Міжнародні валютно-кредитні відносини – Патика Н. І. – 4.2. Структура платіжного балансу

Платіжний баланс відповідно до стандартної класифікації, розробленої Міжнародним валютним фондом (МВФ), має два основних рахунки:

– поточних операцій;

– операцій із капіталом і фінансовими інструментами.

Платіжний баланс країни завжди повинен бути зрівноважений, однак та чи інша країна може мати в ньому “дефіцит” – пасивне сальдо платіжного балансу, чи, навпаки, “надлишок” – активне сальдо платіжного балансу. У цьому випадку обидва терміни означають співвідношення всіх дебетових і кредитових операцій, окрім тих, які з’являються внаслідок заходів, спрямованих на зрівноваження платіжного балансу.

4.2.1. Рахунок поточних операцій

У рахунку поточних операцій або поточному балансі відображаються всі надходження від продажу товарів і послуг нерезидентам і всі витрати резидентів на товари і послуги, надані іноземцями, а також чисті прибутки від інвестицій і чисті поточні трансферти.

Товарний експорт враховується зі знаком “плюс” і є кредитом, оскільки створює запаси іноземної валюти в національних банках. Навпаки, товарний імпорт враховується в графі “дебет” зі знаком “мінус” тому, що він скорочує запаси іноземної валюти в країні.

Приблизна структура платіжного балансу наведена у табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Приблизна структура платіжного балансу

Кредит

Дебет

І. Рахунок поточних операцій

1. Експорт товарів

2. Імпорт товарів

3. Експорт послуг

4. Імпорт послуг

Сальдо балансу зовнішньої торгівлі

5. Чисті прибутки від інвестицій

6. Чисті поточні трансферти

Сальдо балансу за поточними операціями

ІІ. Рахунок операцій із капіталом

І фінансовими інструментами

7. Чисті капітальні трансферти

8. Отримані довгострокові і короткострокові кредити

9. Надані довгострокові і короткострокові кредити

10. Чисті пропуски і помилки

Сальдо балансу капітальних розрахунків

11. Чисте збільшення офіційних

Валютних резервів

Вартісне співвідношення експорту та імпорту товарів утворює торговельний баланс, а різниця між товарним експортом та імпортом становить сальдо торговельного балансу. На торговельний баланс припадає переважна частина всіх зовнішніх поточних розрахунків. До товарів відносять звичайні готові товари, товари для подальшого перероблення (наприклад, сиру нафту), ремонт товарів, придбання товарів у портах транспортними організаціями, немонетарне золото (золото, що виконує функцію накопичення та золото промислового призначення, яке не належить до складу резервних активів органів грошово-кредитного регулювання).

Операції з послугами, доходами і поточними трансфертами утворюють баланс послуг та некомерційних платежів, які умовно називають “невидимими операціями”. Ця частина поточного рахунку фіксує розрахунки з експорту та імпорту не-факторних послуг, до яких належать платежі за використання інтелектуальної власності (патентів, технологій, авторських прав); витрати, пов’язані з міжнародним туризмом, транспортом, страхуванням, культурним обміном, користуванням засобами поштово-телеграфного зв’язку тощо. До факторних послуг належать чисті доходи від інвестицій. Вони пов’язані з “чистим експортом” кредитних послуг, тобто послуг щодо інвестованого за кордоном національного грошового капіталу. Доходи від інвестицій охоплюють власне прибутки від інвестицій, процентні платежі за борговими зобов’язаннями, оплату праці резидентів, які працюють за кордоном. Якщо доходи від вкладеного за кордоном національного капіталу більші за доходи від іноземного капіталу, вкладеного всередині країни, то загальні чисті доходи від інвестицій є величиною позитивною; у протилежному випадку чисті доходи від інвестицій є від’ємними.

Під час обліку поточних операцій за цією статтею поточного рахунку необхідно також враховувати такі складові:

Енергоносії – виділяються окремим кодом.

Товари для перероблення – це товари, які перетинають кордон з метою їх подальшого перероблення, після чого повертаються до країни – власника товару. Категорія товарів для перероблення не передбачає переходу права власності. Ці товари враховуються на валовій основі (за повною вартістю товарів до і після перероблення).

У свою чергу стаття “Послуги” поточного рахунку містить такі операції.

Ремонт товарів – вартість ремонту пересувного обладнання, що виконується нерезидентом або для нерезидента.

Товари” придбані у портах транспортними організаціями, – пальне, продовольство, матеріальні запаси, допоміжні матеріали.

Транспортні послуги – вантажні та пасажирські перевезення всіма видами транспорту та супутні послуги. За пунктом “інше” відображаються допоміжні послуги, у тому числі оренда транспортних засобів разом з екіпажами, а також складування, навантажування, розвантажування, технічне обслуговування транспортних засобів, лоцманські послуги, комісійні виплати, агентські послуги, пов’язані з пасажирськими та вантажними перевезеннями.

Послуги за статтею “Подорожі” відображають вартість усіх видів товарів та послуг, придбаних приїжджими. За цією категорією послуг враховуються платежі за туристичні путівки, за проживання в готелі, придбання товарів особистого користування, а також приватні перекази з-за кордону на користь нерезидентів (у тому числі іноземних студентів), готівкова валюта, продана на відрядження тощо.

Комунікаційні послуги – послуги зв’язку, у тому числі телекомунікаційні, забезпечення телефонного, телексного, телеграфного зв’язку, радіомовлення, електронної пошти, супутникового, факсимільного та телевізійного зв’язку, поштові послуги.

Будівельні послуги – будівництво об’єктів, монтаж обладнання, ремонт будівель та споруд за межами економічної території.

Страхові послуги – охоплюють різні види страхування, що здійснюються страховими компаніями-резидентами для нерезидентів, і навпаки (наприклад, страхування зовнішньоторговельних вантажів).

Фінансові послуги – послуги фінансових посередників (наприклад, у зв’язку з відкриттям кредитних ліній), виплата чи стягнення комісійних за операції з акредитивами, банківськими акцептами, фінансовим лізингом. До фінансових послуг належать також плата чи стягнення комісійних за проведення операцій з цінними паперами, управління активами, обслуговування кореспондентських рахунків та ін.

Комп’ютерні та Інформаційні послуги – оброблення баз даних, впровадження програмного забезпечення, включаючи розробку і програмування конкретних систем замовника, управління обчислювальними комплексами, консультування у сфері обчислювальної техніки, експлуатація та ремонт обчислювальної техніки, послуги інформаційних агентств, пряма (індивідуальна) передплата на періодичні видання.

Роялті та ліцензійні послуги – офіційно дозволене використання нематеріальних активів (патенти, ліцензії, авторські права, торговельні знаки, технології). Проте придбання та продаж таких активів належать до операцій з капіталом (капітальні трансферти).

Послуги приватним особам та послуги у сфері культури і відпочинку – створення художніх фільмів, радіо – і телевізійних програм, проведення спортивних, культурних та оздоровчих програм, послуги, пов’язані з навчанням чи лікуванням за кордоном.

Урядові послуги – зовнішньоторговельні операції посольств, консульств, військових представництв, які вони проводять з резидентами тієї країни, де розташовані.

Інші ділові послуги – різноманітні види ділових, професійних, технічних та пов’язаних із науково-дослідною діяльністю послуг, які не увійшли до наведених вище категорій послуг. Зокрема, це переробка давальницької сировини; операційний лізинг – оренда обладнання без персоналу, здавання в оренду морських і повітряних суден та іншого транспортного обладнання без команди та екіпажу; послуги з підготовки документів, консалтингові послуги у сфері бухгалтерського обліку, аудиту й податкового законодавства, надання оперативної допомоги фірмам; послуги в галузі реклами та маркетингу, проведення виставок і торговельних ярмарків; наукові дослідження та дослідно-конструкторські розробки, виконані резидентами для нерезидентів, і навпаки; архітектурні, інженерні та інші технічні послуги, геологічна розвідка, перевірка та сертифікація якості продукції, технічний контроль; послуги в галузі сільського господарства, видобування корисних копалин, переробка на місцях тієї продукції, яка надійшла за імпортом і не підлягає реекспорту, і навпаки (наприклад, переробка ядерних відходів); послуги з добору кадрів (наприклад, екіпаж суден), письмового та усного перекладу, оплата будівельних матеріалів компаніями-нерезидентами, що ведуть будівельні роботи на території певної країни; агентські послуги – оплата компаніями послуг їхніх закордонних агентів, у тому числі представництв.

До статті “Прибутки від інвестицій” поточного рахунку входять компенсації працівникам, доходи від інвестицій (доходи від прямих інвестицій та інші дивіденди і проценти). Ця стаття відображає взаємозв’язок між доходами і капітальним рахунком, а також між платіжним балансом і балансом закордонних інвестицій.

Основні види доходів є такими:

Оплата праці – заробітна плата та інші виплати, отримані робітниками та службовцями за межами країни, резидентами якої вони вважаються.

Доходи від прямих інвестицій – дохід від пайової участі в капіталі компаній – дивіденди, розподілений та нерозподілений прибуток закордонних відділень, реінвестований прибуток; проценти за борговими зобов’язаннями.

Дохід від портфельних інвестицій – це рух коштів між резидентами і нерезидентами, що виникає внаслідок володіння акціями, облігаціями, довгостроковими цінними паперами, інструментами грошового ринку.

Дохід від інших інвестицій – проценти за довгостроковими кредитами (гарантованими і негарантованими); проценти за іншими фінансовими вимогами/зобов’язаннями (міжбанківськими кредитами, позиками, депозитами, за користування залишками коштів на коррахунку та ін.).

Стаття “Поточні трансферти” відображає операції, проведені на безоплатних засадах. Поточні трансферти охоплюють грошові трансферти урядам на фінансування видатків, гуманітарної допомоги, щорічних або регулярних внесків у міжнародні організації, оплати урядом або міжнародними організаціями витрат (у тому числі і заробітної плати співробітникам) на надання технічної допомоги.

Чисті поточні трансферти – це різниця між дебетовою і кредитовою статтями. Облік поточних трансфертів здійснюється окремо за сектором державного управління та іншими секторами.

Поточні трансферти сектору державного управління містять гуманітарну допомогу, внески державних органів до фондів міжнародних організацій, податки та штрафи, сплачені нерезидентами державним органам, і навпаки.

До поточних трансфертів інших секторів входять грошові перекази осіб, які працюють за кордоном, безоплатні грошові перекази сім’ям; інші трансферти – дарунки, спадок; аліменти та інші виплати на утримання дітей; пенсії та інші виплати в межах програм соціального забезпечення, що виплачуються недержавними організаціями; приватні перекази, що надходять резидентам від нерезидентів, і навпаки; періодичні відрахування (включаючи членські внески) в благодійні, релігійні, наукові та культурні організації; сплата мита і штрафів, якщо вона проводиться резидентами певної країни на користь державних органів інших країн1.

Вартісна різниця між експортними та імпортними поточними операціями має назву сальдо поточного рахунку. Коли доходи країни від експорту товарів, послуг і поточних трансфертів перевищують її витрати на імпорт товарів, послуг, то ця країна має додатне сальдо балансу поточних операцій. І навпаки, коли країна витрачає на товари, послуги і поточні трансферти більше, ніж одержує сама у вигляді доходів від продажу за кордон товарів і послуг, то вона має від’ємне сальдо балансу поточних операцій, або дефіцит поточного рахунку.

Проаналізувавши торгові баланси окремих країн можна одержати дані про сукупний обсяг міжнародної торгівлі. Регулювання торгового балансу є важливим узагальнювальним інструментом планування й управління зовнішньою торгівлею країни, а оскільки торговельний баланс становить більшу частку в платіжному балансі, то, відповідно, він має істотне значення в управлінні всією системою зовнішньоекономічних зв’язків.

Вважається, що перевищення експорту над імпортом, тобто активне сальдо торгового балансу, є показником здорового стану економіки: збільшується світовий попит на товари цієї країни і покупці на внутрішньому ринку надають перевагу товарам місцевого виробництва над імпортними.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Міжнародні валютно-кредитні відносини – Патика Н. І. – 4.2. Структура платіжного балансу