Соціологія – Кузьменко Т. М. – Види соціальних груп
Ми вже назвали окремі види соціальних груп, зокрема: реальні та номінальні; діади, соціальні кола, аудиторії. Класифікація соціальних груп може бути продовжена поділом, запропонованим Яном Щепанським*109. Він розрізняє замкнуті, обмежені та відкриті соціальні групи.
*109: {ЩепанскийЯ. Элементарные понятия социологии. – М., 1969. – С. 117-118.}
Замкнуті групи – застосовують чіткі критерії прийняття нових членів (наприклад, касти).
Обмежені групи – в них критерії прийому менш суворі (наприклад, професійна група).
Відкриті соціальні групи – не висувають до бажаючих жодних особливих вимог, вільний доступ (наприклад, громадська організація).
Р. Мертон дотримується відповідної позиції і розрізняє: Відкриті та закриті Соціальні групи (чи відкриті, закриті та проміжні за М. Шаповалом).
Як приклад закритої групи, яка обмежує кількість своїх членів аж до виключення окремих із них, наводиться опис еліт, здійснений Г. Зіммелем. “Тенденція максимального обмеження чисельності… існує не лише внаслідок егоїстичного небажання розділити з кимось свою правлячу позицію, але і завдяки інстинктивному розумінню… того, що умови життя, властиві аристократії, можна зберегти лише в тому випадку, коли кількість її членів невелика – як відносно, так і абсолютно… (За деяких умов) не залишається нічого іншого як почати проводити жорстку лінію проти всілякої експансії і перепинити доступ до цієї кількісно замкненої групи для будь-яких зовнішніх елементів, які, можливо, бажали б проникнути до неї”*110.
*110: {Мертон Р. Связи теории референтных групп и социальной структуры // Метрон Р. Социальная теория и социальная структура. – М., 2006. – С. 442.}
Індивіди одночасно можуть належати до кількох соціальних груп. Визначити соціальне положення і означає з’ясувати сукупність соціальних зв’язків особистості з усіма групами та в межах груп, до яких вона належить.
За П. Сорокіним, соціальні групи поділяються на Елементарні (родина, за віком, статтю, релігійним, партійним та іншими одномірним критерієм), кумулятивні (як сполучення елементарних угруповань: наприклад, каста, національність, клас) та складні (населення – комбінація елементарних і кумулятивних груп).
Первинна та вторинна соціальна група
Поширеним у соціологічному аналізі є поділ груп на первинні та вторинні. За Ч. Кулі, первинна група – це кооперація, асоціація індивідів, що безпосередньо взаємодіють один з одним. Такій групі властиві стійкі, тісні стосунки, які зазвичай відзначаються інтимністю, взаємною симпатією та взаєморозумінням. Приклад первинних соціальних груп – родина, дитячий чи трудовий колектив, студентська група. Саме в первинній соціальній групі відбувається первинна соціалізація, індивід вперше засвоює соціальні ідеали, цінності, норми та набуває відчуття соціальної приналежності. Первинність соціальних груп, на думку Ч. Кулі, полягає “передусім в тому, що вони відіграють вирішальне значення в формуванні соціальної природи та ідеалів індивідуума”.*111
*111: {Осипов Г. История социологии в Западной Европе и США }
Під первинною соціальною групою розуміють групи, в яких члени взаємодіють один з одним як з особистістю, мають спільні надії та почуття. В первинних групах людина задовольняє свої потреби в спілкуванні.
У вторинних соціальних групах соціальні контакти безособові, однобічні та мають утилітарний, функціональний характер.
Різняться первинна та вторинна групи не за мірою важливості для особистості, а за характером взаємозв’язків. Первинна група характеризується емоціональною задоволеністю її членів від контактів у групі, а принципом існування вторинної групи є функціональність взаємозв’язків. Тобто первинна група орієнтована на взаємозв’язок між її членами, а вторинна – на ціль. Вторинні групи зазвичай мають кілька первинних груп.
Р. Мертон визначає соціальну групу як сукупність людей, “які певним чином взаємодіють один з одним на основі встановлених зразків, усвідомлюють свою приналежність до групи (самі визначають себе як членів групи) і вважаються її членами з точки зору інших”*112. Однак не всі соціальні групи потрапляють під таке визначення і мають усі три зазначені ознаки. Це швидше стосується первинних, а не вторинних груп*113.
*112: {Мертон Р. Связи теории референтных групп и социальной структуры // Метрон Р. Социальная теория и социальная структура. – М., 2006. – С. 428-562.}
*113: {Шкаратан О. И., Сергеев Н. В. Реальные группы: концептуализация и эмпирический расчет // Общественные науки и современность. – 2000. – № 5. – С. 33-45.}
(2 votes, average: 4,50 out of 5)