Міжнародні валютно-кредитні відносини – Патика Н. І

Тема 1. Міжнародна валютна система 1.1. Сутність, завдання та функції міжнародної валютної системи Міжнародні валютно-кредитні відносини – це сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних зв’язків у світогосподарській сфері, що виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності

Тема 1. Міжнародна валютна система 1.1. Сутність, завдання та функції міжнародної валютної системи Міжнародні валютно-кредитні відносини – це сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних зв’язків у світогосподарській сфері, що виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності

Міжнародна валютна система має багато елементів, серед яких можна назвати такі: – світовий грошовий товар; – міжнародна ліквідність; – валютний курс; – валютні ринки; – міжнародні валютно-фінансові організації; – міждержавні домовленості. Світовий грошовий товар

Це можливість країни чи групи країн забезпечувати свої короткострокові зовнішні зобов’язання прийнятними платіжними засобами. Міжнародна ліквідність характеризує зовнішню платоспроможність країн чи регіонів та пов’язана з забезпеченням міжнародної валютної системи міжнародними резервами, необхідними для її

Міжнародна фінансова організація – це об’єднання держав, установ, фізичних осіб, що спільно реалізують програму або мету на основі певних правил та процедур, і діяльність яких виходить за національні кордони; важлива складова сучасної інституційної структури

Еволюція світової валютної системи визначається розвитком і потребами національних та світової економіки, змінами, що відбуваються в цілому у світовому господарстві та міжнародних економічних відносинах. З’явившись у XIX ст., вона пройшла 3 етапи еволюції: I

Друга світова війна, що розпочалася майже одразу після світової економічної кризи, фактично зруйнувала систему золотодевізного стандарту, що в свою чергу викликало необхідність розробки валютно-фінансової системи, адекватної новим умовам функціонування світового господарства та міжнародних економічних

Кризові явища в міжнародних валютно-фінансових відносинах показали неспроможність світових валютних систем забезпечити їх стабільне функціонування. Нерівнозваженість економічних показників промислово розвинутих країн і відсутність координації їх економічної політики викликали значні проблеми в деяких сферах і

3.1. Етапи створення Європейської валютної системи Характерною рисою сьогодення є розвиток регіональної і валютної інтеграції, перед усім у Західній Європі. Причинами розвитку таких інтеграційних процесів визначають інтернаціоналізацію господарського життя, посилення міжнародної спеціалізації та кооперування

Необхідність введення євро була зумовлена перш за все тим, що єдиний внутрішній ринок, існуючий в ЄЕС із 1993 р., не міг ефективно функціонувати через наявність національних грошових систем, які зберігали коливання валютних курсів, різницю

Зі створенням єврозони у 1999 р. на світовій економічній сцені з’явився новий гравець, який у деяких аспектах є рівним до економіки США. В міжнародному плані єдина європейська валюта з самого початку була задумана як

Тема 4. Платіжний баланс 4.1. Поняття та економічна роль платіжного балансу Характерною ознакою сучасного стану світової економіки та міжнародних економічних відносин є посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації, що виявляються у значному поглибленні міждержавної взаємозалежності

Тема 4. Платіжний баланс 4.1. Поняття та економічна роль платіжного балансу Характерною ознакою сучасного стану світової економіки та міжнародних економічних відносин є посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації, що виявляються у значному поглибленні міждержавної взаємозалежності

Платіжний баланс відповідно до стандартної класифікації, розробленої Міжнародним валютним фондом (МВФ), має два основних рахунки: – поточних операцій; – операцій із капіталом і фінансовими інструментами. Платіжний баланс країни завжди повинен бути зрівноважений, однак та

Дефіцит балансу поточних операцій відображає збільшення заборгованості країни іншим країнам. Коли перед країною постає проблема дефіциту балансу поточних операцій, то вона зобов’язана його оплатити. Дефіцит рахунку поточних операцій платіжного балансу може бути профінансований: –

4.3.1. Роль балансу поточних операцій У закритій економіці вся вироблена продукція продається всередині країни, і всі витрати поділяються на споживання (С), інвестиції (І) та державні витрати (Є). У відкритій економіці частина продукції експортується, і,

Платіжний баланс дає уявлення про участь країни в світовому господарстві, масштабах, структуру та характер її зовнішньоекономічних зв’язків. Під впливом низки факторів він може мати позитивне чи від’ємне сальдо. Найголовнішими вважаються такі. 1. Нерівномірність економічного

За 2009 р. від’ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу зменшилося порівняно з 2008 р. у 7,4 раза і становило 1,7 млрд дол. США (табл. 4.2). Товари За 2009 р. зовнішній товарооборот зменшився порівняно з

За 2009 р. додатне сальдо торгівлі послугами збільшилось і становило 2,6 млрд дол. США (1,7 млрд дол. США – у 2008 р.). Обсяги як експорту, так і імпорту послуг були нижчими (на 22,6 та

За 2009 р. додатне сальдо торгівлі послугами збільшилось і становило 2,6 млрд дол. США (1,7 млрд дол. США – у 2008 р.). Обсяги як експорту, так і імпорту послуг були нижчими (на 22,6 та

За 2009 р. додатне сальдо торгівлі послугами збільшилось і становило 2,6 млрд дол. США (1,7 млрд дол. США – у 2008 р.). Обсяги як експорту, так і імпорту послуг були нижчими (на 22,6 та

За 2009 р. сальдо за операціями з кредитами та облігаціями було від’ємним на рівні 9,1 млрд дол. США (у 2008 р. чисті залучення за кредитами та облігаціями становили 12,4 млрд дол. США). Від’ємне сальдо

Державне регулювання платіжного балансу – це сукупність економічних, зокрема валютних, фінансових, грошово-кредитних заходів, спрямованих на формування основних статей балансу. Країни з дефіцитним платіжним балансом застосовують такі заходи, як стимулювання експорту, обмеження імпорту товарів, залучення

Вивчення валютного ринку грунтується на теорії ринкового попиту і пропозиції. Однак стосовно валютного ринку теорія попиту і пропозиції використовується з істотними змінами, оскільки валюта є особливим товаром. Валютний ринок підкоряється законам конкуренції. Поведінка його

Учасниками валютного ринку є центральні і комерційні банки, валютні біржі, брокерські агентства, міжнародні корпорації, фірми, що здійснюють зовнішньоторговельні операції, інвестиційні фонди тощо. Основні учасники валютного ринку – це комерційні банки, що не тільки диверсифікують