Міжнародне публічне право – Репецький В. М

Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов’язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців відповідної сфери, котрі безпосередньо або опосередковано в подальшому будуть причетні до реалізації міжнародного права, повинен усвідомлювати, що

Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов’язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців відповідної сфери, котрі безпосередньо або опосередковано в подальшому будуть причетні до реалізації міжнародного права, повинен усвідомлювати, що

Міжнародне публічне право виступає одним з регуляторів міжнародних відносин. Для більш повного розуміння його суті, природи, значення, ролі та можливостей у регулюванні міжнародних відносин важливого значення набуває характеристика міжнародного права як правової системи і,

Міжнародне публічне право виступає одним з регуляторів міжнародних відносин. Для більш повного розуміння його суті, природи, значення, ролі та можливостей у регулюванні міжнародних відносин важливого значення набуває характеристика міжнародного права як правової системи і,

У теорії права під функціями варто розуміти вплив окремих норм чи групи правових норм, цілісних правових актів, окремих галузей права, а також правових інститутів чи принципів права на суспільні відносини. Первинна функція права має

Нині наукою вироблено дві основні теорії щодо співвідношення міжнародного і національного права: моністична та дуалістична. Моністична теорія стверджує, що міжнародне і національне право-це два елементи однієї цілісної системи. У рамках монізму залежно від місця

2.1. Історичні аспекти в дослідженні міжнародного права Аналіз доктрини і практики розвитку міжнародного права показує, що нині в його науці склалися три основні напрями у дослідженні історичних аспектів цього права: 1) вивчення природи і

2.2.1. Стародавнє міжнародне право Аналіз практики формування міжнародного права як регулятора міжнародних відносин показує, що цей процес започатковують у додержавних міжплемінних відносинах з обміну, який за формою поділяють на: 1) обмін подарунками (односторонній, переважно

За характером і сутністю під класичним міжнародним правом розуміють здебільшого європейське право, яке в практичному плані сформувалось на основі римського та канонічного права, а в міжнародно-правовій теорії – на ідеях античних філософів, Біблії, вченнях

Сучасне міжнародне право характеризується певними особливостями. Його початок прийнято датувати серединою XX ст. У цей період відбувається поступове обмеження ролі держави як основною й єдиного суб’єкта цього права. Зміст сучасного міжнародного праві на етапі

Питання тяглості міжнародно-правової діяльності, як і міжнародно-правових стандартів за напрямом Київська Русь – Галицько-Волинське князівство, нині є загальновизнаним. Дискусії про те, якою мірою ця тяглість проявилась у напрямі Київська Русь – північно-східні князівства (майбутнє

3.1. Поняття, особливості та структура норм міжнародного права Як відомо, регулювання міжнародно-правових відносин здійснюють за допомогою норм міжнародного права, які представляють собою формально визначені правила поведінки суб’єктів міжнародного права. Норма міжнародного права повинна відповідати

Розкрити всі характерні ознаки і риси будь-якого явища правової дійсності можна через його класифікацію. Міжнародно-правові норми класифікують за різними критеріями, але найбільш суттєво розкривають їх особливий характер такі критерії розмежування: 1) за сферою дії

Оскільки право впливає на суспільні відносини передусім через процес правового регулювання, через динамічний процес здійснення своїх норм, забезпечення справжнього впливу міжнародно-правових норм на суспільне життя є можливим лише за умови прояву реального змісту регулятивних

4.1. Поняття, ознаки та суть основних принципів міжнародного права В ієрархічній структурі міжнародного права ключове місце займають його основні принципи. їх роль та значення як фундаментальної основи міжнародного права засвідчує вже той факт, що,

Принцип незастосування сили або погрози силою тісно пов’язаний із принципом мирного вирішення міжнародних спорів. Принцип мирного вирішення міжнародних спорів закріплений Статутом ООН, Декларацією про принципи міжнародного права, Манільською декларацією про мирне вирішення спорів 1982

Кожна держава, виходячи з принципу суверенітету, має право самостійно та незалежно від інших держав вирішувати справи, які входять до її внутрішньої компетенції. До таких належать усі ті справи, щодо яких держава не зв’язана міжнародними

Тісно пов’язаним з принципом територіальної цілісності є принцип непорушності кордонів, який своєю метою має забезпечення стабільності кордонів. Як і принцип територіальної цілісності, цей принцип не виокремлений Статутом ООН та Декларацією про принципи міжнародного права

Відповідно до п. 2 ст. 1 Статуту ООН, ООН має своєю метою розвивати дружні відносини між націями на основі принципу рівноправності та самовизначення народів. Без сумніву, вказана норма відіграла важливу роль в історії, ставши

Відповідно до п. 2 ст. 1 Статуту ООН, ООН має своєю метою розвивати дружні відносини між націями на основі принципу рівноправності та самовизначення народів. Без сумніву, вказана норма відіграла важливу роль в історії, ставши

5.1. Поняття суб’єкта міжнародного права Кожна правова система наділяє правами та покладає обов’язки лише на певне коло осіб, які є її суб’єктами. Коло цих суб’єктів залежить від багатьох чинників, передусім характеру права (публічне, приватне).

Концепція міжнародної правосуб’єктності народів (націй), що борються за незалежність, сформувалася під впливом практики ООН. І хоча народи та нації, що борються за незалежність, є первинними суб’єктами міжнародного права, їх міжнародна правосуб’єктність до цього часу

Поряд із державами все більшу роль у міжнародних відносинах відіграють міжнародні організації. Нині є понад 500 міжнародних організацій, тобто їхня чисельність давно перевищила кількість усіх інших суб’єктів міжнародного права. Однак варто зазначити, що не

Як згадувалося вище, крім класичних суб’єктів міжнародного права, існують суб’єкти міжнародних відносин, питання про міжнародну правосуб’єктність яких вважається спірним. До них варто віднести фізичні та юридичні особи. Відразу потрібно зазначити, що більшість учених нині

Як згадувалося вище, крім класичних суб’єктів міжнародного права, існують суб’єкти міжнародних відносин, питання про міжнародну правосуб’єктність яких вважається спірним. До них варто віднести фізичні та юридичні особи. Відразу потрібно зазначити, що більшість учених нині