Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 9. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО МАЮТЬ ЛИШЕ ФОРМУ МНОЖИНИ

Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості:

O у родовому, давальному, місцевому однини та називному і знахідному множини іменники мають однакове закінчення – і (відмінкова форма у кожному конкретному випадку визначається синтаксично): Не було розкоші (родовий однини); жити у розкоші (місцевий однини);

O в орудному відмінку однини перед закінченням – у (-ю) подовжується кінцевий приголосний основи, якщо у початковій формі слова він стоїть після голосного: ніччю, сіллю, подорожжю, тінню. Якщо у початковій формі іменника в кінці основи наявні два приголосні звуки, то подовження не відбувається: радістю, рішучістю, приязню. Після літер б, п, в, м, ф, р перед закінченням – ю ставиться апостроф: Кров’ю, любов’ю, матір’ю;

O кличний відмінок в однині має закінчення – е:Радосте, любове. Кличний відмінок іменника мати омонімічний із називним: Рідна

Мати моя, ти ночей недоспала (А. Малишко). Слухайте, матері!

Зразки відмінювання іменників третьої відміни

Відмінки

Однина

Множина

Н.

Доповідь-0

Мати

Доповід-і

Матер-і

Р.

Доповід-і

Матер-і

Доповід-ей

Матер-ів

Д.

Доповід-і

Матер-і

Доповід-ям

Матер-ям

3.

Доповідь-0

Матір-0

Доповід-і

Матер-ів

О.

Доповідд-ю

Матір ‘-ю

Доповід-ями

Матер-ями

М.

(на) доповід-і

(на) матер-і

(на) доповід-ях

(на) матер-ях

Кл.

Доповід-е

Мати

Доповід-і

Матер-і

§ 8. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЧЕТВЕРТОЇ ВІДМІНИ

Іменники четвертої відміни на групи не поділяються. Відмінювання їх має такі особливості:

O наявність в усіх відмінках однини і множини, крім орудного однини, суфіксів – ат-,-ен (ведмежати, тімені) і – ят (теляти, хлоп яти);

O форма знахідного відмінка однини однозвучна із формою називного: курча, ягня, порося, вим ‘я. У знахідному відмінку множини іменники – назви істот мають паралельні форми: купити курчат і курчата, доглядати немовлят і немовлята;

O в орудному відмінку однини іменники втрачають суфікси – ат (-ят), закінчення – ам (-ям) приєднується до кореня: курчам, ягням. Іменники із суфіксом – єн – мають паралельні форми: ім ‘ям і іменем, вим ‘ям і вименем. У літературній мові переважають форми із закінченням – ям;

O кличний відмінок омонімічний із називним: Маля, лоша, ведмежата.

Зразки відмінювання іменників IV відміни

Відмінки

Однина

Множина

Н.

Ім – я

Курч-а

Ім-ен-а

Курч-а-т-а

Р.

Ім-ен-і

Курч-ат-и

Ім-ен-0

Курч-ат-0

Д.

Ім-ен-і

Курч-ат-і

Ім-ен-ам

Курч-а-т-ам

3.

Ім – я

Курч-а

Ім-ен-а

Курч-ат-0

О.

Імен-ем, Ім’-ям

Курч-ам

Ім-ен-ам и

Курч-а-т-ам и

М.

(на) ім-ен-і

(на) курч-ат-і

(на) ім-ен-ах

Курч-а-т-ах

Кл.

Ім’-я

Курч-а

Ім-ен-а

Курч-а-т-а

§ 9. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО МАЮТЬ ЛИШЕ ФОРМУ МНОЖИНИ

Множинні іменники відмінюються за таким зразками:

Н.

Діт-и

Окуляр-и

Ножиц-і

Ж.

Ворот-а

Р.

Діт-ей

Окуляр-ів

Ножиць-0

Воріт-0

Д.

Діт-ям

Окуляр-ам

Ножиц-ям

Ворот-ам І ворот-ям

3.

Діт-ей

Окуляр-и

Ножиц-і

Ворот-а

0.

Діть-ми

Окуляр-ам И

Ножиц-ям И

Ворот-ами, воріть-ми

М.

(на) діт-ях

(в) окуляр-ах

(на) іюжиц-ях

(на) ворот-ах, Ворот-ях

К.

Діт-и

Отже, множинні іменники мають такі особливості відмінювання:

O у називному відмінку іменники мають закінчення – а,-и,-і;

O родовий відмінок характеризується закінченнями – ей,-ів (-їв) та нульовим;

O знахідний відмінок співвідноситься з називним, якщо іменник називає неістоту: Взяв ножиці, граблі; і з родовим – назви істот: кличу людей, дітей. Деякі з них мають паралельні форми: пасу гуси і Гусей;

O оруд ний відмінок має переважно закінчення – ами (-ями), хоча у деяких словах можливі паралельні форми: дверми – дверями – дверима, грішми – грошима, воротами – ворітьми;

O кличний відмінок омонімічний з називним: Слухайте, діти!

§ 10. НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ

До незмінюваних іменників належать:

O українські жіночі прізвища на приголосний та на – енк-о: Грицай, Семенюк, Сліпченко, Зубенко;

O російські прізвища на – ово,-их,-аго: Бєлово, Черних, Живого;

O загальні та власні назви іншомовного походження: Кашне, фойє, журі, колібрі, меню, амплуа, Марокко;

O ініціальні абревіатури та абревіатури, в яких друга частина виступає у формі непрямого відмінка: МВС, ЮИЕСКО, заввідділу;

O складноскорочені слова, утворені поєднанням ініціальної абревіатури і постпозитивних цифр: ТУ-124, ГАЗ-6

Примітка. Деякі абревіатури, що є власними і загальними назвами, змінюються, як іменники І, II чи III відміни. Наприклад, Міськтелемережа (іменник І відміни, мішаної групи), Медперсонал (іменник II відміни, твердої групи), альфаль (алюмінієва фольга) (іменник III відміни).

Значення відмінка цих іменників виражається синтаксично, тобто за допомоги синтаксичних зв’зків з іншими словами: Кенгуру стрибає (значення називного відмінка). Ми захоплювалися малим кенгуру (орудного відмінка).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

Сучасна українська літературна мова – Шевчук С. В. – § 9. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО МАЮТЬ ЛИШЕ ФОРМУ МНОЖИНИ