Міжнародне публічне право – Репецький В. М. – 1.3. Функції міжнародного права
У теорії права під функціями варто розуміти вплив окремих норм чи групи правових норм, цілісних правових актів, окремих галузей права, а також правових інститутів чи принципів права на суспільні відносини.
Первинна функція права має інтегративний характер, і вона направлена на зменшення кількості можливих конфліктів, краще функціонування механізму суспільних відносин. Свою інтегративну функцію (у взаємодії з іншими функціями) право здійснює через вирішення конфліктів і створення відповідної гармонії в суспільстві.
Типологія функцій права в кінцевому підсумку залежить від застосування різних критеріїв. Функції права поділяють на дві основні групи: загальносоціальні та спеціальні. З огляду на теорію міжнародного права, предметом нашого зацікавлення виступають спеціальні функції, тобто власне правові (юридичні), через які проявляється сутність взаємодії системи права. Так, за характером впливу на суспільні відносини функції міжнародного права поділяють на регулятивну, охоронну, інформаційну.
Формування функцій міжнародного права яскраво прослідковується в історично-соціологічній площині. Для цього необхідно охопити якомога триваліший період, щоб детальніше розкрити зміст тієї чи іншої функції. В історичному плані можна встановити, наприклад, перетворення норм, розрахованих на двосторонні відносини у багатосторонні, виявити зростаючу роль міжнародного права у створенні міжнародної безпеки та розширенні різноманітних форм Міжнародного співробітництва у відповідних організаційних рамках. Цей процес значною мірою впливає і на еволюційний процес міжнародної нормотворчості.
Питання про функції міжнародного права тісно пов’язане з питанням про суть, цілісність та системність сучасного міжнародного права, його роль і завдання у міжнародній системі та ін. Також функції міжнародного права розкривають проблему методів здійснення, реалізації його нормативно-правових приписів.
Відомий юрист-міжнародник Лукашук зазначає: “Функції міжнародного права – це основні напрями його впливу на соціальне середовище, що зумовлюють його суспільне призначення”. Право не лише впливає на суспільні відносини, а й на ті об’єкти та предмети, на які направлено право, виявляючи певні вимоги до права, його змісту, принципів та рівня системності. Інакше кажучи, функції міжнародного права не лише іманентні праву, але є також похідними від існуючої системи міжнародних відносин.
Міжнародне право, суб’єктами якого в минулому були винятково держави, в подальшому все більше направлено на міжнародні міжурядові організації. Така обставина знаходить своє відображення в еволюції зовнішніх результатів нормотворчості та різних формах джерел міжнародного права.
Головною функцією міжнародного права є забезпечення нормального функціонування міждержавної системи в межах, визначених нормами міжнародного права. Останнє діє у тісному взаємозв’язку з політикою, виявляючи відповідний вплив на функціонування міждержавної системи через встановлення прав та обов’язків суб’єктів міжнародного права, запровадження санкцій за невиконання цих обов’язків та ін.
Встановлюючи межі поведінки держав, норми міжнародного права цим самим упорядковують відносини між ними. Дотримуючись вимог норм міжнародного права, кожна держава розраховує на адекватну поведінку з боку інших держав.
Нормотворча функція міжнародного права знаходить свій прояв у процесі діяльності суб’єктів міжнародного права щодо вироблення, узгодження та визначення норм міжнародного права.
З приводу процесуальної функції міжнародного права необхідно зазначити, що нині вона лише формується, головним чином у рамках міжнародних організацій.
Серед різних функцій І. Лукашук виокремлює такі:
– гармонізація національних інтересів держав із загальнолюдськими інтересами;
– відвернення небажаного розвитку подій;
– інтернаціоналізація, інтеграція;
– інформаційно-виховна функція.
Разом з тим, будучи нормою поведінки для суб’єктів міжнародних відносин, норми міжнародного права за своєю направленістю звернені до майбутнього і, визначаючи межі поведінки держав, виконують функцію міжнародного узгодженого планування відповідних відносин.
Оскільки існуючі міжнародні відносини є досить динамічними й різноманітними, що зумовлено різними об’єктами правового регулювання, важливими функціями сучасного міжнародного права є його стабілізуюча та творча функція.
На думку Ю. Колосова, міжнародне право виконує в системі міжнародних відносин чотири функції: координуючу, регулюючу, забезпечувальну та охоронну, які за суттю виражають “зовнішні” функції міжнародного права.
Таким чином, функції міжнародного права – це способи та форми впливу міжнародного права на міжнародні відносини, які зумовлені об’єктом, предметом і методом правового регулювання, правами та обов’язками суб’єктів і його джерелами.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)