Міжнародні валютно-кредитні відносини – Патика Н. І. – 6.3. Реальний валютний курс
Реальний валютний курс (RER, або R) характеризує співвідношення, у якому товари однієї країни можуть бути продані в обмін на товари іншої.
У загальному вигляді він характеризує співвідношення цін на товари за кордоном і в певній країні, виражених в одній валюті. Іншими словами, реальний валютний курс – це відносна ціна товарів, вироблених у двох країнах. Реальний валютний курс і? визначається так:
Де е – номінальний валютний курс (тут і далі це – кількість національної валюти на одиницю іноземної);
Р * – рівень цін за кордоном (в іноземній валюті);
Р – рівень внутрішніх цін (у національній валюті).
Реальний валютний курс оцінює конкурентоспроможність країни на світових ринках товарів і послуг. Збільшення цього показника, або реальне знецінення, означає, що товари і послуги за кордоном стали відносно дорожчими, а отже, споживачі як усередині країни, так і за кордоном, віддадуть перевагу вітчизняним товарам. Зниження показника, або реальне подорожчання, навпаки, свідчить про те, що товари та послуги певної країни стали відносно дорожчими і вона втрачає конкурентоспроможність.
Є й інші підходи до оцінювання реального валютного курсу. Він може визначатися як відношення цін товарів, придатних для міжнародного обміну (tradables), до яких належить продукція сільського господарства, нафта, автомобілі, промислове устаткування тощо, до ціни товарів, що не є об’єктами міжнародної торгівлі (nontradablea), до яких належить будівництво і більшість послуг:
Де е – номінальний валютний курс;
Р( – ціна товарів, придатних для міжнародного обміну (в іноземній валюті);
Рп – ціна товарів, що не є об’єктами міжнародної торгівлі (у національній валюті).
Цей показник також оцінює міжнародну конкурентоспроможність країни. Зниження Д, або реальне подорожчання, відображає зростання внутрішніх витрат під час виробництва товарів, придатних для міжнародного обміну.
Іноді Я визначається як відношення витрат на оплату праці в одиниці продукції за кордоном до цього показника всередині країни:
Де е – номінальний валютний курс;
– питомі витрати на оплату праці за кордоном (в іноземній валюті);
У – питомі витрати на оплату праці всередині країни (у національній валюті).
Чим більший цей показник, тим дешевше виробництво товарів усередині країни і вища конкурентоспроможність.
Якщо реальний обмінний курс більший за одиницю (ЯЕВ> 1), продаж товару вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку вигідніший за імпорт аналогічного товару, а експорт вироблених товарів – за продаж на внутрішньому ринку. Отже, за умовами торгівлі країна є експортером товару. Зниження реального обмінного курсу збільшує зовнішній попит на товари вітчизняного виробництва і зменшує внутрішній попит на імпорт. Експорт зростає, імпорт скорочується, торговельний баланс країни за інших однакових умов поліпшується, її чистий експорт і національний дохід зростають.
Якщо реальний обмінний курс дорівнює одиниці (ИЕН = 1), ціни цього товару на внутрішньому і зовнішньому ринках є однаковими. Експорт, імпорт і внутрішня торгівля не мають відносних переваг.
Якщо реальний обмінний курс менший від одиниці (НЕП < 1), продаж товару вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку є вигіднішим за його експорт, а імпорт – за продаж аналогічних товарів вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку. За умовами торгівлі країна стає імпортером цього виду товару. Зростання реального обмінного курсу зменшує зовнішній попит на товари вітчизняного виробництва і збільшує внутрішній попит на імпортні товари. Імпорт зростає, експорт скорочується, торговельний баланс країни за інших однакових умов погіршується, чистий експорт і національний дохід зменшуються.
Реальний обмінний курс національної валюти вимірює ефективність імпорту і таким чином визначає умови торгівлі на внутрішньому ринку.
Реальний обмінний курс іноземної валюти вимірює ефективність експорту і цим встановлює умови торгівлі на зовнішніх ринках.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)