. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 6. ПОДІЛ НА ГРУПИ І ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ДРУГОЇ ВІДМІНИ Іменники II відміни поділяються на три групи – тверду, м’яку і мішану. До твердої групи належать іменники: O з кінцевим твердим приголосним основи, крім шиплячих: Міст, гриб, світло; O більшість іменників з основою на – р (майже всі односкладові іменники, а також іменники на – ор,-ер,-ір,-ар,-ур,-ир,-ср, – яр,-вр,-др,-юр зі сталим наголосом на основі): двір, стаціонар, […]...
2. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 7. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ III ВІДМІНИ Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості: O у родовому, давальному, місцевому однини та називному і знахідному множини іменники мають однакове закінчення – і (відмінкова форма у кожному конкретному випадку визначається синтаксично): Не було розкоші (родовий однини); жити у розкоші (місцевий однини); O в орудному відмінку однини перед закінченням […]...
3. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 8. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЧЕТВЕРТОЇ ВІДМІНИ Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості: O у родовому, давальному, місцевому однини та називному і знахідному множини іменники мають однакове закінчення – і (відмінкова форма у кожному конкретному випадку визначається синтаксично): Не було розкоші (родовий однини); жити у розкоші (місцевий однини); O в орудному відмінку однини перед закінченням […]...
4. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 9. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО МАЮТЬ ЛИШЕ ФОРМУ МНОЖИНИ Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості: O у родовому, давальному, місцевому однини та називному і знахідному множини іменники мають однакове закінчення – і (відмінкова форма у кожному конкретному випадку визначається синтаксично): Не було розкоші (родовий однини); жити у розкоші (місцевий однини); O в орудному відмінку однини перед закінченням […]...
5. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – Відмінювання іменників Число – одна з визначальних граматичних категорій, що виражає кількісний вияв того, що позначається іменником. Значення числа виражається у співвідносних формах однини і множини: Учень – учні, ріка – ріки, стіл – столи. Усі іменники за здатністю утворювати форми однини/множини переділяються на три групи: O іменники, що вживаються в однині й множині (сестра – сестри, […]...
6. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 15. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ Як уже зазначалося вище, найважливішою особливістю якісних прикметників є їх здатність виражати різну міру та інтенсивність вияву ознаки за допомоги ступенів порівняння. Ступені порівняння – це такі форми якісних прикметників, що означають різну міру вияву ознаки, якості того чи іншого предмета шляхом зіставлення з такою ж якістю в інших однотипних предметах: Дорожчий – найдорожчий. Розрізняють […]...
7. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 10. НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості: O у родовому, давальному, місцевому однини та називному і знахідному множини іменники мають однакове закінчення – і (відмінкова форма у кожному конкретному випадку визначається синтаксично): Не було розкоші (родовий однини); жити у розкоші (місцевий однини); O в орудному відмінку однини перед закінченням […]...
8. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 19. ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ Забудовою числівники поділяються на прості, складні і складені. Простими називаються числівники, що складаються з однієї основи. До них належать: O назви чисел першого десятка: Один – десять, а також сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд та Нуль; O збірні числівники: обоє, двоє – десятеро; O неозначено-кількісні числівники: Кілька, декілька, багато (небагато); O порядкові числівники, похідні від […]...
9. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 3. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ ІМЕННИКІВ За семантичними ознаками і морфологічною характеристикою іменники поділяються на такі лексико-граматичні розряди: * конкретні й абстрактні іменники; * іменники – назви істот і неістот; * власні й загальні іменники; * збірні іменники; * матеріально-речовинні іменники. Конкретні й абстрактні іменники Іменники з конкретним значенням називають предмети, явища, що пізнаються (сприймаються) безпосередньо органами чуттів, наприклад: Стіл, дерево, […]...
10. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 18. ГРУПИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА БУДОВОЮ Забудовою числівники поділяються на прості, складні і складені. Простими називаються числівники, що складаються з однієї основи. До них належать: O назви чисел першого десятка: Один – десять, а також сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд та Нуль; O збірні числівники: обоє, двоє – десятеро; O неозначено-кількісні числівники: Кілька, декілька, багато (небагато); O порядкові числівники, похідні від […]...
11. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 14. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ Складні іменники пишуться разом або через дефіс. Разом пишуться: 1. Складні іменники, утворені з двох основ зі сполучними голосними о (після твердих приголосних, зокрема шиплячих), е (після м’яких приголосних), є (після основ на Й або на подовжений м’який приголосний): А) одна з основ дієслівного походження: Дощомір, хлібороб, силосонавантажувач; Б) одна з основ прикметникового походження, інша […]...
12. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – Категорія числа Число – одна з визначальних граматичних категорій, що виражає кількісний вияв того, що позначається іменником. Значення числа виражається у співвідносних формах однини і множини: Учень – учні, ріка – ріки, стіл – столи. Усі іменники за здатністю утворювати форми однини/множини переділяються на три групи: O іменники, що вживаються в однині й множині (сестра – сестри, […]...
13. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – Категорія відмінка Число – одна з визначальних граматичних категорій, що виражає кількісний вияв того, що позначається іменником. Значення числа виражається у співвідносних формах однини і множини: Учень – учні, ріка – ріки, стіл – столи. Усі іменники за здатністю утворювати форми однини/множини переділяються на три групи: O іменники, що вживаються в однині й множині (сестра – сестри, […]...
14. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 22. ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ § 20. ЗНАЧЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ Займенник – повнозначна змінна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки?: Багато таємниць у світі, одна з найбільших з-поміж них-мова (І. Вихованець). Мудрим ніхто не вродився, а навчився (Народна творчість). Була зима – найкраща, найулюбленіша моя пора […]...
15. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 13. СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Як уже зазначалося вище, найважливішою особливістю якісних прикметників є їх здатність виражати різну міру та інтенсивність вияву ознаки за допомоги ступенів порівняння. Ступені порівняння – це такі форми якісних прикметників, що означають різну міру вияву ознаки, якості того чи іншого предмета шляхом зіставлення з такою ж якістю в інших однотипних предметах: Дорожчий – найдорожчий. Розрізняють […]...
16. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 14. ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ Як уже зазначалося вище, найважливішою особливістю якісних прикметників є їх здатність виражати різну міру та інтенсивність вияву ознаки за допомоги ступенів порівняння. Ступені порівняння – це такі форми якісних прикметників, що означають різну міру вияву ознаки, якості того чи іншого предмета шляхом зіставлення з такою ж якістю в інших однотипних предметах: Дорожчий – найдорожчий. Розрізняють […]...
17. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 10. ЗВ’ЯЗОК ПРИСУДКА З ПІДМЕТОМ Підмет і присудок перебувають у двобічному предикативному зв’язку, специфіку якого становить взаємозв’язок, взаємозалежність головних членів: Я пишу. Слова я і пишу однаковою мірою залежать одне від одного, форма одного слова визначає форму іншого слова і навпаки. Такий взаємоспрямований зв’язок називається координацією. Координація – це особливий тип узгодження, що виявляється в уподібненні граматичних форм присудка до […]...
18. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 21. ГРУПИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ § 20. ЗНАЧЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ Займенник – повнозначна змінна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки?: Багато таємниць у світі, одна з найбільших з-поміж них-мова (І. Вихованець). Мудрим ніхто не вродився, а навчився (Народна творчість). Була зима – найкраща, найулюбленіша моя пора […]...
19. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – Конкретні й абстрактні іменники За семантичними ознаками і морфологічною характеристикою іменники поділяються на такі лексико-граматичні розряди: * конкретні й абстрактні іменники; * іменники – назви істот і неістот; * власні й загальні іменники; * збірні іменники; * матеріально-речовинні іменники. Конкретні й абстрактні іменники Іменники з конкретним значенням називають предмети, явища, що пізнаються (сприймаються) безпосередньо органами чуттів, наприклад: Стіл, дерево, […]...
20. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – Збірні іменники Всі іменники розподіляються на іменники власні і загальні. Загальні іменники – це узагальнені назви класів однотипних предметів або явищ: син, явір, калина, лоша, родина, поет. Власні іменники – це індивідуальні назви предметів. Вони виокремлюють конкретний предмет із ряду однотипних предметів: Світлана, Любомир, Надія, Тернопіль, Кавказ. До власних іменників передусім належать: А) прізвища, імена, по батькові, […]...
21. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – Іменники – назви істот і неістот За семантичними ознаками і морфологічною характеристикою іменники поділяються на такі лексико-граматичні розряди: * конкретні й абстрактні іменники; * іменники – назви істот і неістот; * власні й загальні іменники; * збірні іменники; * матеріально-речовинні іменники. Конкретні й абстрактні іменники Іменники з конкретним значенням називають предмети, явища, що пізнаються (сприймаються) безпосередньо органами чуттів, наприклад: Стіл, дерево, […]...
22. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – Власні і загальні іменники Всі іменники розподіляються на іменники власні і загальні. Загальні іменники – це узагальнені назви класів однотипних предметів або явищ: син, явір, калина, лоша, родина, поет. Власні іменники – це індивідуальні назви предметів. Вони виокремлюють конкретний предмет із ряду однотипних предметів: Світлана, Любомир, Надія, Тернопіль, Кавказ. До власних іменників передусім належать: А) прізвища, імена, по батькові, […]...
23. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – Матеріально-речовинні іменники Всі іменники розподіляються на іменники власні і загальні. Загальні іменники – це узагальнені назви класів однотипних предметів або явищ: син, явір, калина, лоша, родина, поет. Власні іменники – це індивідуальні назви предметів. Вони виокремлюють конкретний предмет із ряду однотипних предметів: Світлана, Любомир, Надія, Тернопіль, Кавказ. До власних іменників передусім належать: А) прізвища, імена, по батькові, […]...
24. Українське ділове мовлення – Шевчук С. В. – 24. Особливості відмінювання іменників ІІ відміни До II відміни належать: а) іменники чоловічого роду з нульовим закінченням (день, обрій, дім) та із закінченням – о (батько, Петро); б) іменники середнього роду із закінченнями – о, – е (озеро, небо, море, попе) та – а (орфогр. – л) (щастя, життя, міжгір я), крім тих, які при відмінюванні набувають суфіксів – ат-, – […]...
25. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 28. КАТЕГОРІЯ СПОСОБУ Категорія способу – частководієслівна категорія, що виражає відношення дії, процесу чи стану до дійсності з погляду мовця. В українській мові розрізняють три способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Дійсний спосіб дієслова позначає реальну дію, що вже відбувалася, відбувається чи відбуватиметься в одному з трьох часових планів: O теперішньому: Молода мати з маленьким дитям стоїть у зажурі […]...
26. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 29. КАТЕГОРІЯ ЧАСУ Категорія способу – частководієслівна категорія, що виражає відношення дії, процесу чи стану до дійсності з погляду мовця. В українській мові розрізняють три способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Дійсний спосіб дієслова позначає реальну дію, що вже відбувалася, відбувається чи відбуватиметься в одному з трьох часових планів: O теперішньому: Молода мати з маленьким дитям стоїть у зажурі […]...
27. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – Категорія роду Категорія роду Рід – несловозмінна граматична категорія, що є однією з визначальних морфологічних ознак іменника. Усі іменники, крім тих, що вживаються лише у множині, належать до одного з трьох родів: O чоловічого (степ, мир, батько, хлопець, Петро); O жіночого (земля, веселка, ніжність, ніч, Галина, мати); O середнього (поле, зернятко, озеро, теля, відмінювання); Є чотири способи […]...
28. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 4. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Категорія роду Рід – несловозмінна граматична категорія, що є однією з визначальних морфологічних ознак іменника. Усі іменники, крім тих, що вживаються лише у множині, належать до одного з трьох родів: O чоловічого (степ, мир, батько, хлопець, Петро); O жіночого (земля, веселка, ніжність, ніч, Галина, мати); O середнього (поле, зернятко, озеро, теля, відмінювання); Є чотири способи […]...
29. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 40. ПОДІЛ СПОЛУЧНИКІВ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ, СКЛАДОМ ТА СПОСОБОМ УЖИВАННЯ За походженням прийменники поділяються на дві групи: первинні й вторинні (похідні). До первинних належать найдавніші прийменники, походження яких встановити неможливо (без, в (у, уві), від (од), для, до, з (із, зі, зо, ізо), за, крізь, між, на, над (наді, надо), о (об), під, по, при, про, через). До вторинних належать прийменники, що співвідносяться з повнозначними […]...
30. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – 5.1.1. ІМЕННИК 5.1. ПОВНОЗНАЧНІ ЧАСТИНИ МОВИ § 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ПРИНЦИПИ ВИДІЛЕННЯ ЇХ Морфологія – це розділ граматики, що вивчає граматичну будову слова: особливості словозміни, граматичні форми слова, способи вираження граматичних значень, властивих слову. Центральне місце в морфології належить вченню про частини мови. Частини мови – це лексико-граматичні класи слів, кожен з яких характеризується узагальненим лексичним значенням, […]...
31. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 12. ЧЕРГУВАННЯ /О/, /Е/ З /І/ До новіших чергувань, що є найпродуктивнішими, належить чергування /о/ та /е/ з /о/. Воно відбувається як у словозміні, так і у словотворенні. Це чергування властиве всім східнослов’янським мовам і пов’язане із занепадом зредукованих ь, ъ (у слабкій позиції вони зникли, у сильній розвинулися у голосні повного творення: ъ-►/о/, ь->/е/: Сьнь -* сон, але сьну -> […]...
32. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – МОДУЛЬ 5. МОРФОЛОГІЯ 5.1. ПОВНОЗНАЧНІ ЧАСТИНИ МОВИ § 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ПРИНЦИПИ ВИДІЛЕННЯ ЇХ Морфологія – це розділ граматики, що вивчає граматичну будову слова: особливості словозміни, граматичні форми слова, способи вираження граматичних значень, властивих слову. Центральне місце в морфології належить вченню про частини мови. Частини мови – це лексико-граматичні класи слів, кожен з яких характеризується узагальненим лексичним значенням, […]...
33. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 15. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Складні іменники пишуться разом або через дефіс. Разом пишуться: 1. Складні іменники, утворені з двох основ зі сполучними голосними о (після твердих приголосних, зокрема шиплячих), е (після м’яких приголосних), є (після основ на Й або на подовжений м’який приголосний): А) одна з основ дієслівного походження: Дощомір, хлібороб, силосонавантажувач; Б) одна з основ прикметникового походження, інша […]...
34. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – 5.1. ПОВНОЗНАЧНІ ЧАСТИНИ МОВИ 5.1. ПОВНОЗНАЧНІ ЧАСТИНИ МОВИ § 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ПРИНЦИПИ ВИДІЛЕННЯ ЇХ Морфологія – це розділ граматики, що вивчає граматичну будову слова: особливості словозміни, граматичні форми слова, способи вираження граматичних значень, властивих слову. Центральне місце в морфології належить вченню про частини мови. Частини мови – це лексико-граматичні класи слів, кожен з яких характеризується узагальненим лексичним значенням, […]...
35. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 15. ЧЕРГУВАННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ До новіших чергувань, що є найпродуктивнішими, належить чергування /о/ та /е/ з /о/. Воно відбувається як у словозміні, так і у словотворенні. Це чергування властиве всім східнослов’янським мовам і пов’язане із занепадом зредукованих ь, ъ (у слабкій позиції вони зникли, у сильній розвинулися у голосні повного творення: ъ-►/о/, ь->/е/: Сьнь -* сон, але сьну -> […]...
36. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 14. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕМ До новіших чергувань, що є найпродуктивнішими, належить чергування /о/ та /е/ з /о/. Воно відбувається як у словозміні, так і у словотворенні. Це чергування властиве всім східнослов’янським мовам і пов’язане із занепадом зредукованих ь, ъ (у слабкій позиції вони зникли, у сильній розвинулися у голосні повного творення: ъ-►/о/, ь->/е/: Сьнь -* сон, але сьну -> […]...
37. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 13. ЧЕРГУВАННЯ /Е/-/0/ ПІСЛЯ ШИПЛЯЧИХ ТА /Й/ До новіших чергувань, що є найпродуктивнішими, належить чергування /о/ та /е/ з /о/. Воно відбувається як у словозміні, так і у словотворенні. Це чергування властиве всім східнослов’янським мовам і пов’язане із занепадом зредукованих ь, ъ (у слабкій позиції вони зникли, у сильній розвинулися у голосні повного творення: ъ-►/о/, ь->/е/: Сьнь -* сон, але сьну -> […]...
38. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 11. ЧЕРГУВАННЯ /О/ ТА /Е/ З ФОНЕМНИМ НУЛЕМ До новіших чергувань, що є найпродуктивнішими, належить чергування /о/ та /е/ з /о/. Воно відбувається як у словозміні, так і у словотворенні. Це чергування властиве всім східнослов’янським мовам і пов’язане із занепадом зредукованих ь, ъ (у слабкій позиції вони зникли, у сильній розвинулися у голосні повного творення: ъ-►/о/, ь->/е/: Сьнь -* сон, але сьну -> […]...
39. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ПРИНЦИПИ ВИДІЛЕННЯ ЇХ 5.1. ПОВНОЗНАЧНІ ЧАСТИНИ МОВИ § 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ПРИНЦИПИ ВИДІЛЕННЯ ЇХ Морфологія – це розділ граматики, що вивчає граматичну будову слова: особливості словозміни, граматичні форми слова, способи вираження граматичних значень, властивих слову. Центральне місце в морфології належить вченню про частини мови. Частини мови – це лексико-граматичні класи слів, кожен з яких характеризується узагальненим лексичним значенням, […]...
40. Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 32. ДІЄПРИКМЕТНИК Категорії особи, числа і роду належать до невласнедієслівних. Категорія особи виражає відношення дії та її суб’єкта до мовця. Виконавцем дії може бути мовець (суб’єкт повідомлення), співрозмовник (слухач – адресат повідомлення) або особа чи предмет, що не беруть безпосередньої участі в комунікативному акті (об’єкт повідомлення). Розрізняють три особові форми в однині і три у множині. Форма […]...