Соціологія – Кузьменко Т. М
Курс соціології є обов’язковим навчальним предметом для вивчення у вищих навчальних закладах України. Сучасна освічена людина повинна володіти системою знань про суспільство, в якому вона живе, методологією та методикою проведення соціологічних досліджень. Вивчення цього
Курс соціології є обов’язковим навчальним предметом для вивчення у вищих навчальних закладах України. Сучасна освічена людина повинна володіти системою знань про суспільство, в якому вона живе, методологією та методикою проведення соціологічних досліджень. Вивчення цього
Курс соціології є обов’язковим навчальним предметом для вивчення у вищих навчальних закладах України. Сучасна освічена людина повинна володіти системою знань про суспільство, в якому вона живе, методологією та методикою проведення соціологічних досліджень. Вивчення цього
Категорії соціології – це основні стрижеві поняття, які відображають, описують певні явища, процеси, аспекти Ц об’єкта соціології, тобто суспільства. Можна застосувати різноманітну типологію категорій соціології. Зокрема, використовуючи підхід О. Конта, усі категорії соціології можна
Сучасна структура соціологічного знання постала внаслідок якісних змін у самому змісті цього знання, методах його отримання і характері соціальних запитів, що стимулювали його розвиток. Наслідком розвитку теоретичної соціології (загально-соціологічної теорії та спеціальних соціологічних теорій
Сучасна структура соціологічного знання постала внаслідок якісних змін у самому змісті цього знання, методах його отримання і характері соціальних запитів, що стимулювали його розвиток. Наслідком розвитку теоретичної соціології (загально-соціологічної теорії та спеціальних соціологічних теорій
1. Періодизаи/я історії соціології. 2. Протосоціологія. 3. О. Конт – засновник соціології. Позитивізм та натуралізм. 4. Марксистська соціологія. 5. Соціологічний психологізм. 6. Соціологія Е. Дюркгейма. 7. Розуміюча соціологія М. Вебера. 8. Німецька формальна соціологія.
1. Періодизаи/я історії соціології. 2. Протосоціологія. 3. О. Конт – засновник соціології. Позитивізм та натуралізм. 4. Марксистська соціологія. 5. Соціологічний психологізм. 6. Соціологія Е. Дюркгейма. 7. Розуміюча соціологія М. Вебера. 8. Німецька формальна соціологія.
1. Періодизаи/я історії соціології. 2. Протосоціологія. 3. О. Конт – засновник соціології. Позитивізм та натуралізм. 4. Марксистська соціологія. 5. Соціологічний психологізм. 6. Соціологія Е. Дюркгейма. 7. Розуміюча соціологія М. Вебера. 8. Німецька формальна соціологія.
ОГЮСТ КОНТ (Франція; 1798-1857 рр.). (“Курс позитивної філософії”, “Система позитивної політики”). У роботі “Курс позитивної філософії” (1839 р.) О. Конт уперше вжив термін “соціологія”. (Спочатку він використав термін “соціальна фізика”, потім від нього відмовився
МАРКСИЗМ Карл Маркс (Німеччина; 1818-1883 рр.), Фрідріх Енгельс (Німеччина; 1820-1895рр.). Основні ідеї Базис-надбудова (система матеріально-виробничих відносин – першооснова, “базис”, на якому грунтуються інші відносини людей – правові, політичні, ідеологічні (надбудова). Економічна сфера набуває значення
МАРКСИЗМ Карл Маркс (Німеччина; 1818-1883 рр.), Фрідріх Енгельс (Німеччина; 1820-1895рр.). Основні ідеї Базис-надбудова (система матеріально-виробничих відносин – першооснова, “базис”, на якому грунтуються інші відносини людей – правові, політичні, ідеологічні (надбудова). Економічна сфера набуває значення
Французький соціолог ЕМІЛЬ ДЮРКГЕЙМ (1858-1917 рр.) “Правила соціологічного методу”, “Метод соціології” Дві тенденції в соціологічній концепції: Позитивістський натуралізм – випливає з розуміння суспільства за аналогією до природи (продовжує на якісно новому рівні, намагається будувати
Німецький соціолог МАКС ВЕБЕР (1864-1920 рр.) “Протестантська етика і дух капіталізму” (1904 р.) Засновник “розуміючої соціології” (метод розуміння діючих у суспільстві людей); Закладає основи “економічної соціології”, “соціології релігії” – Найважливішим у соціології є логічне
Німецький соціолог МАКС ВЕБЕР (1864-1920 рр.) “Протестантська етика і дух капіталізму” (1904 р.) Засновник “розуміючої соціології” (метод розуміння діючих у суспільстві людей); Закладає основи “економічної соціології”, “соціології релігії” – Найважливішим у соціології є логічне
1. Поняття та ознаки суспільства. 2. Типологія суспільств. 3. Суспільство як соціальна система. Поняття суспільства та його типи СУСПІЛЬСТВО Аристотель Ототожнював поліс (місто-державу) із суспільством і протиставляв їх природі. Розробники теорій “суспільного договору” Ототожнювали
1. Поняття та ознаки суспільства. 2. Типологія суспільств. 3. Суспільство як соціальна система. Поняття суспільства та його типи СУСПІЛЬСТВО Аристотель Ототожнював поліс (місто-державу) із суспільством і протиставляв їх природі. Розробники теорій “суспільного договору” Ототожнювали
1. Поняття та ознаки суспільства. 2. Типологія суспільств. 3. Суспільство як соціальна система. Поняття суспільства та його типи СУСПІЛЬСТВО Аристотель Ототожнював поліс (місто-державу) із суспільством і протиставляв їх природі. Розробники теорій “суспільного договору” Ототожнювали
Суспільство – це така система, основними елементами якої є особистості, а також інші соціальні суб’єкти, соціальні норми та соціальні зв’язки. Соціальна система складається з елементів, які своєю чергою, можуть розглядатися як системи. Такі елементи
1. Соціальна структура та соціальна стратифікація. 2. Типи стрАтИфікацйних систем. 3. Середній клас: ознаки, функції. Соціальна структура та соціальна стратифікація Соціальна структура суспільства (від лат. structura – будова) – це сукупність соціальних його елементів
1. Соціальна структура та соціальна стратифікація. 2. Типи стрАтИфікацйних систем. 3. Середній клас: ознаки, функції. Соціальна структура та соціальна стратифікація Соціальна структура суспільства (від лат. structura – будова) – це сукупність соціальних його елементів
1. Соціальна структура та соціальна стратифікація. 2. Типи стрАтИфікацйних систем. 3. Середній клас: ознаки, функції. Соціальна структура та соціальна стратифікація Соціальна структура суспільства (від лат. structura – будова) – це сукупність соціальних його елементів
У соціології найбільше поширення мають три типи теорій стратифікації: 1. Марксистська – визначає, що поділ на класи базується на відношенні людей до засобів виробництва або на способах, за допомогою яких забезпечують засоби існування. В
КЛАС СЕРЕДНІЙ – основна частина соціальної структури суспільства з розвинутою ринковою економікою. Середній клас складають дрібні та середні власники, фермери, менеджери, державні службовці, вчені, лікарі, адвокати, високо-оплачувана частина інженерно-технічних працівників та висококваліфікованих робітників, люди
1. Соціологічна концепція “суспільства ризику”: еволюція, типологія та ознаки ризиків. 2. Структура ризиків. Суб’єктивний ризик та його формування. 3. Чорнобильська детермінанта суспільства ризику. Соціологічна концепція “суспільства ризику”: еволюція, типологія та ознаки ризиків Чорнобиль –
1. Соціологічна концепція “суспільства ризику”: еволюція, типологія та ознаки ризиків. 2. Структура ризиків. Суб’єктивний ризик та його формування. 3. Чорнобильська детермінанта суспільства ризику. Соціологічна концепція “суспільства ризику”: еволюція, типологія та ознаки ризиків Чорнобиль –
У структурі соціальних ризиків Ю. Саєнко розрізняє таку ієрархію: – науково-обгрунтований ризик (має рекомендаційний характер); – законодавчий рівень (має обов’язковий характер); – управлінсько-практичний рівень (формально декларується дотримання управлінськими структурами законодавчого ризику, а на практиці
У структурі соціальних ризиків Ю. Саєнко розрізняє таку ієрархію: – науково-обгрунтований ризик (має рекомендаційний характер); – законодавчий рівень (має обов’язковий характер); – управлінсько-практичний рівень (формально декларується дотримання управлінськими структурами законодавчого ризику, а на практиці
1. Поняття соціальної групи та її характерні ознаки. 2. Види соціальних груп. 3. Соціальні групи та колективи. 4. Соціальна група та соціальний інститут. Соціальна організація. 5. Референтна група. Поняття соціальної групи та її характерні
1. Поняття соціальної групи та її характерні ознаки. 2. Види соціальних груп. 3. Соціальні групи та колективи. 4. Соціальна група та соціальний інститут. Соціальна організація. 5. Референтна група. Поняття соціальної групи та її характерні
Ми вже назвали окремі види соціальних груп, зокрема: реальні та номінальні; діади, соціальні кола, аудиторії. Класифікація соціальних груп може бути продовжена поділом, запропонованим Яном Щепанським*109. Він розрізняє замкнуті, обмежені та відкриті соціальні групи. *109:
Ми вже назвали окремі види соціальних груп, зокрема: реальні та номінальні; діади, соціальні кола, аудиторії. Класифікація соціальних груп може бути продовжена поділом, запропонованим Яном Щепанським*109. Він розрізняє замкнуті, обмежені та відкриті соціальні групи. *109:
За Г. Андрєєвою, “мала група – група, в якій соціальні відносини виступають у формі безпосередніх особистісних контактів”.*114 У малій групі індивіди мають особистісні контакти один з одним, знають один одного, мають певне ставлення один
За Г. Андрєєвою, “мала група – група, в якій соціальні відносини виступають у формі безпосередніх особистісних контактів”.*114 У малій групі індивіди мають особистісні контакти один з одним, знають один одного, мають певне ставлення один
В. Ільїн*122 зазначає, що у субстанціоналістській традиції під соціальною групою розуміють сукупність індивідів. Структуралістський підхід визначає соціальну групу як частину соціального простору, групова статусна позиція якої переважно складається з індивідуальних позицій – первинного елемента
В. Ільїн*122 зазначає, що у субстанціоналістській традиції під соціальною групою розуміють сукупність індивідів. Структуралістський підхід визначає соціальну групу як частину соціального простору, групова статусна позиція якої переважно складається з індивідуальних позицій – первинного елемента
В. Ільїн*122 зазначає, що у субстанціоналістській традиції під соціальною групою розуміють сукупність індивідів. Структуралістський підхід визначає соціальну групу як частину соціального простору, групова статусна позиція якої переважно складається з індивідуальних позицій – первинного елемента
Позитивна референта група – група, яка мотивує індивіда бути прийнятим до її складу та досягти ставлення до себе як до члена групи. Наприклад, для випускника школи це може бути студентська група певного вищого навчального
Позитивна референта група – група, яка мотивує індивіда бути прийнятим до її складу та досягти ставлення до себе як до члена групи. Наприклад, для випускника школи це може бути студентська група певного вищого навчального
1. Наукове опрацювання проблеми та перші дослідження мобільності. 2. Соціальна мобільність, її форми та характеристики. 3. Загальні принципи соціальної мобільності. 4. Механізми соціальної мобільності. 5. Дослідження соціальної мобільності в Україні. Наукове опрацювання проблеми та
1. Наукове опрацювання проблеми та перші дослідження мобільності. 2. Соціальна мобільність, її форми та характеристики. 3. Загальні принципи соціальної мобільності. 4. Механізми соціальної мобільності. 5. Дослідження соціальної мобільності в Україні. Наукове опрацювання проблеми та
П. Сорокін під соціальною мобільністю розуміє будь-який перехід індивіда чи соціального об’єкта (цінності), тобто всього того, що створено чи моди1Фіковано людською діяльністю, з однієї соціальної позиції в іншу.*146 Однак в соціології закріпилося вживання соціальної
П. Сорокін розрізняє загальні принципи соціальної мобільності*155. *155: {Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992. – С. 377-392.} 1. Не існувало та не існує суспільств, в яких повністю відсутня вертикальна мобільність в основних
Бріджит Бергер та Поль Бергер, характеризуючи механізми соціальної мобільності, окреслюють п’ять основних механізмів вертикальної мобільності*156: *156: {Личностно-ориентированная социология / Бергер П., Бергер Б., Коллинз Р. – М.: Академический проект, 2004. – С. 183-184.} 1.
Бріджит Бергер та Поль Бергер, характеризуючи механізми соціальної мобільності, окреслюють п’ять основних механізмів вертикальної мобільності*156: *156: {Личностно-ориентированная социология / Бергер П., Бергер Б., Коллинз Р. – М.: Академический проект, 2004. – С. 183-184.} 1.
В Україні дослідження соціальної мобільності хоча й проводилися, але до 90-х рр. минулого століття вони не були репрезентативними та не давали можливості для порівняння одержаних даних. Репрезентативні дослідження динаміки соціальної класової структури та міжпоколінної
1. Поняття соціальної маргінальності. 2. Американська та європейська традиції дослідження марг нальност. 3. Типологія маргінальності. 4. Нові маргінальні групи. 5. Критерії соціальної маргінальності. 6. Маргінальність в Україні. Поняття соціальної маргінальності Суспільні трансформації сприяли виникненню
1. Поняття соціальної маргінальності. 2. Американська та європейська традиції дослідження марг нальност. 3. Типологія маргінальності. 4. Нові маргінальні групи. 5. Критерії соціальної маргінальності. 6. Маргінальність в Україні. Поняття соціальної маргінальності Суспільні трансформації сприяли виникненню
1. Поняття соціальної маргінальності. 2. Американська та європейська традиції дослідження марг нальност. 3. Типологія маргінальності. 4. Нові маргінальні групи. 5. Критерії соціальної маргінальності. 6. Маргінальність в Україні. Поняття соціальної маргінальності Суспільні трансформації сприяли виникненню
Розрізняють три традиції у поясненні маргінальності*178: *178: {Попова И. П. Новые маргинальные группы в российском обществе (теоретические аспекты исследования) // Социологические исследования. – 1999. – № 7. – С. 62-71.} Культурна маргінальність – в