Соціологія – Кузьменко Т. М. – Сім’я в Україні
Сім’я в Україні потрапила під вплив трансформаційних процесів, які неоднозначно відобразилися на ній та призвели до значних змін у її життєдіяльності. Спостерігається значна диференціація сімей за доходами, зубожіння значної частини сімей, погіршення соціального самопочуття та стану здоров’ я членів родини, зменшення середньої тривалості життя, зменшення народжуваності та зростання частки народження позашлюбних дітей. Соціально-економічні умови життєдіяльності сім’ї проектуються на взаємовідносини: дезорганізується сімейне життя, посилюється конфліктність, руйнуються усталені морально-етичні засади функціонування родини. Дисфункції проявляються в економічній, правовій та моральній незахищеності сім’ ї, зниженні її ролі у соціалізації та вихованні дітей, загостренні проблем бездогля1Дності дітей та зростання рівня правопорушень серед неповнолітніх*243.
*243: {Матеріали науково-практичної конференції “Тенденції розвитку сучасної сім’ї в Україні” // Український соціум. – 2004. – № 3 (5). – С. 124-150.}
В Україні значна частина сімей – егалітарні, демократичні в прийнятті життєво важливих рішень, що стосуються сімейного життя та розподілу сімейних доходів. Шлюбні партнери (50- 70 %) разом вирішують такі питання, як: придбання коштовних речей, вибір навчального закладу для дитини, вибір місця проживання та інші*244.
*244: {Лавриненко Н. Гендер та інститут сім’ї // Структурні виміри сучасного суспільства: Навч. посіб. / За ред. С. Макеєва – К., 2006. – С. 264-292.}
Дані репрезентативного опитування населення в 2007 р.*245 свідчать, що понад 30 % дорослого населення України вважають, що чоловік повинен бути Главою сім’ї; Тільки – 3 % – жінка; майже кожен четвертий (24 %) впевнений, що главою повинен бути той, хто до цього більше здатний; 42 % переконані, що глави сім’ї взагалі не повинно бути, усе слід вирішувати разом; 1 % не дали відповіді.
*245: {Щорічне моніторингове дослідження Інституту соціології НАН України: “Українське суспільство 1992-2008 рр.”. Вибіркова сукупність кожного опитування в середньому становить 1800 осіб і репрезентує доросле населення України (віком понад 18 років).}
Трансформація українського суспільства відображається на сім’ ї, яка теж зазнає глибоких змін. Сучасне суспільство наближається До “другого демографічного переходу””, який уже проявляється в економічно розвинених країнах: зниження рівня народжуваності та зростання середнього віку укладання шлюбу та народження дитини, зростання частки н4Еповних сімей, зростання незалежності жінки від чоловіка у шлюбі*246.
*246: {Амджадін Л. Трансформаційні зміни інституту сім’ї та шлюбних відносин в українському суспільстві: гендерний аналіз // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2007. – № 3. – С. 60-75.}
Набувають поширення західні зразки шлюбно-сімейних відносин, зокрема позашлюбні та дошлюбні статеві відносини.
РОЗПОДІЛ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ: “ЯКОЮ МІРОЮ ВИ ПОГОДЖУЄТЕСЯ ЧИ НЕ ПОГОДЖУЄТЕСЯ ІЗ СУДЖЕННЯМ “СЕКСУАЛЬНІ ЗНОСИНИ ДО ШЛЮБУ ЦІЛКОМ ПРИПУСТИМІ”?”, (%)*247
*247: {Кракович Д. Ставлення до сексу без сім’ї та сім’ї без шлюбу: 15 років тому і зараз // Думки і погляди населення України напередодні референдуму щодо незалежності та через 15 років. Прес-конференція КМІС, 30 листопада 2006 року, Киє-во-Могилянська Академія (За даними двох загальноукраїнських вибіркових опитувань дорослого населення України, проведених у 1991 та 2006 роках. Вибірка (2000 осіб) репрезентативна дорослому населенню України віком від 18 років).}
1991 | 2006 | |
Повністю згоден | 28 | 25 |
Радше згоден, аніж не згоден | 10 | 20 |
І згоден, і не згоден | 14 | 16 |
Радше не згоден, аніж згоден | 6 | 10 |
Повністю не згоден | 30 | 17 |
Важко сказати | 11 | 11 |
Змінилося ставлення до сексуальних відносин до шлюбу. Суспільство стало менш нетерпимим. Частка не згодних у 2006 році, порівняно із 1991 роком зменшилася з 36 % до 27 %. Частка згодних збільшилася із 38 % до 45 %.
Спостерігається падіння офіційної шлюбності на фоні значної кількості розлучень. Сьогодні розпадається більше половини із но-востворених сімей. Уповільнюється процес утворення “нових” сімей із партнерів, які раніше не перебували в шлюбі. Середній вік чоловіків, які офіційно одружилися в 2004 році, становив 30 років (у містах – 30,6 років, в селах – 28,4), а жінок – 27 років (у містах – 28,4 років, в селах – 27,6). Зменшується загальна кількість сімей. Превалюють прості (нуклеарні сім’ї), хоча їх частка зменшується. Зростає частка неповних сімей, що складаються із матері та дитини. В 2006 році 20,9 % у домогосподарствах є діти, які не мають одного із батьків. Зростає частка дітей, народжених жінка2Ми, які перебувають у незареєстрованому шлюбі (2004 р. – 20,4 %)*248.
*248: {Амджадін Л. Трансформаційні зміни інституту сім’ї та шлюбних відносин в українському суспільстві: гендерний аналіз // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2007. – № 3. – С. 60-75.}
Матеріальний стан. Сучасна українська сім’я переважно має економічні проблеми. При оцінці матеріального рівня життя власної сім’ї в 2008 році більшість (66 %) визначили свою позицію в межах від 0 до 4 балів включно (при шкалі 0 балів – найнижчий, а 10 балів – найвищий матеріальний рівень). Середній бал склав 3,8, що протягом 1994-2008 рр. є найкращим показником, але однак дає негативну характеристику матеріальному стану сім’ї. Лише 4 % сімей вистачає на все необхідне, роблять заощадження та живуть у повному достатку. Вистачає лише на продукти харчування кожній третій сім’ ї.
ОЦІНКА МАТЕРІАЛЬНОГО СТАТУСУ СІМ’Ї ЗАГАЛОМ ЗА ОСТАННІ 2-3 МІСЯЦІ (%)
2002 | 2008 | ||
1. | Часто не маємо грошей та харчів – інколи жебракуємо | 3,1 | 0,8 |
2. | Не вистачає продуктів харчування – інколи голодуємо | 9,6 | 3,0 |
3. | Вистачає лише на продукти харчування | 49,3 | 32,6 |
4. | Вистачає загалом на прожиття | 23,5 | 37,9 |
5. | Вистачає на все необхідне, але нам не до заощаджень | 11,6 | 20,7 |
Продовження табл.
6. | Вистачає на все необхідне, робимо заощадження | 2,0 | 3,8 |
7. | Живемо у повному достатку | 0,3 | 0,4 |
8. | Не відповіли | 0,6 | 0,7 |
Серед країн Європи, що брали участь в “Європейському соціальному дослідженні”*249, Україна посідає одне з останніх місць в оцінці задоволеності Матеріальним станом – 4,07 бали (0 – зовсім не задоволений, 10 – цілком задоволений) (за нами лише Болгарія із середнім балом – 3,78).
*249: {Головаха Є., ГорбачикА. Соціальні зміни в Україні та Європі: за результатами “Європейського соціального дослідження” 2005-2007 роки. – К., 2008. – С. 28.}
Сім’ я в нашому суспільстві користується високою довірою у більшості населення (переважно та цілком довіряють їй 31 та 65 %, 2008 р.). Одночасно не більше половини населення можуть стверджувати, що їм вистачає щастя у сімейному житті. Жінки менш щасливі за чоловіків.
РОЗПОДІЛ ВІДПОВІДЕЙ НА ЗАПИТАННЯ: “ЧИ ВИСТАЧАЄ ВАМ ЩАСТЯ В СІМЕЙНОМУ ЖИТТІ?” (%)
1995 | 2006 | ||
1. | Не вистачає | 24,8 | 24,7 |
2. | Важко сказати, вистачає чи ні | 24,5 | 22,8 |
3. | Вистачає | 47,2 | 48,8 |
4. | Не цікавить | 2,7 | 3,3 |
5. | Не відповіли | 0,9 | 0,4 |
Освіта. Вища освіта є термінальною цінністю для сучасної сім’ї: обов’язковим вважають здобуття вищої освіти власними дітьми (внуками) – 82 % населення (2008 р.). Хоча доступність її для дітей (внуків) – питання проблематичне для значної частини сімей.
РОЗПОДІЛ ВІДПОВІДЕЙ НА ЗАПИТАННЯ: “ЯКОЮ МІРОЮ Є (БУЛА) ДОСТУПНОЮ ВИЩА ОСВІТА ДЛЯ ВАШИХ ДІТЕЙ, ОНУКІВ?” (%, 2008 Р.)
1. | Цілком доступною | 17,7 |
2. | Скоріше доступною | 24,2 |
3. | Важко сказати доступною, чи ні | 34,2 |
4. | Скоріше недоступною | 18,4 |
5. | Зовсім недоступною | 4,3 |
Не відповіли | 1,3 | |
Середній бал | 2,7 |
Дозвілля. Одним із аспектів, що характеризує дозвілля, є проведення відпустки, канікул. Понад 25 % у 2007 році провели їх вдома, займаючись домашніми справами, близько 39 % – не мали відпустки взагалі. Лише 13 % відпочивали за путівкою, курсівкою, в курортних місцях (без путівки), за кордоном.