Аудит – Утенкова К. О. – 3. Аудит дебіторської заборгованості
Відповідно до П (С)БО № 10 “Дебіторська заборгованість”, дебіторами є юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. А тому, дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторська заборгованість може бути як довгостроковою, так і короткостроковою (поточною).
Довгострокова дебіторська заборгованість – це сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Поточна дебіторська заборгованість – це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
В першому випадку вона буде відображатись у І розділі активу Балансу як необоротні активи, а в другому – як оборотні активи, тобто в II розділі активу Балансу.
Для обліку дебіторської заборгованості діючим Планом рахунків передбачені такі рахунки:
18 “Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи”;
36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”;
37 “Розрахунки з різними дебіторами”;
38 “Резерв сумнівних боргів”.
Мета аудиту відповідно до МСА 200 “Ціль і основні принципи аудиту фінансової звітності” полягає у висловленні аудитором незалежно? професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації про дебіторську заборгованість.
Основні завдання аудиту:
– встановити дотримання вимог діючого законодавства щодо розрахунків з дебіторами;
– встановити законність виникнення дебіторської заборгованості підприємства;
– перевірити своєчасність погашення заборгованості;
– оцінити правильність синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з дебіторами;
– перевірити наявність і правильність оформлення первинних документів що підтверджують факт виникнення чи погашення дебіторської заборгованості;
– перевірити правильність оцінки дебіторської заборгованості та розрахунку величини резерву сумнівних боргів;
– встановити правильність класифікації дебіторської заборгованості та дотримання в обліку інших вимог П (С)БО № 10 “Дебіторська заборгованість”;
– перевірити правильність списання заборгованості, строк позовної давності по якій минув;
– встановити доцільність заходів, ужитих підприємством щодо ліквідації причин, які спричинили прострочену заборгованість;
– перевірити дотримання законодавства за розрахунками з підзвітними особами та правильність відображення їх в обліку;
– визначити достовірність показників фінансової звітності відносно дебіторської заборгованості і розкриття необхідної інформації у Примітках до річної фінансової звітності.
Об’єктами аудиту є операції за розрахунками з покупцями і замовниками; авансами, що надійшли на підприємство; претензіями і відшкодуваннями матеріального збитку; розрахунками з підзвітними особами підприємства тощо.
Джерелами інформації аудиту дебіторської заборгованості є:
1) вимоги нормативних документів щодо обліку дебіторської заборгованості;
2) наказ про облікову політику підприємства;
3) первинні документи (рахунки-фактури, накладні, касові документи, виписки банку тощо);
4) договори на поставку продукції, надання послуг тощо;
5) регістри синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з дебіторами;
6) фінансова звітність і примітки до неї (Баланс ф.1. Звіт про фінансові результати ф.2, Звіт про рух грошових коштів ф. З, Примітки до річної фінансової звітності ф.5);
7) відповіді на запити аудитора;
8) інформація одержана в ході аудиторської перевірки;
9) аудиторські висновки, акти ревізій та інші документи, що узагальнюють результати контролю;
10) документи претензійно-позовних справ.