Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 1.3. Місце та роль теорії держави і права в системі суспільних та юридичних наук
Держава і право – суспільні явища, які характеризуються багатогранністю, системністю, складноструктурністю, багатофункціональністю тощо. Тому вони е предметом вивчення багатьох юридичних і суспільних наук, кожна з яких має власні дослідні завдання, мету, підходи.
Теорія держави і права, маючи свій предмет, функції та методи, посідає специфічне місце в системі суспільних та юридичних наук.
Систему суспільних (неюридичних, гуманітарних) наук становлять філософія, історія, соціологія, політологія, економічні науки тощо. Але жодна з цих наук не замінює теорію держави і права під час вивчення державно-правових явищ. Вони лише сприяють кращому розумінню держави і права, оскільки вивчають їх природу в більш широкому контексті.
Філософія пояснює найбільш загальні закономірності суспільного буття, зокрема й ті, які стосуються держави і права. Понятійний апарат філософії є теоретико-методологічним орієнтиром для всіх суспільних наук, у тому числі теорії держави і права та інших юридичних наук.
Історія, досліджуючи в хронологічному порядку етапи розвитку суспільства, конкретні факти державно-правового життя народів, не дає узагальнюючих висновків, не шукає в них, на відміну від теорії держави і права, загальних закономірностей.
Соціологія, досліджуючи суспільство в цілому, окремі його інститути, процеси, групи, вивчає державу і право лише в їх зв’язках з елементами соціуму.
Політологія предметно наближена до держави і права, оскільки держава – важливий суб’єкт політичної системи суспільства, вона впроваджує певну політику в життя через правове регулювання суспільних відносин. Але політична влада, політичні відносини, процеси, партії, лідери вивчаються як самостійні явища.
Це можна сказати й про структурно-функціональні елементи економіки, соціального управління. Держава і право тісно пов’язані як з економічним життям суспільства, так і з управлінням суспільством. Проте і економічна наука, і наука соціального управління мають свій предмет дослідження.
Система юридичних наук охоплюється загальним для них поняттям “юриспруденція”.
Юридичні науки – це система знань про загальні та окремі політико-юридичні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ.
Систему юридичних наук становлять:
– історико-теоретичні науки – теорія держави і права, історія держави і права, історія політичних і правових учень;
– галузеві науки – конституційне, цивільне, трудове, адміністративне, кримінальне право тощо;
– спеціально-юридичні (прикладні) науки – криміналістика, судова медицина, судова психіатрія, судова психологія, судова бухгалтерія, оперативно-розшукова діяльність тощо;
– науки, що вивчають міжнародне право та право зарубіжних країн – міжнародне публічне право, міжнародне приватне право, європейське право, конституційне право зарубіжних країн тощо.
Роль теорії держави і права як самостійної галузі наукового знання та місце в системі юридичних наук характеризуються тим, що вона є:
– загальною наукою, тобто призначена вивчати ті закономірності державно-правової дійсності, які “працюють” в усіх галузях юридичного знання;
– узагальнюючою наукою, тобто її висновки за своєю природою є інтегративними, це систематизовані знання, накопичені окремими юридичними науками;
– методологічною наукою, оскільки її висновки як загальнотеоретичні фундаментальні положення застосовуються під час вирішення конкретних питань у межах окремих юридичних наук.