Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 6. ПОДІЛ НА ГРУПИ І ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ДРУГОЇ ВІДМІНИ

Іменники II відміни поділяються на три групи – тверду, м’яку і мішану.

До твердої групи належать іменники:

O з кінцевим твердим приголосним основи, крім шиплячих: Міст, гриб, світло;

O більшість іменників з основою на – р (майже всі односкладові іменники, а також іменники на – ор,-ер,-ір,-ар,-ур,-ир,-ср, – яр,-вр,-др,-юр зі сталим наголосом на основі): двір, стаціонар, помідор, бухгалтер, витвір, звір, комар (хоч комарі), реєстр, качур, орієнтир, браконьєр, ювіляр, шедевр, гіпюр.

До м’якої групи належать іменники:

O з кінцевим м’яким приголосним основи: Обрій, скрипаль, Івась;

O із закінченням – е (не після шиплячих): Сонце, поле, море;

O із закінченням – а (орфографічно – я): Здоров ‘я, життя, полум ‘я;

O з ненаголошеними суфіксами – ар, – ир тільки у називному і кличному відмінках однини: бунтар, ліхтар, бобир, пустир;

O з ненаголошеними в однині суфіксами – ар,-ир, але наголосом на закінченні у множині: лікар – лікарі, писар – писарі;

O іменники якір, Ігор, лобур.

До мішаної групи належать іменники:

O з кінцевим шиплячим приголосним основи: Дощ, пляж, плече, масаж;

O з наголошеним суфіксом – яр тільки в називному і кличному відмінках однини, що є назвами осіб за їх професією чи виробничою діяльністю: газетяр, смоляр, каменяр, зброяр, повістяр, бетоняр.

Зразки відмінювання іменників П відміни

Відмінки

Однина

Тверда група

М’яка группа

Мішана група

Н.

Автор-0

Міст-о

Місц-е

Край-0

Аркуш-0

Прізвищ-е

Р.

Автор-а

Міст-а

Місц-я

Кра-ю

Аркуш-а

Прізвищ-а

Д.

Автор-ові, – у

Міст-у, – ові

Місц-ю

Кра-ю

Аркуш-у

Прізвищ-у

3.

Автор-а

Міст-о

Місц-е

Край-0

Аркуш-0

Прізвищ-е

О.

Автор-ом

Міст-ом

Місц-ем

Кра-єм

Аркуш-ем

Прізвищ-ем

М.

(на) автор-ові, – у

(у) міст-і

(на) місц-і

(у) кра-ї, (ю)

(на) аркуш-і

(у) прізвищ-і

Кл.

Автор-е

Міст-о

Місц-е

Кра-ю

Аркуш-у

Прізвищ-е

Відмінки

Множина

Тверда група

М’яка группа

Мішана група

Н.

Автор-и

Бюлетен-і

Аркуш-і

Р.

Автор-ів

Бюлетен-ів

Аркуш-ів

Д.

Автор-ам

Бюлетен-ям

Аркуш-ам

3.

Автор-ів

Бюлетен-і

Аркуш-і

О.

Автор-ами

Бюлетен-ям И

Аркуш-ами

М.

(на) автор-ах

(у) бюлетен-ях

(на) аркуш-Ах

Кл.

Автор-и

Бюлетен-і

Аркуш-і

Під час відмінювання іменників II відміни слід звернути увагу на деякі складні для вживання відмінкові форми:

O уродовому відмінку однини іменники чоловічого роду мають закінчення – а (-я) та – у (-ю) залежно від їх лексичного значення.

Закінчення – а(-я).-У (-ю)

– Закінчення – у (~й>)

Мають іменники, які означають:

Мають іменники, які означають:

1)

Назви істот, уособлені пред-

1)

Назви маси, речовини: піску.

Мети, явища: лікаря, лиса.

Чаю, свинцю (але: хліба, вівса);

2)

Петра, Вітра, Мороза;

2)

Збірні поняття: загону, колек-

Назви міст, населених пунктів:

Тиву,

3)

Києва, Львова, Обухова;

3)

Назви установ, організацій: Уні-

Географічні назви з наголо-

Верситету, музею, театру, загсу;

Сом на закінченні: Дністра,

4)

Назви будівель та їх частин:

4)

Дніпра, Ірпеня’, Козельця’;

Даху, палацу, коридору (але:

Назви мір довжини, ваги, мі-

Гаража, млина, хліва);

Сяців, днів, тижня: кілограма.

5)

Назви явищ природи: граду,

Метра, березня, вівторка;

Дощу, суховію, холоду;

5)

Назви чітко окреслених кон-

6)

Назви абстрактних понять, про-

Кретних предметів: ножа.

Цесів, станів, руху, бігу, болю,

Олівця, зошита, плуга;

Мітингу;

6)

Наукові терміни: іменника,

7)

Географічні назви, в яких на-

Атома, відмінка (але: роду,

Голос не падає на закінчення:

Виду);

Кавказу, Сибіру, Ссенію, Ки-

7)

Назви просторових понять

Таю, Криму;

(зменшені форми): садка, ліс-

8)

Назви ігор, танців: футболу.

Ка, ярка (але: лісу, саду, лугу,

Хокею, вальсу, танцю (але: го-

Яру).

Пака, козачка);

9)

Більшість префіксальних імен-

Ників: вибою, накипу, запису,

Приходу;

10) терміни іншомовного похо-

Дження: імпульсу, сюжету,

Журналу.

Іменники середнього роду в родовому однини вживаються із закінченням – а (-я): вікна, кола, поля, відчуття.

У формі множини родовий відмінок має закінчення: нульове (вікон, відер, узбіч, киян, знань); – ів (-їв): синів, хлопців, солов’їв; – ей: Гостей, коней, плечей.

Окремі іменники середнього роду у родовому відмінку множини мають паралельні форми: відкриттів – Відкрить, сердець – серць;

O удавальному відмінку однини імен ники мають паралельні закінчення – ові,-еві (-єві) та – у (-ю): батькові – Батьку, журавлеві – журавлю, Сергієві – Сергію.

Примітка: Якщо в тексті вживається поряд кілька іменників чоловічого роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень слід спочатку вживати закінчення – ові, – еві (-єві), а тоді – у, – ю: братові Василю, добродієві директору, Кравчукові Леоніду Макаровичу.

У давальному відмінку множини іменники послідовно мають закінчення – ам (-ям): братам, студентам, слухачам, хлопцям, знанням, морям;

O у знахідному відмінку іменники чоловічого роду, що є назвами істот, мають закінчення, спільне з родовим: в однині – а (-я): зустрів товариша, побачив журавля, у множині – ів,-ей: привітав друзів, злякався коней. Іменники чоловічого роду – назви неістот та іменники середнього роду мають закінчення в однині і множині, спільні з називним відмінком: Тримає весло, прапор – весла, прапори.

Іменники чоловічого роду, що є назвами конкретних речей, мають паралельні форми: взяти олівець і олівця, ніж і ножа, стілець і стільця;

O в орудному відмінку однини іменники твердої групи мають закінчення – ом: Краном, Львовом, м’якої і мішаної – ем (-єм): конем, днищем, Гордієм. Іменники середнього роду із закінченням – а (-я) мають закінчення – ям: Знанням, погруддям. У множині більшість іменників має закінчення – ами (-ями): товаришами, хрящами, скрипалями;

O у місцевому відмінку однини іменники мають такі закінчення: – ові,-еві (-єві) у назвах істот: На синові, вчителеві, Юрієві; – у (-ю) для назв істот і неістот: на батьку, на вчителю, на візку; – і (-1): На колесі, в лузі, на обрії.

У множині всі іменники мають закінчення – ах (-ях): На деревах, на днях;

O кличний відмінок вживається із закінченнями – у (-ю): Батьку, сину, місяцю, Віталію; – е: Школяре, брате, друже, Михайле, княже.

Кличний відмінок множини має форму, співзвучну з формою називного відмінка множини: думайте, українці!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 6. ПОДІЛ НА ГРУПИ І ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ДРУГОЇ ВІДМІНИ