Техніко-криміналістичне дослідження підробленого паспорта громадянина України – Патик Л. Л. – Третя група способів часткового підроблення
Характеризується видаленням реквізитів паспорта із подальшим внесенням нових, тобто для зміни даних передує певна підготовка місця.
Тут поєднується перша та друга групи способів внесення змін до початкового змісту. Наприклад, майже завжди підчищення супроводжується дописуванням, вставкою або домальовуванням; на витравлений відбиток штампу наноситься новий; травлення і змивання використовуються як підготовка місця для дописування або додрукування.
Також, до цієї групи належать: переклеювання фотокартки або її частин, заміна аркушів або їх частин, підроблення відбитків печаток та штампів, зміна підписів, відновлення малюнку захисної сітки та ліній графлення, вставка. Розглянемо їх детальніше.
1. Заміна фотокартки може бути повною і частковою. При повній заміні фотокартка власника паспорта видаляється, а на її місце вклеюється інша. Часткова – здійснюється шляхом заміни частини фотокартки без рельєфного відбитку печатки вирізанням по її зовнішній рамці або по прямій лінії (монтаж), а також шляхом переклеюванням цілого або частини емульсійного шару з іншої фотокартки.
При повному переклеюванні фотокартки слід імітувати рельєфний відбиток печатки, тому основні ознаки, що характеризують повну заміну фотокартки, можна поділити на дві групи: 1) ознаки переклеювання фотокартки; 2) ознаки підроблення рельєфного відбитку печатки.
До ознак переклеювання фотокартки належать наступні: 1) відсутність відбитку рельєфної печатки або його імітація; 2) пошкодження поверхневого шару паперу навколо фотокартки; 3) відмінність клеючої речовини первинної фотокартки з вторинною; 4) наявність частини відбитку печатки під фотокарткою; 5) відмінність розміщення клею під фотокарткою і на бланку; 6) відсутність частин бланку під фотокарткою; 7) наявність залишків частин паперу колишнього документа, з якого була відокремлена фотокартка; 8) сліди видалення фотокартки через відпарювання, відмочування – зволоження, морщення паперу бланку; 9) відсутність зазначеного прізвища у місці вклеювання фотокартки (див. додаток В, рис. 29-30, 33-37).
При переклеюванні фотокартки власника паспорта слід зімітувати рельєфний відбиток або його частину. Здебільшого імітація рельєфного відбитку здійснюється двома способами: 1) малюванням (тиснення) на зворотній стороні фотопаперу письмовим приладдям або гострим предметом; 2) нанесення за допомогою самостійно виготовленого кліше, наприклад, монетами номіналом “одна гривня”, до яких приклеєна металева пластинка круглої форми та полімерний матеріал оранжевого кольору (див. додаток В, рис. 31, 32, 38-41).
До ознак підроблення частини рельєфного відбитку печатки належать: 1) звивистість, нерівні краї, нерівномірна глибина і ширина дна борозенок; 2) потовщення зовнішньої та внутрішньої рамок печатки за рахунок різного тиснення; 3) пошкодження зворотної сторони фотопаперу; 4) пошкодження емульсійного шару фотокартки, наявність фарбника внаслідок домальовування відбитку; 5) неспівпадання окружностей рельєфної печатки, розміщення частини тексту та зображення Малого герба України; 6) сліди проколу в разі відтворення частини печатки за допомогою циркуля; 7) додаткові сліди підроблених кліше або від тиснення круглими предметами; 8) сліди підготовки (від олівця); 9) невідповідність номеру відбитку рельєфної печатки мастичній.
При виявленні часткової зміни фотокартки наявні такі ознаки: 1) наявність лінії розрізу; 2) наявність клею та щілин на стикові з’єднаних частин фотокартки; 3) невідповідність якості зображень змонтованих частин; 4) відмінність клеючої речовини змонтованих частин; 5) при заміні емульсійного шару, наявність під ним клею; 6) відшарування емульсійного шару від підкладки, його морщення; 7) неспівпадання країв фотокартки по периметру, на стикові; 8) сліди маскування лінії розрізу; 9) деякі ознаки, характерні для повної заміни фотокартки.
2. Наступним різновидом внесення змін у паспорт є заміна аркушів або їх частин, який здійснюється: 1) через повне відокремлення від паспортної книжечки подвійного аркуша; 2) частковим видаленням одинарного аркуша чи його частини.
Аркуші можуть замінюватися аркушами з іншого справжнього паспорта та виготовлятися кустарним способом. Для прикладу, з метою заміни дати народження злочинці вклеюють частини бланку з іншого паспорта, попередньо зрізавши тонкий шар паперу з підробленого. У такому випадку, на краях вклеєних шматочків будуть спостерігатися розволокнення паперу, окремі частки барвної речовини видалених записів, неспівпадання ліній захисної сітки, наявність залишку клеючої речовини тощо.
Про повну заміну подвійного аркуша паспорта свідчитимуть такі ознаки: 1) порушення нумерації сторінок; 2) відмінність перфорації серії та номеру або якості її нанесення; 3) різна інтенсивність забарвлення захисної сітки та типографських шрифтів; 4) відмінність фізико-хімічних властивостей заміненого аркуша з іншими сторінками; 5) нерівне обрізання країв та невідповідність розміру вставленого аркуша з іншими; 6) різна довжина кроку стібків; 7) наявність зайвих отворів у місці скріплення аркушів; 8) імітація спеціальних ниток для кріплення аркушів; 9) сліди маскування внесених змін; 10) наявність від копійованого на сусідніх сторінках тексту чи відбитку печатки, штампу, які були на видаленій сторінці.
Часткова заміна аркуша паспорта здійснюється через відрізання певної ділянки з подальшим приклеюванням потрібної та наклеюванням необхідної частини поверх існуючої. До їх ознак відносять такі: 1) потовщення та морщення паперу в місцях вклейки; 2) наявність рубця від лінії розрізу; 3) неспівпадання лінії розрізу, малюнку та кольору захисної сітки, водяного знаку; 4) відсутність на вставленій частині аркуша захисних елементів; 5) наявність допоміжних матеріалів, що скріплюють аплікацію.
3. Підроблення відбитків печаток та штампів полягає у переробленні існуючих або нанесення нових відбитків. Це здійснюється шляхом витравлення, підчищення необхідних ділянок із подальшим нанесенням нового змісту у відбитки та записи.
Нанесення нових відбитків печаток та штампів полягає у тому, що вони проставляються на пусті або підготовлені ділянки через видалення початкового відбитку або заміни аркушів, їх частин. Це є головною ознакою належності такого способу підроблення до третьої групи внесення змін у паспорт.
До способів утворення відбитків печаток та штампів належать: 1) малювання на документі; 2) нанесення за допомогою саморобного кліше; 3) копіювання з іншого документа; 4) монтаж відбитку за допомогою двох різних кліше; 5) нанесення відбитку справжньою печаткою чи штампом інших організацій зі зміненим змістом, або у яких окремі слова умисно не продруковані (див. додаток В, рис. 37-43).
Найпростішими і найпоширенішими способами підроблення печаток та штампів у паспортах є їх імітація через копіювання електрофотографічним способом із застосуванням розмножувальної техніки типу “Ксерокс”, апаратів факсимільного зв’язку, а також за допомогою лазерних та струменево-крапельних принтерів, що мають низку ознак, які при мікроскопічному дослідженні легко виявляються.
Незалежно від способу несанкціонованого виготовлення підроблені відбитки печаток та штампів мають як загальні ознаки, що характеризують групові особливості, так і окремі – індивідуальні ознаки, що уможливлюють ідентифікувати об’єкт.
До загальних ознак належать наступні: 1) відмінність у формі зовнішньої рамки; 2) нерівні краї рамок та радіус окружностей; 3) невідповідність встановленим розмірам сторін та діаметру; 4) різного розміру і конфігурації рядки тексту; 5) невідповідність букв, цифрових записів визначеній гарнітурі шрифту; 6) невідповідність розташування Малого герба України відносно центру печатки або штрихам тексту.
До окремих ознак відносяться наступні: 1) різна бідова, форма однойменних букв; 2) неоднакові інтервали між буквами та їх асиметричне розташування; 3) неоднакова висота і ширина штрихів букв; 4) наявність граматичних помилок; 5) відсутність особливостей елементів букв, які властиві оригінальному кліше; 6) пофарбованість пробілів всередині овалів; 7) слабке продруковування окремих елементів; 8) відсутність засічок елементів букв; 9) розриви ліній зовнішніх та внутрішніх рамок.
4. Вкрай рідко трапляється підроблення підписів у паспортах, оскільки в ньому немає потреби. Щоб уникнути такого підроблення, злочинцями підбирається паспорт з необхідними даними, який щонайменше потребує внесення змін. Зазвичай, якщо змінене прізвище зовсім не співпадає за транскрипцією наявного підпису, тоді постає питання про його підроблення.
При частковому внесенні змін до паспортів, підроблення підписів виконується двома способами: 1) графічним (відтворення підпису рукописно з наслідуванням справжньому); 2) механічним (технічне підроблення).
Перший спосіб полягає у наслідуванні особливостей писемно-рухових навичок виконавця справжнього підпису по пам’яті або на око. До ознак такого підроблення належать наступні: різниця у характеристиці почерку підроблювача і виконавця підпису та ознаки сповільнення рухів.
Технічне підроблення підпису – це виконання підпису за допомогою допоміжних технічних прийомів з метою отримання максимальної схожості зі справжнім. До ознак такого підроблення належать такі:
1) через копіювальний папір; 2) у проникаючому освітленні; 3) тисненням у штрихах справжнього підпису з наступним обведенням рельєфного зображення; 4) вологого копіювання з проміжного кліше; 5) олівцевої підготовки з наступним обведенням (перемальовування); 6) за допомогою комп’ютерної та копіювально-розмножувальної техніки; 7) із застосуванням факсимільного кліше (фотомеханічне) і електрографічне; 8) проекційний спосіб та з використанням пантографа; також 9) співпадіння загальної форми та розмірів письмових знаків підробленого та справжнього підпису.
Перелічені способи, поряд з характерними кожному окремими ознаками, будуть супроводжуватися й спільними, наприклад, сповільненням рухів, про що свідчить: 1) кутастість овалів та на півовалів букв;
2) звивистість прямолінійних штрихів; 3) тупі початки та закінчення штрихів букв; 4) однакова ширина основних і з’єднувальних штрихів; 5) невиправдані зупинки чи перерви рухів в штрихах.
У разі попередньої підготовки і подальшого наведення підпису можуть залишитися рельєфні сліди тиснення, наколювання, а якщо при підготовці використовувався олівець або копіювальний папір, то в штрихах залишаться частки графіту, копіювального паперу (див. додаток В, рис. 26-28).
5. Відновлення малюнку захисної сітки та ліній графлення виконується у результаті механічного або хімічного руйнування через домальовування її візерунку. При мікроскопічному дослідженні цієї ділянки документа, буде спостерігатися різниця в товщині ліній, різне розміщення барвника в штрихах, у відтінках барвників тощо.
6. Вставка – це спосіб зміни початкового змісту паспорта внесенням коректив у середину слова чи цифрових записів, який супроводжується видаленням первинних штрихів.
Серед основних ознак, що властиві вставкам, можна назвати такі: 1) різниця у кольорі барвників; 2) ознаки механічного видалення початкового змісту; 3) розпливи барвника внесених штрихів; 4) нерівна лінія рядка; 5) неоднакові розміри та форма однойменних букв і цифр; 6) нерівномірні інтервали між буквами.
Види та способи підроблення майже однакові в усіх документах, а паспорт лише створює тимчасові труднощі завдяки спеціальним засобам захисту. Не виключення, що у появою нових технологій і з’являться нові способи підроблення, тому експертам-криміналістам, які працюють із підробленими документами, слід постійно підвищувати свій професійний рівень, слідкувати за виникненням нових технологій відтворення зображень, обмінюватися досвідом з фахівцями інших країн, ознайомлюватися з іноземною літературою щодо способів підроблення документів, щоб у подальшому без ускладнень розпізнати ознаки несанкціонованого виготовлення або внесення змін у паспорт та чітко вказати спосіб підроблення, тим самим надати кваліфіковану допомогу слідству та суду.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)