Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 5.8. Правонаступництво в міжнародному праві

Коло суб’єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Виникають нові держави, інші припиняють своє існування, у зв’язку із чим виникає питання правонаступництва. Під правонаступництвом в міжнародному праві прийнято розуміти перехід прав і обов’язків від одного суб’єкта

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Правонаступництво щодо міжнародних договорів

Коло суб’єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Виникають нові держави, інші припиняють своє існування, у зв’язку із чим виникає питання правонаступництва. Під правонаступництвом в міжнародному праві прийнято розуміти перехід прав і обов’язків від одного суб’єкта

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Правонаступництво щодо державної власності, державних боргів та державних архівів

Коло суб’єктів міжнародних відносин постійно змінюється. Виникають нові держави, інші припиняють своє існування, у зв’язку із чим виникає питання правонаступництва. Під правонаступництвом в міжнародному праві прийнято розуміти перехід прав і обов’язків від одного суб’єкта

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 6. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

6.1. Поняття та види джерел міжнародного права Порівняно з внутрішнім правом у міжнародному спостерігається відсутність класичної законодавчої, судової та виконавчої влади. Тут немає єдиного органу, який уповноважений створювати правові норми, котрі були б обов’язкові

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 6.1. Поняття та види джерел міжнародного права

6.1. Поняття та види джерел міжнародного права Порівняно з внутрішнім правом у міжнародному спостерігається відсутність класичної законодавчої, судової та виконавчої влади. Тут немає єдиного органу, який уповноважений створювати правові норми, котрі були б обов’язкові

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 6.2. Міжнародний договір – головне джерело сучасного міжнародного права

На противагу процесу творення права за допомогою звичаю, договори (або інші міжнародні конвенції) є результатом сучасного і свідомого методу нормотворення. Договори мають різні назви, починаючи з конвенції, пактів, актів, хартій аж до статутів і

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 6.3. Міжнародний звичай

Існуючу міжнародно-правову систему неможливо уявити без міжнародного звичаю не лише через те, що в сучасному міжнародному праві багато галузей та інститутів складаються частково або повністю зі звичаєвих норм, а й тому, що продовжують виникати

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 6.4. Загальні принципи права

У кожній правовій системі може виникнути ситуація, в якій суд, приступаючи до розгляду справи, доходить до висновку, що не існує норм права, котрі б регулювали відповідну проблему ні з позиції нормативно-правових актів держави, ні

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 6.5. Судові рішення і доктрина міжнародного права

Оскільки, згідно зі змістом ст. 38 Статуту Міжнародного суду ООН, судові рішення повинні бути допоміжним джерелом встановлення норм права, а не фактичним їх джерелом, вони можуть мати велике значення. Із тексту цієї статті випливає,

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 6.6. Інші можливі джерела міжнародного права

Варто зазначити, що питання про джерела міжнародного права не є настільки простим, яким воно видається з першого погляду і з позиції його формулювання. Адже кожен читач, який хоч більш-менш знайомий з основними проблемами сучасного

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 7. ПРАВО МІЖНАРОДНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

7.1. Загальна характеристика міжнародно-правової відповідальності. Міжнародно-правові відносини відповідальності. Юридичні підстави міжнародно-правової відповідальності Примус є елементом будь-якого правопорядку, в тому числі міжнародного. Міжнародно-правова відповідальність є одним із заходів такого примусу, спрямована на охорону та захист

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 7.1. Загальна характеристика міжнародно-правової відповідальності. Міжнародно-правові відносини відповідальності. Юридичні підстави міжнародно-правової відповідальності

7.1. Загальна характеристика міжнародно-правової відповідальності. Міжнародно-правові відносини відповідальності. Юридичні підстави міжнародно-правової відповідальності Примус є елементом будь-якого правопорядку, в тому числі міжнародного. Міжнародно-правова відповідальність є одним із заходів такого примусу, спрямована на охорону та захист

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 7.2. Міжнародне протиправне діяння як фактична підстава міжнародно-правової відповідальності

Основними ознаками міжнародно-протиправного діяння (надалі – МПД) є те, що: 1) це поведінка (як активна, так і пасивна), котра може бути присвоєна державі за міжнародним правом; 2) така поведінка повинна бути порушенням міжнародно-правового зобов’язання

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 7.3. Види міжнародних правопорушень

Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння Таке розмежування МПД виводиться зі змісту ст. 14 Проекту і має практичну значущість при його застосуванні щодо встановлення моменту скоєння протиправного діяння та висунення вимог щодо припинення протиправних дій

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння

Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння Таке розмежування МПД виводиться зі змісту ст. 14 Проекту і має практичну значущість при його застосуванні щодо встановлення моменту скоєння протиправного діяння та висунення вимог щодо припинення протиправних дій

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Складні правопорушення

Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння Таке розмежування МПД виводиться зі змісту ст. 14 Проекту і має практичну значущість при його застосуванні щодо встановлення моменту скоєння протиправного діяння та висунення вимог щодо припинення протиправних дій

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Серйозні порушення міжнародно-правових зобов’язань, що випливають з імперативних норм загального міжнародного права

Одноактні та триваючі міжнародно-протиправні діяння Таке розмежування МПД виводиться зі змісту ст. 14 Проекту і має практичну значущість при його застосуванні щодо встановлення моменту скоєння протиправного діяння та висунення вимог щодо припинення протиправних дій

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 7.4. Обставини, що виключають міжнародну протиправність

У міжнародному праві склалися норми, що містять перелік обставин, наявність яких дає захист від посилання на порушення міжнародно-правового зобов’язання. Вони застосовуються до будь-якого МПД, не анулюють і не припиняють зобов’язань, але дозволяють тимчасово, до

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 7.5. Реалізація міжнародно-правової відповідальності

Після скоєння МПД формуються так звані правовідносини відповідальності, в яких суб’єкти набувають певних прав та обов’язків. Виникнення нових правовідносин між потерпілою державою і державою-порушницею не означає припинення правовідносин щодо порушеного зобов’язання, а те, що

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 7.6. Особливості відповідальності міжнародних організацій

Після скоєння МПД формуються так звані правовідносини відповідальності, в яких суб’єкти набувають певних прав та обов’язків. Виникнення нових правовідносин між потерпілою державою і державою-порушницею не означає припинення правовідносин щодо порушеного зобов’язання, а те, що

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 7.7. Санкції та контрзаходи

Як зазначалося вище, внаслідок скоєння МПД у суб’єкта-порушника виникають додаткові зобов’язання. Якщо він їх не виконує, у потерпілих суб’єктів виникає право на застосування примусових заходів. їх мета – примусити суб’єкта до виконання обов’язків із

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 7.8. Відповідальність суб’єктів міжнародного права за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом

Як зазначалося вище, внаслідок скоєння МПД у суб’єкта-порушника виникають додаткові зобов’язання. Якщо він їх не виконує, у потерпілих суб’єктів виникає право на застосування примусових заходів. їх мета – примусити суб’єкта до виконання обов’язків із

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 8. НАСЕЛЕННЯ І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

8.1. Поняття населення в міжнародному праві Сучасна доктрина, як й існуючі норми міжнародного права, зокрема Конвенція про права та обов’язки держав 1933 р., наголошує: поряд із територією наявність постійного населення є однією з основних

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 8.1. Поняття населення в міжнародному праві

8.1. Поняття населення в міжнародному праві Сучасна доктрина, як й існуючі норми міжнародного права, зокрема Конвенція про права та обов’язки держав 1933 р., наголошує: поряд із територією наявність постійного населення є однією з основних

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 8.2. Міжнародно-правові питання громадянства

У сучасній доктрині міжнародного права громадянство визначають як стійкий правовий зв’язок фізичної особи з певною державою, який проявляється у наявності встановлених законом взаємних прав та обов’язків. Досить схоже тлумачення містить Європейська конвенція про громадянство

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Набуття громадянства

Існують два основних способи набуття громадянства: філяція та натуралізація. Перший спосіб є первинним і передбачає, що особа отримує громадянство за народженням. Таким чином отримує громадянство переважна більшість осіб. Уст. 6 Європейської конвенції про громадянство

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Припинення громадянства

У доктрині міжнародного права прийнято виокремлювати декілька способів припинення громадянства, зокрема: 1) вихід чи відмова особи від громадянства; 2) втрата громадянства; 3) припинення громадянства на підставі міжнародного договору; 4) припинення громадянства внаслідок припинення існування

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 8.3. Правовий статус іноземців

Другою найбільшою в кількісному відношенні групою населення держави є іноземці. У міжнародному праві іноземцем вважають особу, яка знаходиться на території певної держави і не є її громадянином, але перебуває у громадянстві іншої держави. Залежно

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 8.4. Правовий статус осіб без громадянства

Особами без громадянства (апатридами) вважаються особи, які не володіють громадянством жодної держави. Нормативне визначення цього терміна містить ст. 1 Конвенції про статус апатридів 1954 р., відповідно до якої апатридом є особа, яка не розглядається

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 8.5. Особливості правового статусу осіб, що володіють множинним громадянством

Існують випадки, коли особа володіє громадянством більш ніж однієї держави. У такому випадку прийнято говорити про подвійне, або множинне громадянство, яке в міжнародному праві має назву “біпатризм”. Мається на увазі, що особа володіє двома

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 8.6. Міжнародно-правовий статус прав біженців

Проблеми міжнародної міграції значною мірою зумовлені сучасними тенденціями розвитку інституту захисту прав біженців. Станом на сьогодні прийнятий 14 грудня 1950 р. Статут Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (надалі – УВКБ ООН) та

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 1. Генеральна Асамблея ООН

(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів (Спеціальний комітет з питань деколонізації, Комітет з питань здійснення невід’ємних прав палестинського народу тощо), які здійснюють

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 2. Рада ООН з прав людини

(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів (Спеціальний комітет з питань деколонізації, Комітет з питань здійснення невід’ємних прав палестинського народу тощо), які здійснюють

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 3. Комісія ООН з питань становища жінок

(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів (Спеціальний комітет з питань деколонізації, Комітет з питань здійснення невід’ємних прав палестинського народу тощо), які здійснюють

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 4. Комітет з прав людини

(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів (Спеціальний комітет з питань деколонізації, Комітет з питань здійснення невід’ємних прав палестинського народу тощо), які здійснюють

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 5. Комітет з ліквідації расової дискримінації

(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів (Спеціальний комітет з питань деколонізації, Комітет з питань здійснення невід’ємних прав палестинського народу тощо), які здійснюють

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 6. Комітет з прав дитини

(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів (Спеціальний комітет з питань деколонізації, Комітет з питань здійснення невід’ємних прав палестинського народу тощо), які здійснюють

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 7. Комітет проти катувань (тортур)

(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів (Спеціальний комітет з питань деколонізації, Комітет з питань здійснення невід’ємних прав палестинського народу тощо), які здійснюють

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 8. Верховний комісар ООН з прав людини

(Створила низку комітетів (приміром, Комітет з правових питань, Комітет з соціальних, гуманітарних та культурних питань) та спеціальних комітетів (Спеціальний комітет з питань деколонізації, Комітет з питань здійснення невід’ємних прав палестинського народу тощо), які здійснюють

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 9. МИРНЕ ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

9.1. Поняття та види міжнародних спорів Як відомо, міжнародні відносини між державами й іншими суб’єктами міжнародного права можуть складатися різним чином. Перебуваючи у відносинах, за яких між сторонами немає жодних розбіжностей, вони можуть перейти

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 9.1. Поняття та види міжнародних спорів

9.1. Поняття та види міжнародних спорів Як відомо, міжнародні відносини між державами й іншими суб’єктами міжнародного права можуть складатися різним чином. Перебуваючи у відносинах, за яких між сторонами немає жодних розбіжностей, вони можуть перейти

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Міжнародні спори можна поділити на види

9.1. Поняття та види міжнародних спорів Як відомо, міжнародні відносини між державами й іншими суб’єктами міжнародного права можуть складатися різним чином. Перебуваючи у відносинах, за яких між сторонами немає жодних розбіжностей, вони можуть перейти

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 9.2. Система мирних засобів вирішення спорів

В основі сучасної системи мирних засобів вирішення спорів лежать Гаазькі конвенції про мирне вирішення міжнародних зіткнень 1899 р. та 1907 р., Статут ООН, Манільська декларація про мирне вирішення міжнародних спорів 1982 р., а також

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 9.3. Механізми вирішення спорів міжнародних організацій

Більшість установчих документів передбачають спеціальні механізми щодо мирного врегулювання спорів між членами кожної організації. У системі ООН проблемі вивчення практики організацій у сфері мирного вирішення спорів завжди відводилась особлива увага. З цією метою, згідно

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – Розділ 10. ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ

10.1. Поняття права міжнародних договорів Право міжнародних договорів – це галузь міжнародного права, норми та принципи якої визначають порядок укладення, умови дійсності, дії та припинення міжнародних договорів. Вона є визначальною у системі сучасного міжнародного

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 10.1. Поняття права міжнародних договорів

10.1. Поняття права міжнародних договорів Право міжнародних договорів – це галузь міжнародного права, норми та принципи якої визначають порядок укладення, умови дійсності, дії та припинення міжнародних договорів. Вона є визначальною у системі сучасного міжнародного

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 10.2. Сторони в міжнародних договорах

Сторонами у міжнародних договорах виступають суб’єкти міжнародного права. Хоча при цьому необхідно зазначити, що деякі вчені-між-народники дещо довільно розширюють коло суб’єктів і на цій підставі висловлюються про перетворення сучасного міжнародного права. Основними суб’єктами сучасного

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 10.3. Укладення міжнародних договорів

Порядок укладення, дії і припинення договорів, укладених між державами, регулює Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р. Конвенція підтверджує принцип міжнародного права, згідно з яким держави суверенні та кожна з них може укладати

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 10.4. Дія міжнародного договору

Набуття чинності договором означає, що він є юридично обов’язковим для сторін і породжує відповідні права та обов’язки. Однак на практиці чимало є випадків, коли договір, що набув чинності, зобов’язує застосовувати його положення у певних

Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 10.5. Умови дійсності та недійсності міжнародного договору

З огляду положень Віденських конвенцій дійсність договору означає, що він укладений згідно з їх нормами і може оспорюватись тільки на основі застосування цих конвенцій. Припинення договору, його денонсація або вихід з нього учасника можуть