Соціологія – Кузьменко Т. М. – Типи стартифікаційних систем
1. Соціальна структура та соціальна стратифікація.
2. Типи стрАтИфікацйних систем.
3. Середній клас: ознаки, функції.
Соціальна структура та соціальна стратифікація
Соціальна структура суспільства (від лат. structura – будова) – це сукупність соціальних його елементів (індивіди, соціальні спільноти та інститути) та взаємозв’язок між ними.
Соціальні спільноти – це групи людей, об’єднаних за певними спільними ознаками, спільними інтересами, цінностями, спільною діяльністю тощо.
Соціальна спільнота – реально існуюча сукупність індивідів, придатна для емпіричної фіксації, яка характеризується відносною цілісністю і здатністю виступати як самостійний творчий суб’єкт історичної та соціальної дії.
ОСНОВНІ | ВИДИ СОЦІАЛЬНИХ | СПІЛЬНОТ |
За мірою стійкості | За розмірами | За змістом |
– Тимчасові, нестійкі (туристична група, пасажири вагона, мітингова група). – Середньо стійкі (трудовий колектив, шкільний клас, бригада). – Стійкі (клас, нація). | – Великі (класи, соціальні прошарки, верстви населення). – Середні (мешканці міста, робітники під-приємства-гіганта). – Малі (сім’я, студентська група, колектив малого підприємства). | – Соціально-класові (класи, соціальні групи). – Соціально-етнічні (нації, народності). – Соціально-демографічні (жінки, чоловіки, молодь). – Соціально-професійні (лікарі, викладачі, шахтарі). – Соціально-територіальні (мешканці міста, села, району, області, країни). |
Соціальний інститут (від лат. ішпшгигп – заклад) – сталий механізм самоорганізації спільного соціального життя людей, орган управління ним.
Система параметрів, які визначають в суспільстві становище індивіда (П. Блау) | |
Номінальні (описують гетерогенність – різнорідність) | Рангові (описують нерівність) |
Стать Раса Етнічна приналежність Віра Місце проживання Політична орієнтація Мова | Освіта Прибуток Багатство Престиж Влада Походження Вік Адміністративна посада Інтелігентність |
Для опису системи нерівності між групами людей у соціології широко застосовують поняття “соціальна стратифікація”. Стратифікація передбачає, що певні соціальні відмінності між людьми набувають характеру ієрархічного ранжирування.
Стратифікація (від лат. strata – прошарок) – поняття, яке в соціології означає:
1) багатовимірну ієрархічно організовану структуру соціальної нерівності, що притаманна будь-якому суспільству;
2) процес, під час якого групи людей ієрархічно вибудовуються відповідно до певної шкали нерівностей.
Соціальна стратифікація – ієрархічно збудовані структури соціальної нерівності, які існують у кожному суспільстві. Процес, внаслідок якого індивіди та групи виявляються нерівними один до одного та ієрархічно згрупованими відповідно до соціальних ознак.
У різних суспільствах можливі різні форми соціальної нерівності: касти, стани, класи. Факторами поділу на прошарки можуть бути: прибуток, багатство, престиж, освіта, фах, вік тощо. Члени одного прошарку мають, зазвичай, подібний спосіб життя і можуть усвідомлювати свою приналежність до нього.
Соціальна стратифікація – розшарування суспільства. Стратифікаційна система передбачає характер соціального розшарування і спосіб його закріплення.
Типи стартифікаційних систем
Рабство |
Касти |
Стани |
Класи |
Тип системи | Основа диференціації | Спосіб детермінації відмінностей |
Фізико-генетична | Природні ознаки: стать, вік, фізичні дані | Фізичний примус, звичай |
Рабовласницька | Права власності та громадянства | Військовий примус |
Кастова система | Релігійний та етнічний розподіл праці | Релігійний ритуал |
Станова | Обов’язки перед державою | Право |
Етакратична (влада держави) | Ранги у владній ієрархії | Військово-політичне панування |
Класова | Розмір власності (на засоби виробництва) | Ринковий обмін |
Соціально-професійна | Рід занять та кваліфікація | Освітні сертифікати |
Культурно-нормативна | Стиль життя | Моральне регулювання та наслідування |
Культурно-символічна | Володіння сакральним (священним) знанням | Маніпулювання (релігійне, технократичне, ідеологічне) |
Кожне суспільство постає складною комбінацією різних типів стратифікаційних систем та їхніх перехідних форм*18.
*18: {Култыгин В. П. Исследования социальной структуры в переходных обществах (историко-методологический обзор) // Социологические исследования. – 2002. – № 4. – С. 111-119.}