Соціологія – Кузьменко Т. М. – Типи сім’ї та шлюбу
Існує кілька типології сім’ї, тому що типології базуються на різних критеріях (чисельність, функції, розподіл влади тощо).
Критерій | Типи |
Чисельність | O повна – Нуклеарна Сім’я (спільно проживають батьки і діти); O Розширена сім’я – разом проживають кілька поколінь чи кілька сімей сестер і братів (нуклеарна та родичі); (або окрема – Та Велика) |
Форма шлюбу | 1. Моногамія – шлюб одного чоловіка з однією жінкою; 2. Полігамія (полі – багато): O Полігінія – шлюб одного чоловіка та кількох жінок (у Тибеті, на пд. Індії); O Поліандрія – шлюб однієї жінки та кількох чоловіків; O Груповий шлюб (кілька чоловіків та кілька жінок). Джордж Мердок (1949) виявив, що полігамія була дозволена більше, ніж у 80 % із 250, проаналізованих ним суспільств. |
Юридичне Оформлення Шлюбу | 1. громадянський – юридично не оформлений; 2. офіційний – юридично засвідчений; 3. фіктивний – юридично засвідчений, проте, реально не існуючий. |
Тип Владних структур | O Патріархат – чоловік – голова сім’ ї, він розподіляє матеріальні ресурси, приймає життєво важливі рішення щодо сім’ї та її членів (Таїланд, Японія, Індія, Бразилія); O Матріархат – дружина – голова сім’ї (жителі Тробрі-анських островів); O Егалітарна Сім’ я – влада розподіляється порівно між чоловіком та дружиною (найбільш поширена сьогодні). |
Продовження табл.
Типи партнерів у шлюбі | O Екзогамія – партнер обирається за межами сімейної групи; O Ендогамія – шлюби укладаються всередині своєї групи (Індія – кастова система; всередині расових груп – американські негри; релігійні групи – іудаїстів; соціальних класів – аристократів). Найбільш поширеним правилом ендогамії є заборона кровозмішення (інцест), що забороняє шлюби або статеві відносини між кровними родичами. |
За Соціальним становищем | O гомогенні – подружжя із однієї соціальної групи; O гетерогенні – подружжя – представники різних соціальних груп (класів, рас, етносів…) |
Правила ведення родоводу та успадкування майна | O чоловіча Лінія (патрілінарна) – успадкування прізвища, майна відбувається по батьківській лінії; O жіноча Лінія (матрілінарна), (майно матері відходить дочці, а основну підтримку молодому подружжю надає брат жінки, жителі Тробріанських островів Нової Гвінеї – статеві стосунки не пов’ язані з народженням дітей. – “Дух-родич одруженої жінки вселяє в її тіло дух – дитини)); O двобічний родовід (40 % країн світу). |
Вибір місця проживання | O патрілокальна (молодята живуть у сім’ ї батьків чоловіка); O матрілокальна (у сім’ї батьків жінки); O неолокальне (окремо); O еванклюлекальні (з сім’ єю дядька чи тітки). В Україні більшість молодят живуть з батьками. |
Розподіл ролей у сім’ї | O партнерська – члени сім’ ї спільно вирішують усі проблеми; O автономна – кожен приймає рішення самостійно, автономно. |
Кількість дітей | O бездітні; O малодітні – однодітні; O средньодітні (2 дитини); O багатодітні (3 і більше дитини). Кількість дітей, як критерій типу сім’ї, з часом змінюється (раніше: 1-2-малодітна, 3-4-середньо, 5 і більше – багатодітна). |
Структура сім’ї | O повна – з неповнолітніми дітьми проживають рідні або нерідні батьки; O неповна – це сім’я, де є лише один із батьків з дітьми (частіше – одинокі матері). O зведена – сім’ я, у якій у чоловіка чи дружини До вступу в шлюб були власні діти. Це можуть бути як вдова з дитиною, що вийшла заміж за неодруженого, так і шлюб, в якому об1Идва партнери були в минулому одружені і мають дітей*216. |
*216: {Гурко Т. А. Родительство: социологические аспекты. – М., 2003 – 164 с.}
Можна продовжити типологію за такими критеріями*217.
*217: {Гурко Т. А. Трансформация института современной семьи // Социологические исследования. – 1995. – № 10. – С. 95-99.}
Юридичне оформлення шлюбу:
O сім’ї, що грунтуються на Офіційно зареєстрованому шлюбі;
O фактичні сім’ї чи співжиття Без офіційного оформлення стосунків;
O юридично оформлені шлюбні відносини подружжя, яке проживає окремо – розділення (separation).
Черговість шлюбу для шлюбних партнерів:
O сім’ї, що базуються на Першому шлюбі для обох партнерів;
O сім’ї, що засновані на повторних шлюбах для одного чи обох партнерів (remarriage).
Юридичні засади, що регулюють відносини батьків та дітей:
O обидва члени подружжя живуть із рідними дітьми і до їх народження не мали інших дітей (intact family);
O сім’ ї, в яких один (обидва) із шлюбних партнерів вже мали власних дітей до вступу в шлюб. Діти можуть проживати як в цій сім’ї, такі в іншій – Зведені (stepfamily чи blended family);
O Прийомна – сім’я з усиновленими дітьми (adoptive family);
O Тимчасово прийомна Сім’я – в ній певний період проживає дитина, що тимчасово позбавлена спілкування з власними батьками (foster family);
O Опікунська Сім’я (custodian family).
Соціально-демографічні характеристики чоловіка й / чи дружини – вік, професія, освіта, ставлення до релігії. У вітчизняній літературі згадуються:
– студентська сім’я;
– сім’я неповнолітніх;
– сім’я робітника;
– сільська сім’я.
У закордонній літературі:
– двохкар’єрна (чоловік і дружина – професіонали);
– сім’я середнього класу;
– “чорні” родини (у США),
– міжнаціональні;
– сім’я безробітного;
– сім’я юриста;
– гомосексуальна сім’я й т. д.
Н. Смелзер зазначає, що під час перепису населення в США розмежовують “стандартні” Та “нестандартні” сім’ї. “Стандартна” сім’я складається з двох або кількох осіб, пов’язаних кровною спорідненістю, шлюбними узами або всиновленням. Найчастіше – це подружня пара з дітьми або без дітей. До “нестандартної” сім’ї входять двоє або кілька осіб будь-якої статі, що не є родичами, та одинаки”*218.
*218: {Смелзер Н. Социология. – М., 1994}
Якщо в 1970 р. в США “стандартні” сім’ї складали 82 %, а “нестандартні” – 18 сімей, то вже в 1981 р. близько 73 % “стандартних” та 27 % “нестандартних” сімей. За даний період суттєво збільшилася кількість самотніх чоловіків та жінок (на 105 % та 60 % відповідно); сімей з одним із батьків (на 11 %); сімей, в яких один із батьків розведений чи покинутий (на 111 %).*219
*219: {Там само.}
За зрілістю сім’ї розрізняють: | |
Сім’я молодіжна | Сім’я, яка тільки створилась. |
Молода сім’я | Сім’ я, яка зустрілась з першими для них перешкодами. В сім’ї, яка чекає дитину, помітно зміцнюється подружжя: дружина не залишається без уваги, з’ являється турботливе ставлення один до одного. |
Продовження табл.
Сім’я середнього подружнього віку | Від 3 до 10 років спільного життя. Період найкритичніший, найвідповідальніший: з’являється нудьга, одноманітність у взаєминах подружжя; розгортаються конфлікти. На такий період припадає найбільше розлучень. |
Сім’я старшого подружнього віку | Подружжя спільно проживають 10-20 років. Опанування нових важливих ролей – дідусів і бабусь. Нові засади взаємовідносин: піклування один про одного, турбота. |
.
Етапи розвитку сім’ї
1 | Утворення сім’ї | Вступ до першого шлюбу |
2 | Початок дітонародження | Народження першої дитини |
3 | Завершення дітонародження | Народження останньої дитини |
4 | “Порожнє гніздо” | Вступ у шлюб та відділення із сім’ї останньої дитини |
5 | Припинення існування сім’ї | Смерть одного із подружжя |
Щодо взаємин між батьками та дітьми розрізняють такі типи сімей:*220
*220: {Виховний потенціал сім’ї в сучасних умовах: тематична Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2001 року. – К., 2002. – 144 с.}
1. Сім’ї з поширенням дружніх відносин між усіма членами родини. Батьки добре освідомленні про інтереси та проблеми дитини, намагаються підтримувати, допомагати їй, поважають власну дитину.
2. Сім’ї з доброзичливими стосунками між батьками та дітьми. Однак батьки намагаються контролювати та впливати на інтереси та уподобання дітей. Між батьками та дітьми існує певна дистанція.
3. Сім’ї, в яких батьки значну увагу приділяють благополуччю, навчанню, здоров’ю дитини тощо. Основна мета виховання – гарні успіхи у навчанні, вступ до ВНЗ, щоб дитина була одягнута не гірше за інших. Досить часто батьки не обізнані про внутрішній світ їхніх дітей і не намагаються його пізнати, заперечують навіть можливість існування у дитини власних, відмінних від визначених дорослими, інтересів, бажань, намірів.
4. Сім’ї, в яких батьки застосовують непедагогічні методи виховання: неповага до дітей, недовіра, прискіпливість, тілесні покарання. Зазвичай батьки демонструють недружелюбне ставлення до власних дітей, а у дітей виникають проблеми спілкування з ровесниками.
5. Невпорядковані сім’ї. В таких сім’ях батьки конфліктують між собою та з дітьми, зловживають спиртними напоями, проявляють жорстокість щодо дітей. Це може зумовлювати антисоціальну поведінку дітей.
Узагальнено названі типи сім’ї проектуються на: Авторитарний, ліберальний, демократичний стиль Відносин між батьками та дітьми*221.
*221: {Там само.}
Авторитарний стиль характеризується суворістю, вимогою безапеляційного підпорядкування. З боку дітей виникає почуття страху, непотрібності, протест, агресивність або апатія.
Ліберальний стиль відзначається безмежним виявом любові до дітей, що з часом дратує їх, призводить до формування егоїстичного ставлення до батьків, безвідповідальності та недисциплінованості.
Демократичний стиль – найбільш оптимальний у стосунках між батьками та дітьми. Батьки гнучкі та наполегливі у своїх вимогах, у дитині цінується не лише слухняність, а й відчуття власної гідності, ініціатива. Дорослі дослухаються до думки дітей та аргументують власну позицію.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)