Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 10.6. Припинення договорів і призупинення їх дії

Припинення дії міжнародного договору означає, що він втратив чинність у відносинах між його учасниками і перестав породжувати права та обов’язки між ними. Згідно зі ст. 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, припинення договору

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 11. МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ПРАВ ЛЮДИНИ

11.1. Становлення системи міжнародного захисту прав людини Повага до прав людини, захист її прав та свобод – відносно нова галузь міжнародного публічного права. Становлення цієї галузі припадає на середину XX ст. Хоча міжнародно-правові норми,

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 11.1. Становлення системи міжнародного захисту прав людини

11.1. Становлення системи міжнародного захисту прав людини Повага до прав людини, захист її прав та свобод – відносно нова галузь міжнародного публічного права. Становлення цієї галузі припадає на середину XX ст. Хоча міжнародно-правові норми,

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 11.2. Поняття та зміст міжнародно-правового захисту прав людини

Міжнародне право прав людини можна визначити як галузь, міжнародного публічного права, яка регулює співробітництво держав у сфері поваги та дотримання прав людини. Основне завдання цієї групи норм полягає у створенні міжнародно-правових основ захисту прав

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 11.3. Кодифікація міжнародного права прав людини

Сьогодні міжнародне право прав людини – одна з найбільш кодифікованих галузей міжнародного права. В основі цієї кодифікації лежать положення Статуту ООН 1945 р. У документі закладені принципи міждержавного спілкування, правила, за якими живе світове

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 11.4. Класифікація основних прав і свобод людини

В останні десятиріччя XX ст. набула популярності класифікація, в якій прослідковується безпосередній вихід на міждержавні відносини. Відповідно до неї, всі основні права і свободи поділяють на три групи. Історично першим відбулося становлення групи політичних

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 11.5. Механізми міжнародного контролю у сфері забезпечення прав і свобод людини

Механізми та форми міжнародного контролю у сфері забезпечення прав і свобод людини можна умовно поділити на дві великі групи: універсальні та регіональні системи захисту прав людини. 1. Механізм ООН у сфері захисту прав людини.

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 1. Механізм ООН у сфері захисту прав людини

Механізми та форми міжнародного контролю у сфері забезпечення прав і свобод людини можна умовно поділити на дві великі групи: універсальні та регіональні системи захисту прав людини. 1. Механізм ООН у сфері захисту прав людини.

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 2. Регіональні системи захисту прав людини

В основу механізму функціонування регіональних систем захисту прав людини, як правило, покладено діяльність судових інституцій. Ця особливість відрізняє їх від універсальних, зокрема системи ООН: А) європейська система захисту прав людини Ради Європи – найстаріша

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 12. ПРАВО ЗОВНІШНІХ ВІДНОСИН

12.1. Поняття і система права зовнішніх зносин У міжнародному праві з найдавніших часів існує відносно стабільна і самостійна за предметом регулювання система норм та принципів, покликаних регулювати діяльність держав у сфері зовнішніх зносин. Будучи

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 12.1. Поняття і система права зовнішніх зносин

12.1. Поняття і система права зовнішніх зносин У міжнародному праві з найдавніших часів існує відносно стабільна і самостійна за предметом регулювання система норм та принципів, покликаних регулювати діяльність держав у сфері зовнішніх зносин. Будучи

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 12.2. Дипломатичне право

Правовою основою встановлення дипломатичних відносин між державами та визначення меж функціонування їх дипломатичних представництв виступає Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р. Ці відносини – двосторонній процес, який вимагає взаємної згоди

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Дипломатичний імунітет гарантує

Правовою основою встановлення дипломатичних відносин між державами та визначення меж функціонування їх дипломатичних представництв виступає Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р. Ці відносини – двосторонній процес, який вимагає взаємної згоди

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 12.3. Право спеціальних місій

Незважаючи на те, що в сучасних умовах центр, дипломатичної діяльності змістився в бік постійних дипломатичних представництв, така форма дипломатії, як спеціальні дипломатичні місії, що є одним з найстаріших інститутів міжнародного права і водночас найдревнішим

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 12.4. Консульське право

Структурним підрозділом права зовнішніх зносин виступає консульське право. Історично корені інституту консульства беруть свій початок у містах-полісах Греції та Риму. Цей інститут виник як потреба гарантувати чужоземцеві, який займався торгівлею, допомогу та охорону, позаяк

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 12.5. Дипломатичне право міжнародних організацій

Практично до кінця XIX ст. дипломатична діяльність держав не виходила за рамки двосторонніх відносин. Однак потреби економічного розвитку держав і пов’язаний з ними науково-технічний прогрес зумовили необхідність міжнародно-правового регулювання низки нових, раніше не відомих

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 13. ТЕРИТОРІЯ І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

13.1. Поняття і види територій у міжнародному праві Основні історичні етапи розвитку людства, прагнення держав до світової гегемонії чи регіонального лідерства пов’язані тією чи іншою мірою з боротьбою за територію. У таких умовах з’явилась

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 13.1. Поняття і види територій у міжнародному праві

13.1. Поняття і види територій у міжнародному праві Основні історичні етапи розвитку людства, прагнення держав до світової гегемонії чи регіонального лідерства пов’язані тією чи іншою мірою з боротьбою за територію. У таких умовах з’явилась

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 13.2. Юридична природа та склад державної території

Державна територія відіграє фундаментальне значення яку теорії, так і у практиці міжнародного права. Більшість юристів-міжнародників зазначають, що територія становить матеріальну основу функціонування держави. Разом із тим вона становить один із необхідних критеріїв, яким повинна

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 13.3. Державні кордони

Просторові межі поширення суверенітету держав, а також реалізації територіального верховенства визначають державні кордони. Останні слугують не лише важливим атрибутом суверенних держав у системі міждержавних відносин, а й часто становлять предмет територіальних претензій. У теорії

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 13.4. Правові підстави зміни державної території

У теорії міжнародного права під правовими підставами зміни державної території розуміють встановлені міжнародним правом способи надбання чи втрати державою своєї території102. Серед правових підстав зміни державної території доктрина міжнародного права виокремлює цесію, акрецію, принцип

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 13.5. Правовий режим використання міжнародних рік

Міжнародною рікою називають ріки, що протікають територією двох чи більше держав або розмежовують їх території (Рейн, Дунай, Амазонка). Особливість правового статусу міжнародних рік полягає в тому, що відповідні ділянки рік входять до складу державної

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 13.6. Міжнародно-правовий режим Арктики і Антарктики

Міжнародною рікою називають ріки, що протікають територією двох чи більше держав або розмежовують їх території (Рейн, Дунай, Амазонка). Особливість правового статусу міжнародних рік полягає в тому, що відповідні ділянки рік входять до складу державної

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 14. МІЖНАРОДНЕ МОРСЬКЕ ПРАВО

14.1. Поняття і головні риси міжнародного морського права Міжнародне морське право – галузь міжнародного права, що є сукупністю узгоджених принципів та норм, що визначають правовий статус морських просторів і регулюють відносини між суб’єктами міжнародного

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.1. Поняття і головні риси міжнародного морського права

14.1. Поняття і головні риси міжнародного морського права Міжнародне морське право – галузь міжнародного права, що є сукупністю узгоджених принципів та норм, що визначають правовий статус морських просторів і регулюють відносини між суб’єктами міжнародного

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.2. Морські простори, що знаходяться під суверенітетом та юрисдикцією прибережної держави

14.2.1. Внутрішні морські води Внутрішні морські води – це водний простір, що розташований між береговою лінією і тими вихідними лініями, від яких ведуть відлік ширини територіального моря. Вони є частиною територіальної держави, і на

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.2.1. Внутрішні морські води

14.2.1. Внутрішні морські води Внутрішні морські води – це водний простір, що розташований між береговою лінією і тими вихідними лініями, від яких ведуть відлік ширини територіального моря. Вони є частиною територіальної держави, і на

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.2.2. Територіальне море

Морський простір, який розташований уздовж берега або безпосередньо за внутрішніми морськими водами прибережної держави та перебуває під її суверенітетом, називається територіальним морем, або територіальними водами. Поняття “територіальне море” виникло в XVІІ ст., однак навіть

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.2.3. Прилегла зона

Прилеглу зону необхідно розглядати як морський пояс, що примикає до територіального моря прибережної держави, який встановлено, згідно з Конвенцією 1982 р., шириною не більше 24 морських миль, котрі відраховуються від тих самих вихідних ліній,

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.2.4. Виключна економічна зона

Прилеглу зону необхідно розглядати як морський пояс, що примикає до територіального моря прибережної держави, який встановлено, згідно з Конвенцією 1982 р., шириною не більше 24 морських миль, котрі відраховуються від тих самих вихідних ліній,

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.2.5. Континентальний шельф

Конвенція 1982 р. визначила континентальний шельф прибережної держави як “морське дно і надра підводних районів, що розташовані за межами її територіального моря на усьому просторі природного продовження її сухопутної території до зовнішньої підводної окраїни

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.3. Міжнародно-правовий режим відкритого моря

Відкрите море – морський простір, який розташований за межами кордонів територіального моря держав. На нього не поширюється суверенітет будь-якої держави. Правовий статус і правовий режим відкритого моря визначаються міжнародним морським правом у вигляді такого

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.4. Інші морські простори

14.4.1. Міжнародні протоки та канали Під протоками потрібно розуміти природні морські проходи, які з’єднують між собою частини відкритого моря або моря й океану. Багато з них є єдиним можливим морським шляхом для міжнародного судноплавства.

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.4.1. Міжнародні протоки та канали

14.4.1. Міжнародні протоки та канали Під протоками потрібно розуміти природні морські проходи, які з’єднують між собою частини відкритого моря або моря й океану. Багато з них є єдиним можливим морським шляхом для міжнародного судноплавства.

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.4.2. Міжнародний район морського дна

14.4.1. Міжнародні протоки та канали Під протоками потрібно розуміти природні морські проходи, які з’єднують між собою частини відкритого моря або моря й океану. Багато з них є єдиним можливим морським шляхом для міжнародного судноплавства.

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.5. Міжнародний інституційний механізм у галузі мореплавства й експлуатації морських просторів Світового океану

14.5.1. Міжнародна морська організація Міжнародна морська організація (International Maritime Organization, ІМО) була заснована у 1948 р. і при прийнятті Конвенції ООН з морського права отримала свою сьогоднішню назву. Вона належить до спеціалізованої установи ООН.

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.5.1. Міжнародна морська організація

14.5.1. Міжнародна морська організація Міжнародна морська організація (International Maritime Organization, ІМО) була заснована у 1948 р. і при прийнятті Конвенції ООН з морського права отримала свою сьогоднішню назву. Вона належить до спеціалізованої установи ООН.

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.5.2. Міжнародний орган з морського дна

14.5.1. Міжнародна морська організація Міжнародна морська організація (International Maritime Organization, ІМО) була заснована у 1948 р. і при прийнятті Конвенції ООН з морського права отримала свою сьогоднішню назву. Вона належить до спеціалізованої установи ООН.

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 14.5.3. Міжнародний трибунал ООН з морського права

Враховуючи ту обставину, що положення Конвенції ООН з морського права 1982 р. вміщують у собі правові механізми майже на всі головні питання з міжнародного морського права, ч. XV Конвенції цілком присвячена вирішенню спорів і

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 15. МІЖНАРОДНЕ ПОВІТРЯНЕ ПРАВО

15.1. Поняття, джерела та принципи міжнародного повітряного права Міжнародне повітряне право – це галузь міжнародного права, яка охоплює систему норм, що регулюють відносини між державами та іншими суб’єктами міжнародного права з приводу використання повітряного

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 15.1. Поняття, джерела та принципи міжнародного повітряного права

15.1. Поняття, джерела та принципи міжнародного повітряного права Міжнародне повітряне право – це галузь міжнародного права, яка охоплює систему норм, що регулюють відносини між державами та іншими суб’єктами міжнародного права з приводу використання повітряного

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 15.2. Правовий режим повітряного простору

Режим повітряного простору і міжнародних польотів – це сукупність юридичних норм, які визначають права й обов’язки держав щодо повітряного простору, його використання, порядок повітряних перевезень, правовий статус повітряних суден і членів екіпажу, вантажу та

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 15.3. Безпека цивільної авіації та відповідальність у міжнародному повітряному праві

Підвищення ролі цивільної авіації в міжнародних перевезеннях пасажирів і вантажів, зростання інтенсивності руху на міжнародних авіалініях та швидкий розвиток авіаційної техніки вимагають особливої уваги до питань міжнародно-правового гарантування безпеки міжнародної цивільної авіації. Нормативно-правове закріплення

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 15.4. Міжнародні організації в галузі цивільної авіації

Міжнародна організація цивільної авіації (ІК АО124) – одна з найбільш представницьких міжурядових організацій, що мають статус спеціалізованих установ ООН. ІКАО існує з 4 квітня 1947 р., коли набула чинності Чиказька конвенція 1944 р., ч.

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 16. МІЖНАРОДНЕ КОСМІЧНЕ ПРАВО

16.1. Поняття, джерела та суб’єкти міжнародного космічного права Після запуску в 1957 р. першого в історії людства штучного супутника Землі для людства стало доступним дослідження та освоєння космічного простору. Спостереження, які ведуться із космосу,

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 16.1. Поняття, джерела та суб’єкти міжнародного космічного права

16.1. Поняття, джерела та суб’єкти міжнародного космічного права Після запуску в 1957 р. першого в історії людства штучного супутника Землі для людства стало доступним дослідження та освоєння космічного простору. Спостереження, які ведуться із космосу,

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 16.2. Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл

Простір за межами земної атмосфери називають космічним простором. Основу правового регулювання космічного простору та небесних тіл становлять Договір про космос 1967 р. та Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах 1979

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 16.3. Міжнародно-правовий статус космічних об’єктів

У міжнародному космічному праві Немає загальноприйнятого визначення космічних об’єктів, хоча такий термін дуже часто використовують у договірних нормах цієї галузі права. Деякі спроби дати таке визначення на універсальному рівні зроблені в п. “сі” ст.

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 16.4. Правовий режим космонавтів

Правовий статус космонавтів у міжнародному космічному праві регулюється, перш за все, Договором про космос 1967 р. та Угодою про рятування космонавтів, повернення космонавтів та повернення об’єктів, що запускалися у космічний простір (1968 р.). Міжнародне

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 16.5. Відповідальність у міжнародному космічному праві

У міжнародному космічному праві особливу увагу приділяють відповідальності за шкоду, заподіяну космічними об’єктами, що зумовлюється великою небезпекою, яка виникає під час здійснення космічної діяльності, й як наслідок – можливістю спричинення матеріальної шкоди іншим державам,