Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 18. ГРУПИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА БУДОВОЮ
Забудовою числівники поділяються на прості, складні і складені. Простими називаються числівники, що складаються з однієї основи. До них належать:
O назви чисел першого десятка: Один – десять, а також сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд та Нуль;
O збірні числівники: обоє, двоє – десятеро;
O неозначено-кількісні числівники: Кілька, декілька, багато (небагато);
O порядкові числівники, похідні від простих кількісних: Перший – десятий, тисячний.
Складними називаються числівники, що складаються з двох основ. До них належать:
O назви чисел другого десятка: Одинадцять – дев ‘ятнадцять;
O назви сотень: двісті – дев ‘ятсот;
O збірні числівники: обидва, обидві, одинадцятеро – двадцятеро, тридцятеро;
O дробові числівники: півтора, півтори, півтораста;
O неозначено-кількісні числівники: Кільканадцять, кількадесят, кількасот;
O порядкові числівники, похідні від складних кількісних: Одинадцятий – двадцятий.
Складеними називаються числівники, що складаються з двох і більше простих і складних числівників: сто двадцять три, три цілих і сім десятих, вісімдесят чотири.
§ 19. ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
Особливості відмінювання кількісних числівників
Кількісні числівники мають розгалуджену систему відмінювання, яку можна представити у вигляді кількох основних типів.
І тип відмінювання: числівник один відмінюється за відмінками й числами, в однині – за родами.
Однина | Множина | |||
Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | ||
Н. | Один | Одне (одно) | Одна | Одні |
Р. | Одного | Однієї (одної) | Одних | |
Д- | Одному | Одній | Одним | |
3. | Одного | Одне (одно) | Одну | Одні |
0. | Одним | Однією (одною) | Одними | |
М. | (на) одному | (на) одній | (на) одних |
II тип відмінювання: числівники Два (родове розрізнення наявне у називному й знахідному відмінках), Три, чотири, збірні двоє, обидва, обидві, обоє, троє, четверо.
Однина | Множина | ||||
Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий РІД | |||
Н. | Два | Два | Дві | Три | Чотири |
Р. | Двох | Трьох | Чотирьох | ||
Д- | Двом | Трьом | Чотирьом | ||
3. | Два | Два | Дві | Трьох | Чотирьох |
О. | Двома | Трьома | Чотирма | ||
М. | (на) двох | (на) трьох | (на) чотирьох |
III тип відмінювання: числівники від П ‘яти до двадцяти, тридцять, шістдесят – вісімдесят, збірні – від п ятеро і далі, неозначено-кількісні – багато, небагато, кілька, декілька.
Н. | П’ять | Сім | Вісім | Шістнадцять | Шістдесят |
Р. | П ‘яти, п ‘ятьох | Семи, сімох | Восьми, вісьмох | Шістнадцяти, шістнадцятьох | Шістдесяти, шістдесятьох |
Д. | П ‘яти, п ‘ять ом | Семи, сімом | Восьми, вісьмом | Шістнадцяти, шістнадцятьом | Шістдесяти, шістдесятьом |
3. | Як Н. Або Р. | ||||
О. | П ‘ятьма, п ‘ятьома | Сьома, сімома | Вісьма, вісьмома | Шістнадцятьма, шістнадцятьома | Шістдесятьма, шістдесятьома |
М. | (на)п ‘яти, п ‘ятьох | Семи, сімох | Восьми, вісьмох | Шістнадцяти, шістнадцятьох | Шістдесяти, шістдесятьох |
Запам’ятайте! У складених числівниках на позначення десятків (п ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят) за відмінювання змінюється лише друга частина (перша частина змін не зазнає: П ‘ятдесяти, вісімдесятьом, на сімдесяти (сімдесятьох).
IV тип відмінювання: числівники Сорок, дев ‘яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення – а.
Н. | Сорок | Дев ‘яносто | Сто |
Р. | Сорока | Дев ‘яноста | Ста |
Д. | Сорока | Дев ‘яноста | Ста |
3. | Сорок | Дев ‘яносто | Сто |
О. | Сорока | Дев ‘яноста | Ста |
М. | (на) сорока | (на) дев ‘яноста | (на) ста |
V тип: числівники назви сотень.
Н. | Двісті | П ‘ятсот | Вісімсот |
Р. | Двохсот | П ‘ятисот | Восьмисот |
Д. | Двомстам | П ‘ятистам | Восьмистам |
3. | Двісті | П ‘ятсот | Вісімсот |
О. | Двомастами | П ‘ятьомастами, п ‘ятьмастами | Вісьмастами, вісьмомастами |
М. | (на) двохстах | (на) п ятистах | (на) восьмистах |
Увага! У складних числівниках на позначення сотень змінюються обидві складові частини.
VI тип відмінювання: числівники Тисяча, нуль, мільйон, мільярд відмінюються як іменники відповідної відміни та групи: тисяча як іменник першої відміни мішаної групи, мільйон, мільярд як іменники другої відміни твердої групи, нуль – м’якої.
Н. | Тисяча | Нуль | Мільйон | Мільярд |
Р. | Тисячі | Нуля | Мільйона | Мільярда |
Д- | Тисячі | Нулю | Мільйону | Мільярду |
3. | Тисячу | Нуль, нуля | Мільйон, мільйона | Мільярд, мільярда |
0. | Тисячею | Нулем | Мільйоном | Мільярдом |
М. | (на) тисячі | (на) нулю | (на) мільйоні | (на) мільярді |
VTН тип відмінювання: складені кількісні числівники, в яких відмінюється кожна складова частина.
Н. | П ятдесят дев ять | Тисяча сім |
Р. | П ‘ятдесяти дев ‘яти, п ‘ятдесятьох дев ‘ятьох | Тисячі семи, сімох |
Д. | П ятдесяти дев ‘яти, п ‘ятдесятьом | Тисячі семи, сімом дев ‘ятьом |
3. | Як Н. або Р. | Тисячу сім, сімох |
0. | П ятдесятьма дев ятьма, п ‘ятдесятьома дев ‘ятьома | Тисячею сьома, сімома |
М. | (на) п ятдесяти дев ‘яти, п ‘ятдесятьох дев ятьох | (на) тисячі семи, сімох |
VI] тип відмінювання: у дробових числівниках поєднано два типи відмінювання – чисельник відмінюється як кількісний числівник, знаменник – як порядковий.
Н. | Одна третя | Чотири цілих три шостих |
Р. | Однієї (одної) третьої | Чотирьох цілих трьох шостих |
Д- | Одній третій | Чотирьом цілим трьом шостим |
3. | Одну третю | Чотири цілих три шостих |
0. | Однією третьою | Чотирма цілими трьома шостими |
М. | (на) одній третій | (на) чотирьох цілих трьох шостих |
Увага! Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.
Особливості відмінювання порядкових числівників
1. Порядкові числівники відмінюються так само, як і прикметники – за родами, числами, відмінками. Числівник Третій – як прикметник м’якої групи, усі інші – як прикметники твердої групи.
2. У складених порядкових числівниках відмінюється лише остання складова частина.
Однина | Множина | |||
Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | ||
Н. | Перший | Перше | Перша | Перші |
Р. | Першого | Першого | Першої | Перших |
Д- | Першому^ | Першому | Першій | Першим |
3. | Як Н. або Р. | |||
О. | Першим | Першим | Першою | Першими |
М. | (на) першому | (на) першому | (на) першій | (на) перших |
Однина | Множина | |||
Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | ||
Н. | Третій | Третє | Третя | Треті |
Р. | Третього | Третьої | Третіх | |
Д. | Третьому | Третій | Третім | |
3. | Як Н. або Р. | |||
О. | Третім | Третьою | Третіми | |
М. | (на) третьому, третьому | (на) третій | (на) третіх |
H. тисяча дев ‘ятсот вісімдесят п ятий Р. Тисяча дев ‘ятсот вісімдесят п ‘ятого Д. Тисяча дев ‘ятсот вісімдесят п ‘ятому 3. Тисяча дев ‘ятсот вісімдесят п ‘ятий О. Тисяча дев ‘ятсот вісімдесят п ‘ятим
М. (на) тисяча дев ‘ятсот вісімдесят п ‘ятому
Синтаксичні зв’язки числівників з іменниками
I. Числівник один узгоджується з іменником у роді, числі, відмінку: один друг, одне життя, одна хвилина, одні люди.
Запам’ятайте! Числівник одні сполучається лише з іменниками, що мають форму множини: одні канікули, одні ножиці.
2. Після числівників два, обидва, три, чотири іменники вживаються у формі називного відмінка множини, але з наголосом родового відмінка однини: дві книжки, три товариші, чотири столи (а також після складених числівників, останнім словом яких є Два, три, чотири).
Запам’ятайте! Числівники Два, три, чотири не сполучаються з іменниками:
O що не підлягають підрахунку: Турбота, гордість, людяність;
O що вживаються лише в множині: Кошти, гроші;
O IV відміни: теля, лоша.
3. Числівники у називному і знахідному відмінках П ‘ять – десять, назви десятків, сотень, а також збірні, неозначено-кількісні числівники у називному і знахідному відмінках вживаються з іменниками у формі родового відмінка множини: п’ять сестер, п ‘ятнадцять столів, шістдесят учнів, двоє коней, багато виборців. В усіх інших непрямих відмінках числівник узгоджується з іменником: п ‘ятьом сестрам, п ‘ятнадцятьма столами, шістдесятьох учнів, двох коней, багатьом виборцям.
4. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль потребують іменників родового відмінка множини: тисяча Жителів, мільйон кілометрів, мільярд років, нуль одиниць.
5. Керування складених числівників визначається останнім словом: двадцять один студент, двадцять два студенти, двадцять п ‘ять студентів.
6. Із дробовими числівниками іменники вживаються у формі родового відмінка однини: одна шоста аркуша, одна друга кілометра, три п ‘ятих урожаю.
7. У мішаних дробах, складовою одиницею яких є елемент з Половиною, з четвертиною, характер керування визначається цілою частиною: Один з половиною метр, два з половиною кілометри.
Однак у мішаних дробах іменником керує дробова частина, якщо вона приєднується сполучником і: три і одна п ‘ята метра, шість і п ‘ять десятих відсотка.
8. Числівники півтора, півтори поєднуються з іменником у родовому відмінку однини, а числівник Півтораста – у родовому множини: півтора місяця, півтори хвилини, півтораста сторінок.
9. Порядкові числівники перебувають з іменниками у синтаксичному зв’язку повного узгодження: п ‘ятийрік, п ‘ята сторінка, п ‘яте сторіччя.
10. Іменники, що мають множинну форму (окуляри, двері), вживаються із збірними числівниками: Двоє окулярів, троє дверей.
Якщо потрібно вказати на велику кількість предметів (23,142), то із множинними іменниками допускається вживання слів Штука, пара: купили двадцять три штуки окулярів, завезли сто сорок дві пари чоловічого взуття.
11. У датах назви місяців уживаються лише у родовому відмінку: перше лютого, одинадцяте вересня, двадцять третє листопада.