Міжнародні валютно-кредитні відносини – Патика Н. І. – 5.5. Попит, пропозиція на валютному ринку і рівноважний обмінний курс
Курс тієї або іншої валюти визначається взаємодією попиту і пропозиції на валютному ринку.
Пропозиція на валютному ринку є запасом валюти, який може бути запропонований для обміну на іншу валюту за певного обмінного курсу. Попит є запасом певної валюти, який може бути куплений на кількість іншої валюти, запропонованої для обміну за певного обмінного курсу. Отже, рівноважний валютний курс – це співвідношення пропозицій валют для обміну на певний момент часу. Резиденти обмінюють національну валюту на іноземну для імпорту товарів і послуг, здійснюють закордонні інвестиції, виплачують доходи і трансферти нерезидентам. Іноземна валюта пропонується для обміну на внутрішню валюту певної країни для придбання її товарів і послуг (експорту), інвестування коштів у активи певної країни, виплати доходів і трансфертів її резидентам.
Валютний ринок може бути зображений у вигляді моделі попиту і пропозиції двох валют, наприклад, гривні та долара. Припустимо, що долар – єдина валюта міжнародних розрахунків між резидентами та нерезидентами України, але купувати товари та послуги за долари можна і в інших країнах.
Опишемо ринок іноземної валюти за допомогою графіка (рис. 5.1) в координатах валютного курсу (вертикальна вісь) і кількості іноземної валюти (горизонтальна вісь). В аналізі будемо грунтуватися на припущеннях, що іноземна валюта використовується тільки в угодах з імпорту або експорту товарів і послуг, а також, що після завершення всіх експортно-імпортних операцій резиденти прагнуть мати на руках власну валюту.
З цього випливає, що імпорт створює попит на іноземну валюту й одночасно пропозицію національної валюти, а експорт – пропозицію іноземної валюти в певній країні й водночас попит на її валюту за кордоном.
Рис. 5.1. Модель попиту і пропозиції для двох валют
Припустимо, що на ринок іноземної валюти виходять українські імпортери й експортери, які ведуть торгівлю із США. Крива попиту на долари (ММ) має негативний нахил: чим вищий курс долара (відповідно – нижчий курс гривні), тобто чим більше гривень коштує один долар, тим менший попит на долари з боку імпортерів, оскільки американські товари стають дорожчими для українців.
Крива пропозиції доларів (ЕЕ) має позитивний нахил: чим вище курс долара (відповідно – нижче курс гривні), тим більший попит на українські товари, тому що вони стають дешевшими для іноземців. Криві ММ і ЕЕ будуються для заданих рівнів цін і постійних обсягів сукупного попиту в обох країнах.
Є дві протилежні системи валютних курсів – система вільно плаваючих, або гнучких, і система фіксованих валютних курсів.
При системі вільно плаваючих валютних курсів центральний банк не втручається в діяльність валютного ринку і рівноважний валютний курс встановлюється у точці перетину кривих попиту і пропозиції.
Рівноважний валютний курс може змінюватися під дією низки чинників. Так, зростання попиту з боку зовнішнього світу на товари певної країни приведе до зростання попиту на валюту цієї країни, відповідно – до збільшення пропозиції іноземної валюти за наведеного рівня валютного курсу (крива ЕЕ в цьому випадку зміститься вправо). У результаті валюта цієї країни подорожчає (рис. 5.2).
Переключення споживання з вітчизняних на імпортні товари, навпаки, буде супроводжуватися зростанням попиту на іноземну валюту за певного рівня валютного курсу (крива ММ у цьому випадку зміститься вправо), що призведе до знецінення національної валюти.
При системі фіксованих валютних курсів центральний банк фіксує валютний курс і бере на себе зобов’язання підтримувати незмінним його рівень. У випадку відхилення зафіксованого рівня валютного курсу від його рівноважного значення центральний банк здійснює інтервенцію на валютному ринку, тобто купує чи продає іноземну валюту з метою підтримати оголошений рівень валютного курсу.
Рис. 5.2. Рівновага на валютному ринку за умов гнучкого валютного курсу
Якщо, наприклад, Національний банк України зафіксував курс гривні на рівні 5,60 грн за долар за більш високого рівноважного значення у 5,50 грн за долар, то в цьому випадку пропозиція доларів або попит на гривні на валютному ринку буде вищою, ніж попит на долари або пропозиція гривень (рис. 5.3). Таке становище на валютному ринку свідчить про наявність позитивного сальдо балансу поточних операцій платіжного балансу.
Найчастіше фіксований курс встановлюється центральним банком як максимальний (і) і мінімальний (є) курси, у межах яких центральний банк зобов’язується утримувати ринковий курс внутрішньої валюти протягом певного часу.
Центральний банк дає змогу ринковому курсу вільно коливатися під впливом попиту і пропозиції у межах курсового коридору. Але якщо рівноважний курс відхиляється за межі фіксованих курсів, центральний банк здійснює валютні інтервенції або проводить інші операції на відкритому ринку, які повертають рівноважний курс у межі курсового коридору.
Якщо рівноважний курс перевищує верхню межу курсового коридору (е > є), центральний банк вживає заходи, які збіль
Рис. 5.3. Регулювання рівноважного курсу національної валюти шляхом валютної інтервенції
Шують пропозицію внутрішньої валюти або зменшують пропозицію іноземної:
1) купує депозити в іноземній валюті за депозити у внутрішній валюті і тим самим збільшує офіційні валютні резерви (валютна інтервенція);
2) викуповує зобов’язання уряду (казначейські векселі, облігації тощо) у комерційних банків, фірм і домогосподарств;
3) знижує облікову ставку та збільшує кредити комерційним банкам;
4) знижує резервні вимоги за поточними депозитами у національній валюті;
5) скасовує прямі обмеження за кредитами в національній валюті;
6) встановлює обмеження за кредитами і депозитами в іноземній валюті.
Якщо рівноважний курс відхиляється нижче мінімальної межі курсового коридору (е < е), центральний банк вживає протилежні заходи, які зменшують пропозицію внутрішньої валюти або збільшують пропозицію іноземної.
Основними інструментами регулювання валютного курсу є валютні інтервенції та операції на відкритому ринку з державними цінними паперами.
Валютна політика характеризується напрямом впливу на валютний курс. Заходи, спрямовані на загальне зниження курсу національної валюти, називаються девальвацією, а політика, спрямована на підвищення курсу валюти, – ревальвацією. Рівень девальвації (ревальвації) є відношенням зміни валютного курсу до його базового значення:
Де е1 – значення валютного курсу в поточному періоді;
Е0 – значення валютного курсу в базовому (попередньому) періоді.
ЯЛ < 0 характеризує ступінь зниження курсу валюти (девальвації),
ІФ>0 – ступінь підвищення курсу валюти (ревальвації).
Вплив зниження валютного курсу на стан валютного ринку, обсяги експорту та виручку від експорту можна описати за допомогою спрощеної моделі, в якій стан валютного ринку залежить від еластичностей попиту на імпорт і пропозиції експорту. Ця модель грунтується на трьох припущеннях:
1) попит і пропозиція валюти визначається виключно станом балансу товарів і послуг, тобто розміром чистого експорту (міжнародна торгівля подана двома товарами, один з яких експортується, а інший імпортується);
2) вітчизняні резиденти, приймаючи економічні рішення, орієнтуються на ціни, виражені в національній валюті; аналогічно іноземні резиденти, приймаючи рішення про обсяг експорту в розглянуту країну або обсяг імпорту з неї, орієнтуються на ціни, виражені в іноземній валюті;
3) це – короткострокова кейнсіанська модель, що припускає “жорсткість” цін і заробітної плати, в якої крива сукупної пропозиції подана горизонтальною прямою.
Ціна, за якою вітчизняні виробники пропонують експортний товар, знаходиться на рівні Р. Ціна, за якою іноземні фірми пропонують імпортний товар у певну країну, фіксується на рівні Р* і виражається в іноземній валюті.
Крива попиту на імпорт Мй є функцією, що спадає (рис. 5.4, а). Ціни імпортованого товару, виражені в національній валюті як ЕР* (добуток валютного курсу Е на ціну Р*).
Чим вище ціна імпортованого товару в національній валюті, тим нижче попит на імпорт:
На рис. 5.4 ціни виражені в іноземній валюті, а крива попиту на імпорт побудована для заданого рівня валютного курсу £.
Рис. 5.4. Вплив девальвації на обсяги імпорту та експорту
Зміна валютного курсу Е зсуває криву Md. Так, девальвація національної валюти зміщує криву Md вліво в положення M’d. Обсяг імпорту зменшується з М до М’, оскільки вартість імпортованого товару зростає в національній валюті з Е ■ Р* до Е’ o Р*. Відповідно знижується попит на іноземну валюту. До девальвації він становив розмір Р* o М (площа ABCD), після девальвації – Р* o М’ (площа AEFD).
Крива попиту на експорт X. (рис. 5.4, б) є функцією, що спадає. Ціни експорту виражені в іноземній валюті як Р/Е (ціна експортного товару в національній валюті поділена на валютний курс):
Чим вища ціна експортованого з певної країни товару, виражена в іноземній валюті, тим нижчий попит на нього з боку країн світу.
Девальвація (збільшення Е) знижує ціну експортованого товару в іноземній валюті з Р/Е до Р/Е’. Іноземні країни тепер купують більше товарів із цієї країни і обсяг експорту збільшується з X до X’, До девальвації валютні надходження від експорту в певну країну (пропозиція іноземної валюти) оцінювалися розміром (Р/Е) o X (площа АБС2)), після девальвації (Р/Е’) o X’ (площа АКЕР).
Чиста пропозиція іноземної валюти в цій моделі оцінюється як (Р/Е’) X’ – Р* o М що відповідає розміру чистого експорту, вираженого в іноземній валюті.
Однак збільшилась чи зменшилась експортна виручка у результаті девальвації, а отже, зменшилася чи збільшилася чиста пропозиція іноземної валюти на валютному ринку, не можна сказати точно. З одного боку, падіння ціни експортованого товару в іноземній валюті приводить до збільшення обсягу експорту, а з іншого – валютний курс, що знизився у результаті девальвації, зменшує кількість іноземної валюти, яку отримує певна країна за кожен експортований товар. Експортна виручка зростає, якщо площа АКЕР більша за площу АВСй (рис. 5.4, б) У цьому випадку збільшується чистий експорт, зростає чиста пропозиція іноземної валюти і валютний ринок набуває стану рівноваги.
Якщо площа АВСВ більше площі АКЕР, експортна виручка зменшується. У цьому випадку девальвація, скоротивши експортні надходження, може призвести до погіршення балансу товарів і послуг, зменшення чистої пропозиції іноземної валюти і зростання нестабільності на валютному ринку.
Вплив девальвації на розмір валютних надходжень від експорту залежить від еластичності попиту на експорт Ха. Якщо еластичність низька і становить менше одиниці (крива Хи відносно крута, площа АВСй у цьому випадку більша за площу АКЕР), то експортна виручка у результаті девальвації зменшується, її падіння навіть може перевершувати виграш, отриманий від зниження імпорту. У цьому разі девальвація ще більше погіршує баланс товарів та послуг і є причиною нестабільності на валютному ринку.
Якщо еластичність попиту на експорт висока (крива Xd відносно полога і площа AKEF більша за площу ABCD), розмір експортної виручки внаслідок девальвації зростає, чистий експорт і пропозиція іноземної валюти збільшуються. Валютний ринок набуває стану рівноваги.
Умовою Маршалла – Лернера є таке четверте припущення: початкове становище в економіці відповідає нульовому сальдо балансу товарів і послуг, а отже, рівноважному стану валютного ринку.
За цього припущення потрібною і достатньою умовою поліпшення чистого експорту в результаті девальвації є умова Маршалла – Лернера:
Де ех, ет – коефіцієнти еластичностей попиту на експорт і на імпорт.
Якщо, наприклад, еластичність попиту на експорт дорівнює 1 (тобто попит зростає такими самими темпами, як і знижується ціна), девальвація не впливає на обсяг експортної виручки в іноземній валюті. Якщо попит на імпорт має будь-яку еластичність, девальвація знижує обсяг імпорту, а отже, чистий експорт зростає. Він зросте й у тому випадку, якщо еластичність імпорту становить одиницю, а експорт має будь-яку еластичність, або якщо кожна з еластичностей перевищує 1/21.
Однак варто зауважити, що якщо початкове становище в економіці відповідає негативному чистому експорту, то сума еластичностей має бути більшою, ніж у випадку з вихідним нульовим чистим експортом, що потрібно для подолання початкового дефіциту балансу товарів та послуг і стабілізації становища на валютному ринку.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)