Коло суб’єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Виникають нові держави, інші припиняють своє існування, у зв’язку із чим виникає питання правонаступництва. Під правонаступництвом в міжнародному праві прийнято розуміти перехід прав і обов’язків від одного суб’єкта
Коло суб’єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Виникають нові держави, інші припиняють своє існування, у зв’язку із чим виникає питання правонаступництва. Під правонаступництвом в міжнародному праві прийнято розуміти перехід прав і обов’язків від одного суб’єкта
Коло суб’єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Виникають нові держави, інші припиняють своє існування, у зв’язку із чим виникає питання правонаступництва. Під правонаступництвом в міжнародному праві прийнято розуміти перехід прав і обов’язків від одного суб’єкта
6.1. Поняття та види джерел міжнародного права Порівняно з внутрішнім правом у міжнародному спостерігається відсутність класичної законодавчої, судової та виконавчої влади. Тут немає єдиного органу, який уповноважений створювати правові норми, котрі були б обов’язкові
6.1. Поняття та види джерел міжнародного права Порівняно з внутрішнім правом у міжнародному спостерігається відсутність класичної законодавчої, судової та виконавчої влади. Тут немає єдиного органу, який уповноважений створювати правові норми, котрі були б обов’язкові
На противагу процесу творення права за допомогою звичаю, договори (або інші міжнародні конвенції) є результатом сучасного і свідомого методу нормотворення. Договори мають різні назви, починаючи з конвенції, пактів, актів, хартій аж до статутів і
Існуючу міжнародно-правову систему неможливо уявити без міжнародного звичаю не лише через те, що в сучасному міжнародному праві багато галузей та інститутів складаються частково або повністю зі звичаєвих норм, а й тому, що продовжують виникати
У кожній правовій системі може виникнути ситуація, в якій суд, приступаючи до розгляду справи, доходить до висновку, що не існує норм права, котрі б регулювали відповідну проблему ні з позиції нормативно-правових актів держави, ні
Оскільки, згідно зі змістом ст. 38 Статуту Міжнародного суду ООН, судові рішення повинні бути допоміжним джерелом встановлення норм права, а не фактичним їх джерелом, вони можуть мати велике значення. Із тексту цієї статті випливає,
Варто зазначити, що питання про джерела міжнародного права не є настільки простим, яким воно видається з першого погляду і з позиції його формулювання. Адже кожен читач, який хоч більш-менш знайомий з основними проблемами сучасного
7.1. Загальна характеристика міжнародно-правової відповідальності. Міжнародно-правові відносини відповідальності. Юридичні підстави міжнародно-правової відповідальності Примус є елементом будь-якого правопорядку, в тому числі міжнародного. Міжнародно-правова відповідальність є одним із заходів такого примусу, спрямована на охорону та захист
7.1. Загальна характеристика міжнародно-правової відповідальності. Міжнародно-правові відносини відповідальності. Юридичні підстави міжнародно-правової відповідальності Примус є елементом будь-якого правопорядку, в тому числі міжнародного. Міжнародно-правова відповідальність є одним із заходів такого примусу, спрямована на охорону та захист
Основними ознаками міжнародно-протиправного діяння (надалі – МПД) є те, що: 1) це поведінка (як активна, так і пасивна), котра може бути присвоєна державі за міжнародним правом; 2) така поведінка повинна бути порушенням міжнародно-правового зобов’язання
Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння Таке розмежування МПД виводиться зі змісту ст. 14 Проекту і має практичну значущість при його застосуванні щодо встановлення моменту скоєння протиправного діяння та висунення вимог щодо припинення протиправних дій
Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння Таке розмежування МПД виводиться зі змісту ст. 14 Проекту і має практичну значущість при його застосуванні щодо встановлення моменту скоєння протиправного діяння та висунення вимог щодо припинення протиправних дій
Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння Таке розмежування МПД виводиться зі змісту ст. 14 Проекту і має практичну значущість при його застосуванні щодо встановлення моменту скоєння протиправного діяння та висунення вимог щодо припинення протиправних дій
Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння Таке розмежування МПД виводиться зі змісту ст. 14 Проекту і має практичну значущість при його застосуванні щодо встановлення моменту скоєння протиправного діяння та висунення вимог щодо припинення протиправних дій
У міжнародному праві склалися норми, що містять перелік обставин, наявність яких дає захист від посилання на порушення міжнародно-правового зобов’язання. Вони застосовуються до будь-якого МПД, не анулюють і не припиняють зобов’язань, але дозволяють тимчасово, до
Після скоєння МПД формуються так звані правовідносини відповідальності, в яких суб’єкти набувають певних прав та обов’язків. Виникнення нових правовідносин між потерпілою державою і державою-порушницею не означає припинення правовідносин щодо порушеного зобов’язання, а те, що
Після скоєння МПД формуються так звані правовідносини відповідальності, в яких суб’єкти набувають певних прав та обов’язків. Виникнення нових правовідносин між потерпілою державою і державою-порушницею не означає припинення правовідносин щодо порушеного зобов’язання, а те, що
Як зазначалося вище, внаслідок скоєння МПД у суб’єкта-порушника виникають додаткові зобов’язання. Якщо він їх не виконує, у потерпілих суб’єктів виникає право на застосування примусових заходів. їх мета – примусити суб’єкта до виконання обов’язків із
Як зазначалося вище, внаслідок скоєння МПД у суб’єкта-порушника виникають додаткові зобов’язання. Якщо він їх не виконує, у потерпілих суб’єктів виникає право на застосування примусових заходів. їх мета – примусити суб’єкта до виконання обов’язків із
8.1. Поняття населення в міжнародному праві Сучасна доктрина, як й існуючі норми міжнародного права, зокрема Конвенція про права та обов’язки держав 1933 р., наголошує: поряд із територією наявність постійного населення є однією з основних
8.1. Поняття населення в міжнародному праві Сучасна доктрина, як й існуючі норми міжнародного права, зокрема Конвенція про права та обов’язки держав 1933 р., наголошує: поряд із територією наявність постійного населення є однією з основних
У сучасній доктрині міжнародного права громадянство визначають як стійкий правовий зв’язок фізичної особи з певною державою, який проявляється у наявності встановлених законом взаємних прав та обов’язків. Досить схоже тлумачення містить Європейська конвенція про громадянство
Існують два основних способи набуття громадянства: філяція та натуралізація. Перший спосіб є первинним і передбачає, що особа отримує громадянство за народженням. Таким чином отримує громадянство переважна більшість осіб. Уст. 6 Європейської конвенції про громадянство
У доктрині міжнародного права прийнято виокремлювати декілька способів припинення громадянства, зокрема: 1) вихід чи відмова особи від громадянства; 2) втрата громадянства; 3) припинення громадянства на підставі міжнародного договору; 4) припинення громадянства внаслідок припинення існування
Другою найбільшою в кількісному відношенні групою населення держави є іноземці. У міжнародному праві іноземцем вважають особу, яка знаходиться на території певної держави і не є її громадянином, але перебуває у громадянстві іншої держави. Залежно
Особами без громадянства (апатридами) вважаються особи, які не володіють громадянством жодної держави. Нормативне визначення цього терміна містить ст. 1 Конвенції про статус апатридів 1954 р., відповідно до якої апатридом є особа, яка не розглядається
Існують випадки, коли особа володіє громадянством більш ніж однієї держави. У такому випадку прийнято говорити про подвійне, або множинне громадянство, яке в міжнародному праві має назву “біпатризм”. Мається на увазі, що особа володіє двома
Проблеми міжнародної міграції значною мірою зумовлені сучасними тенденціями розвитку інституту захисту прав біженців. Станом на сьогодні прийнятий 14 грудня 1950 р. Статут Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (надалі – УВКБ ООН) та
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів (Спеціальний комітет з питань деколонізації, Комітет з питань здійснення невід’ємних прав палестинського народу тощо), які здійснюють
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів (Спеціальний комітет з питань деколонізації, Комітет з питань здійснення невід’ємних прав палестинського народу тощо), які здійснюють
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів (Спеціальний комітет з питань деколонізації, Комітет з питань здійснення невід’ємних прав палестинського народу тощо), які здійснюють
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів (Спеціальний комітет з питань деколонізації, Комітет з питань здійснення невід’ємних прав палестинського народу тощо), які здійснюють
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів (Спеціальний комітет з питань деколонізації, Комітет з питань здійснення невід’ємних прав палестинського народу тощо), які здійснюють
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів (Спеціальний комітет з питань деколонізації, Комітет з питань здійснення невід’ємних прав палестинського народу тощо), які здійснюють
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів (Спеціальний комітет з питань деколонізації, Комітет з питань здійснення невід’ємних прав палестинського народу тощо), які здійснюють
(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів (Спеціальний комітет з питань деколонізації, Комітет з питань здійснення невід’ємних прав палестинського народу тощо), які здійснюють
9.1. Поняття та види міжнародних спорів Як відомо, міжнародні відносини між державами й іншими суб’єктами міжнародного права можуть складатися різним чином. Перебуваючи у відносинах, за яких між сторонами немає жодних розбіжностей, вони можуть перейти
9.1. Поняття та види міжнародних спорів Як відомо, міжнародні відносини між державами й іншими суб’єктами міжнародного права можуть складатися різним чином. Перебуваючи у відносинах, за яких між сторонами немає жодних розбіжностей, вони можуть перейти
9.1. Поняття та види міжнародних спорів Як відомо, міжнародні відносини між державами й іншими суб’єктами міжнародного права можуть складатися різним чином. Перебуваючи у відносинах, за яких між сторонами немає жодних розбіжностей, вони можуть перейти
В основі сучасної системи мирних засобів вирішення спорів лежать Гаазькі конвенції про мирне вирішення міжнародних зіткнень 1899 р. та 1907 р., Статут ООН, Манільська декларація про мирне вирішення міжнародних спорів 1982 р., а також
Більшість установчих документів передбачають спеціальні механізми щодо мирного врегулювання спорів між членами кожної організації. У системі ООН проблемі вивчення практики організацій у сфері мирного вирішення спорів завжди відводилась особлива увага. З цією метою, згідно
10.1. Поняття права міжнародних договорів Право міжнародних договорів – це галузь міжнародного права, норми та принципи якої визначають порядок укладення, умови дійсності, дії та припинення міжнародних договорів. Вона є визначальною у системі сучасного міжнародного
10.1. Поняття права міжнародних договорів Право міжнародних договорів – це галузь міжнародного права, норми та принципи якої визначають порядок укладення, умови дійсності, дії та припинення міжнародних договорів. Вона є визначальною у системі сучасного міжнародного
Сторонами у міжнародних договорах виступають суб’єкти міжнародного права. Хоча при цьому необхідно зазначити, що деякі вчені-між-народники дещо довільно розширюють коло суб’єктів і на цій підставі висловлюються про перетворення сучасного міжнародного права. Основними суб’єктами сучасного
Порядок укладення, дії і припинення договорів, укладених між державами, регулює Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р. Конвенція підтверджує принцип міжнародного права, згідно з яким держави суверенні та кожна з них може укладати
Набуття чинності договором означає, що він є юридично обов’язковим для сторін і породжує відповідні права та обов’язки. Однак на практиці чимало є випадків, коли договір, що набув чинності, зобов’язує застосовувати його положення у певних
З огляду положень Віденських конвенцій дійсність договору означає, що він укладений згідно з їх нормами і може оспорюватись тільки на основі застосування цих конвенцій. Припинення договору, його денонсація або вихід з нього учасника можуть