Припинення дії міжнародного договору означає, що він втратив чинність у відносинах між його учасниками і перестав породжувати права та обов’язки між ними. Згідно зі ст. 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, припинення договору

11.1. Становлення системи міжнародного захисту прав людини Повага до прав людини, захист її прав та свобод – відносно нова галузь міжнародного публічного права. Становлення цієї галузі припадає на середину XX ст. Хоча міжнародно-правові норми,

Сьогодні міжнародне право прав людини – одна з найбільш кодифікованих галузей міжнародного права. В основі цієї кодифікації лежать положення Статуту ООН 1945 р. У документі закладені принципи міждержавного спілкування, правила, за якими живе світове

Механізми та форми міжнародного контролю у сфері забезпечення прав і свобод людини можна умовно поділити на дві великі групи: універсальні та регіональні системи захисту прав людини. 1. Механізм ООН у сфері захисту прав людини.

В основу механізму функціонування регіональних систем захисту прав людини, як правило, покладено діяльність судових інституцій. Ця особливість відрізняє їх від універсальних, зокрема системи ООН: А) європейська система захисту прав людини Ради Європи – найстаріша

12.1. Поняття і система права зовнішніх зносин У міжнародному праві з найдавніших часів існує відносно стабільна і самостійна за предметом регулювання система норм та принципів, покликаних регулювати діяльність держав у сфері зовнішніх зносин. Будучи

Правовою основою встановлення дипломатичних відносин між державами та визначення меж функціонування їх дипломатичних представництв виступає Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р. Ці відносини – двосторонній процес, який вимагає взаємної згоди

Структурним підрозділом права зовнішніх зносин виступає консульське право. Історично корені інституту консульства беруть свій початок у містах-полісах Греції та Риму. Цей інститут виник як потреба гарантувати чужоземцеві, який займався торгівлею, допомогу та охорону, позаяк

13.1. Поняття і види територій у міжнародному праві Основні історичні етапи розвитку людства, прагнення держав до світової гегемонії чи регіонального лідерства пов’язані тією чи іншою мірою з боротьбою за територію. У таких умовах з’явилась

Державна територія відіграє фундаментальне значення яку теорії, так і у практиці міжнародного права. Більшість юристів-міжнародників зазначають, що територія становить матеріальну основу функціонування держави. Разом із тим вона становить один із необхідних критеріїв, яким повинна

У теорії міжнародного права під правовими підставами зміни державної території розуміють встановлені міжнародним правом способи надбання чи втрати державою своєї території102. Серед правових підстав зміни державної території доктрина міжнародного права виокремлює цесію, акрецію, принцип

Міжнародною рікою називають ріки, що протікають територією двох чи більше держав або розмежовують їх території (Рейн, Дунай, Амазонка). Особливість правового статусу міжнародних рік полягає в тому, що відповідні ділянки рік входять до складу державної

14.1. Поняття і головні риси міжнародного морського права Міжнародне морське право – галузь міжнародного права, що є сукупністю узгоджених принципів та норм, що визначають правовий статус морських просторів і регулюють відносини між суб’єктами міжнародного

14.2.1. Внутрішні морські води Внутрішні морські води – це водний простір, що розташований між береговою лінією і тими вихідними лініями, від яких ведуть відлік ширини територіального моря. Вони є частиною територіальної держави, і на

Прилеглу зону необхідно розглядати як морський пояс, що примикає до територіального моря прибережної держави, який встановлено, згідно з Конвенцією 1982 р., шириною не більше 24 морських миль, котрі відраховуються від тих самих вихідних ліній,

Конвенція 1982 р. визначила континентальний шельф прибережної держави як “морське дно і надра підводних районів, що розташовані за межами її територіального моря на усьому просторі природного продовження її сухопутної території до зовнішньої підводної окраїни

14.4.1. Міжнародні протоки та канали Під протоками потрібно розуміти природні морські проходи, які з’єднують між собою частини відкритого моря або моря й океану. Багато з них є єдиним можливим морським шляхом для міжнародного судноплавства.

14.4.1. Міжнародні протоки та канали Під протоками потрібно розуміти природні морські проходи, які з’єднують між собою частини відкритого моря або моря й океану. Багато з них є єдиним можливим морським шляхом для міжнародного судноплавства.

14.5.1. Міжнародна морська організація Міжнародна морська організація (International Maritime Organization, ІМО) була заснована у 1948 р. і при прийнятті Конвенції ООН з морського права отримала свою сьогоднішню назву. Вона належить до спеціалізованої установи ООН.

Враховуючи ту обставину, що положення Конвенції ООН з морського права 1982 р. вміщують у собі правові механізми майже на всі головні питання з міжнародного морського права, ч. XV Конвенції цілком присвячена вирішенню спорів і

15.1. Поняття, джерела та принципи міжнародного повітряного права Міжнародне повітряне право – це галузь міжнародного права, яка охоплює систему норм, що регулюють відносини між державами та іншими суб’єктами міжнародного права з приводу використання повітряного

Підвищення ролі цивільної авіації в міжнародних перевезеннях пасажирів і вантажів, зростання інтенсивності руху на міжнародних авіалініях та швидкий розвиток авіаційної техніки вимагають особливої уваги до питань міжнародно-правового гарантування безпеки міжнародної цивільної авіації. Нормативно-правове закріплення

16.1. Поняття, джерела та суб’єкти міжнародного космічного права Після запуску в 1957 р. першого в історії людства штучного супутника Землі для людства стало доступним дослідження та освоєння космічного простору. Спостереження, які ведуться із космосу,

Простір за межами земної атмосфери називають космічним простором. Основу правового регулювання космічного простору та небесних тіл становлять Договір про космос 1967 р. та Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах 1979

Правовий статус космонавтів у міжнародному космічному праві регулюється, перш за все, Договором про космос 1967 р. та Угодою про рятування космонавтів, повернення космонавтів та повернення об’єктів, що запускалися у космічний простір (1968 р.). Міжнародне