Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 14. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕМ

До новіших чергувань, що є найпродуктивнішими, належить чергування /о/ та /е/ з /о/. Воно відбувається як у словозміні, так і у словотворенні. Це чергування властиве всім східнослов’янським мовам і пов’язане із занепадом зредукованих ь, ъ (у слабкій позиції вони зникли, у сильній розвинулися у голосні повного творення: ъ-►/о/, ь->/е/: Сьнь -* сон, але сьну -> сну).

/о/ та /е/ чергуються з фонемним нулем: 1 ) в іменникових суфіксах – ок, – очок, – ець: пісок – піску, садочок – Садочка, хлопець – хлопця;

2) у коренях слів: День – дня, весь – вся;

3) у родовому відмінку іменників: Сосна – сосон, сестра – Сестер, голок – голка.

Чергування відбувається і у словотворенні: День – Дніти, сон-заснути, тьма – темний, дно – Бездонний.

§ 12. ЧЕРГУВАННЯ /О/, /Е/ З /І/

Чергування /о/, /е/ з /і/ досить поширене у сучасній українській мові, оскільки властиве тільки їй (в інших слов’янських мовах воно відсутнє).

Голосні /о/, /е/ у відкритому складі чергуються з ІМ у закритому складі: Ночі – Ніч, столи – Стіл, кореня – корінь, робота – робітник.

Це чергування відбувається в різних формах того самого слова та в різних словах спільного кореня або спільної основи, тобто охоплює сферу словотворення і словозміни: осені – осінь, воля – Вільний.

Інколи послідовність чергування /о/, /е/ з ІМ порушується в сучасній українській літературній мові. Воно не відбувається:

1. У повноголосних формах – оро-, – оло-, – ере-, – еле – зі сталим наголосом: Ворон, шелест, мороз, холод, очерет.

Винятки: поріг, сморід, просторінь.

2. У звукосполученнях – ор-, – ое-, – ер-: Горб, шерсть, шовк;

3. Коли /о/, /е/ випадні: День – дня, лісок – Ліска, липень – липня.

4. У суфіксах – очк-, – ечк-, – оньк-, – еньк-, – есеньк-: гілочка, доленька, дівчинонька, малесенький.

5. У словах книжкового походження і похідних від них: закон, прапор, верховний.

6. У словах іншомовного походження: диплом, атом, альбом, жетон, студент, диригент, але папір – паперу, дріт – Дроту, табір – табору, колір – кольору, Антона – Антін.

7. У суфіксі – тель – і префіксі воз-: учитель, вихователь, возз ‘єднання.

8. У деяких прізвищах: Котляревський, Садовський, Петовський, але Крижанівський, Голованівський.

9. У складних словах з морфемами – вод, – воз, – нос, – роб, – ход: Водовоз, хлібороб, скороход, але перехід, газопровід, всюдихід, провід, виріб, захід.

10. У родовому відмінку множини іменників жіночого і середнього роду: основ, будов, меж, потреб, значень, звернень, імен, чудес.

11. В особових формах дієслів дійсного та наказового способів: пишеш, малюєш, винось, виходь.

§ 13. ЧЕРГУВАННЯ /Е/-/0/ ПІСЛЯ ШИПЛЯЧИХ ТА /Й/

У сучасній українській літературній мові після шиплячих /ж/, /ч/, /ш/, /дж/ та /й/ може вживатися /е/ та Loi. Серед цих слів виокремлюються слова, в яких відбувається чергування /е/ з Loi (ці слова вживаються і з /е/, і з /о/): Вечеря – звечора, шестеро – Шостий, женити – жонатий; слова, які завжди вживаються з loi: Жовтий, бджола, його, гайок; слова, які завжди вживаються з /е/: честь, щетина, щедрий, джерело, Марієчка.

Фонема /е/ вживається після шиплячих та /й/ тоді, коли стоїть перед наступним м’яким приголосним: челюсті, ніженька; перед складом з голосною IM: Щебінь, женіть, ввечері; перед складом з голосною /и/, якій в російській мові відповідає /и/: пшениця, женити.

Фонема /о/ вживається після шиплячих та /й/ перед твердим приголосним: жовч, шов, жом; перед складом з голосними /о/, /а/, /у/: щока, чоло, йому; перед складом з /и/, якій в російській мові відповідає /ы/: чотири.

Послідовність чергування голосних /о/, /е/ після шиплячих та /й/ іноді порушується:

1. У відмінкових формах іменників III відміни під впливом інших іменників: Свіжості, більшості (бо молодості).

2. За аналогією до форм іменників, у яких loi після шиплячої стоїть перед твердою приголосною: на щоці (бо Щока), у пшоні (бо Пшоно).

3. У дієприкметниках та прикметникових формах: зношений, зосереджений, печений, озброєний, свіжою, гарячою.

4. У книжних і запозичених словах: чек, жетон, шеф, чемпіон, жест, жезл, ковчег.

5. У деяких словах фонема /е/ після шиплячих закріпилася за традицією: чекати, червоний, кочерга, черга, щезати, щедрий, шепотіти, чепурний, черкати (почерк).

§ 14. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕМ

Чергування приголосних фонем у сучасній українській мові, як і чергування голосних, зумовлене історичними змінами, що відбувалися в різні періоди її розвитку.

1. До найдавніших слов’янських чергувань належить чергування: /г/ – /ж/: друг – друже, нога – ніженька;

ІкІ – ІчІ: юнак – юначе, рука – рученька; їх/ – ІшІ: пастух – пастуше, вухо – вушний. Цей тип чергувань відомий у мовознавстві під назвою перше перехідне пом’якшення приголосних, або перша палаталізація.

2. Чергування перед закінченням – і: /г/ – /з7: книга – книзі, у книзі;

ІкІ – /цУ: Рук – руці, у руці, бік – на боці; ІхІ – /с7: Вухо – у вусі.

Це чергування відбувається в іменниках жіночого роду в давальному та місцевому відмінках однини, в іменниках чоловічого роду та середнього роду в місцевому відмінку однини: Повага – повазі, у повазі; молоко – у молоці; барліг – у барлозі.

Таке чергування відоме у мовознавстві як друге перехідне пом’якшення, або друга палаталізація.

3. Давні чергування приголосних фонем відбуваються і в дієслівних формах: /ті – /ж/: Могти – можу;

N – /ж/: Мазати – мажу;

ІкІ – ІчІ: плакати – плачу;

Їх/ – /ш/: Колихати – колишу;

/д/ – /дж/: садити – саджу;

М – ІчІ: Котити – кочу;

/с/ – /ш/: носити – ношу – ношений.

4. З однією фонемою можуть чергуватися дві різнотипні фонеми:

> в особових формах дієслів (1 – а особа однини, 3-я особа множини): /б/ – /бл 7: любити – люблю, люблять; /п/ – /пл 7: купити – куплю, ліпити – ліплю;

/в/ – /вл7: ловити – ловлю, ловлять;

Їм/ – /мл7: тямити – тямлю, тямлять;

/ф/ – /фл 7: графити – графлю, графлять; > в особових формах дієслів та у відмінкових формах іменників:

/б/ – /бй/: бити – б ‘ю;

/п/ – /пй/: пити – п То;

/в/ – /вй7: вити – в ‘ю;

/м/ – /мй/: імені – ім ‘я;

/ф/ – /фйУ: верф – верф ‘ю;

/р/ – /рй/: матір-матір ‘ю. 5. Тверді /д/, /т/, /з/, /с/, /дз/, /ц/, /н/, /р/ чергуються з м’якими: Колоти – колю; варити – варю; тратити – трать; манити – маню; база – базі; коса – косі.

§ 15. ЧЕРГУВАННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ

У процесі творення нових слів та їхніх форм певних змін зазнають деякі групи приголосних. Ці зміни відтворюються на письмі. 1. Зміни приголосних перед суфікСами – сьК-, – ств-

Кінцеві приголосні основи

Змінюються

Irl, їжі, 131

{з’кцізтві

Онега

Онезький

Запоріжжя

Запорізький

Убогий

Убозтво

Боягуз

Боягузтво

ІКІ, ІЧІ, |ц|

Іц’кі, Іцтві

Кременчук

Кремен чуцький

Гадяч

Гадяцький

Козелець

Козел ецький

Жінка

Жіноцтво

Ткач

Ткацтво

Стрілець

Стрілецтво

ІХІ, ІШІ, ici

Іс’кІ, їстві

Чех

Чеський

Одеса

Одеський

Птах

Птаство

Товариш

Товариство

Але: казах – казахський, баски – баскський

2. Зміни груп приголосних щ’кі, іс’кі, Із’кІ, ІППСІ, ІЗКІ, ІСТІ, ІКІ, І ЇДІ

Кінцеві приголосні основи

Суфікс, що додається

Зміни

Щ’кі

-ин-

Іччі

Турецький козацький

Туреччина козаччина

Але: галицький – Галичина

Іс’кі, Іскі

-ин-

Ішчі – щ

Одеський черкаський віск

Одещина Черкащина вощина

Із’кі, іс’кі

-енк-

Іжчі, ішчі

Кузько Васько

Кужченко Ващенко

Іскі, ішкі

Йая-

Ішчі – щ

Віск дошка

Пісок (піску)

Вощаний дощаний піщаний

Ізкі

-а-

Іжчі

Брязк

Бряжчати

Істі

-а-

Ішчі – щ

Пригостити простити

Пригощати прощати

Ікі, |ц|

-н-

Ічі

Молоко

Рік пшениця

Молочний

Річний пшеничний

Але: торішній, соняшник, рушник, рушниця, сердешний (бідолашний), мірошник, дворушник.

3. Зміни приголосних за творення вищого ступеня порівняння прикметників (прислівників)

Кінцеві приголосні

Суфікс, що дода-

Зміни

Основи

Ється

Irl, їжі, Із!

-ш-

ІЖЧІ

Дорогий дужий

Дорожчий дужчий

Вузький

Вужчий

ICI

-Щ-

ІШЧІ – щ

Високий красний (красивий)

Вищий кращий


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 14. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕМ