Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 14. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ

Складні іменники пишуться разом або через дефіс. Разом пишуться:

1. Складні іменники, утворені з двох основ зі сполучними голосними о (після твердих приголосних, зокрема шиплячих), е (після м’яких приголосних), є (після основ на Й або на подовжений м’який приголосний):

А) одна з основ дієслівного походження: Дощомір, хлібороб, силосонавантажувач;

Б) одна з основ прикметникового походження, інша іменникового: чорнозем, чорноклен, чистотіл;

В) обидві основи іменникові: Верболіз, лісостеп (але: людино-день, людино-доза).

2. Складні іменники, утворені з двох чи кількох основ без сполучних голосних:

А) іменники, що складаються з числівника у формі родового відмінка та іменника: п ‘ятитонка, сімдесятиріччя;

Б) іменники з першою дієслівною частиною у формі другої особи однини наказового способу: перекотиполе, Непийвода, Перебийте,

В) іменники з першою частиною Nie-, напів-, попу-: півкниги, півогірка, пів’яблука, напівавтомат, полукіпок.

Примітка. Перед іменниками – власними назвами л/е-пишеться через дефіс: Пів-Києва, пів-Європи.

Усі складноскорочені слова: Колгосп, Нацбанк, профспілка. Сюди належать усі слова з першими частинами Авіа-, авто-, агро-, б’ю-, вело-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, макро-, Мета-, метео-, мікро-, мілі-, mono-, Мото-, мульти-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-, рентгено-, соціо-, стерео-, су пер-, теле-, термо-, фоно-, фото–і под.

Через дефіс пишуться:

1. Складні іменники, утворені з двох іменників без сполучних голосних. Сюди належать:

А) іменники, що означають протилежні за змістом понятття: купівля-продаж;

Б) іменники, що складаються з назв близьких за змістом понять: хліб-сіль, щастя-доля, батько-мати;

В) іменники, що означають професію, спеціальність, учений ступінь, державну посаду, військове звання: Лікар-еколог, член-кореспондент, прем ‘єр-міністр, генерал-полковник;

Г) іменники на позначення казкових персонажів: Лисичка-Сестрич-ка, Зайчик-Побігайчик;

Д) іменники, в яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, названого другим словом: Вакуум-фільтр, гама-фотон, блок-система, козир-дівка;

Е) іменники, що означають складні одиниці виміру: Кіловат-година, людино-день, тонно-кілометр;

Є) іменники – складні терміни, одне слово в яких є назвою родового поняття, а інше – видового: гриб-паразит, жук-носоріг, заєць-русак;

Ж) складні прізвища та географічні назви: Нечуй-Левицький, Івано-Франківськ, Корсунь-Шевченківський.

2. Складні іменники з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді^, міні-, обер-, унтер-: віце-президент, екс-чемпіон, обер-лейтенант, унтер-офіцер.

3. Іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-вест, норд-ост.

4. Субстантивовані словосполучення, що означають переважно назви рослин: люби-мене, мати-й-мачуха, чар-зілля.

5. Скорочені іменники, в яких наводяться початок і кінець слова: б-ка – бібліотека, вид-во – Видавництво, ін-т – інститут.

§ 15. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ

Складні прикметики пишуться разом і через дефіс. Разом пишуться:

1. Складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: Лісостеповий, радіофізичний, самохідний.

2. Складні прикметники, утворені від сполучення слів, залежних одне від одного (підрядний зв’язок між словами):

А) від прикметника з іменником: Народногосподарський (народне господарство), східнослов’янський (східні слов яни);

Б) від числівника з іменником: Двадцятиповерховий, п ятнадцяти-річний (але: 125-річний);

В) від дієслова з іменником: Сталетопний, деревообробний, машинобудівний;

Г) від прислівника з прикметником чи дієприкметником: Тяжкохворий, свіжозрубаний.

Примітка. Такі прикметники слід відрізняти від словосполучень, що складаються з прислівника та прикметника чи дієприкметника: суспільно корисний, суспільно необхідний, чітко виражений, різко окреслений. Прислівник у таких словосполученнях пишеться окремо від прикметника чи дієприкметника тому, що він логічно наголошується, є членом речення.

3. Складні прикметники-терміни: Складносурядний, новогрецький, дрібнокаліберний, геологорозвідувальний. Через дефіс пишуться:

1. Складні прикметники, утворені від складних іменників, які пишуться через дефіс: віце-президентський (віце-президент), унтер-офіцерський (унтер-офіцер).

2. Складні прикметники, між частинами яких встановлюється сурядний зв’язок (можна поставити сполучник і): південно-східний, мовно-літературний, навчально-виховний, масово-політичний.

3. Складні прикметники, що означають різні кольори або відтінки кольорів: жовто-зелений, блідо-рожевий (але: Жовтогарячий – один колір), а також ті, що виражають якість із додатковим відтінком: кисло-солодкий, гіркувато-солоний.

4. Складні прикметники, перша основа яких закінчується на – ико (-іко): історико-культурний, механіко-математичний.

5. Складні прикметники з першою частиною воєнно-, військово-; військово-морський, воєнно-стратегічний (але: військовозобов ‘язаний, військовополонений).

6. Складні прикметники, в яких перша складова частина не має прикметникового суфікса, але за змістом однорідна з другою частиною й приєднується до неї за допомоги сполучного голосного О або Е: м’ясо-молочний, крохмаяє-патоковий.

Примітка. Складні прикметники цього типу, що виступають як наукові терміни, пишуться разом: зернобобові, головоногі.

7. Складні прикметники, в яких повторюються ті самі або споріднені слова з метою підсилення значення: білий-білий, давній-прадавній.

8. Складні назви проміжних сторін світу: Південно-східний, північно-західний.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 14. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ