Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А
Навчальна дисципліна “Теорія держави і права” відповідно до галузевого стандарту підготовки фахівців з права є фундаментальним курсом, що обов’язково викладається у навчальних закладах України, які готують спеціалістів з вищою юридичною освітою. Підготовка фахівців-юристів полягає
Навчальна дисципліна “Теорія держави і права” відповідно до галузевого стандарту підготовки фахівців з права є фундаментальним курсом, що обов’язково викладається у навчальних закладах України, які готують спеціалістів з вищою юридичною освітою. Підготовка фахівців-юристів полягає
1.1. Предмет і функції теорії держави і права Кожна наука має свій предмет дослідження – явища та процеси реального світу, які вона вивчає, те, на що спрямоване наукове пізнання. Теорія держави і права є
1.1. Предмет і функції теорії держави і права Кожна наука має свій предмет дослідження – явища та процеси реального світу, які вона вивчає, те, на що спрямоване наукове пізнання. Теорія держави і права є
1.1. Предмет і функції теорії держави і права Кожна наука має свій предмет дослідження – явища та процеси реального світу, які вона вивчає, те, на що спрямоване наукове пізнання. Теорія держави і права є
Держава і право – суспільні явища, які характеризуються багатогранністю, системністю, складноструктурністю, багатофункціональністю тощо. Тому вони е предметом вивчення багатьох юридичних і суспільних наук, кожна з яких має власні дослідні завдання, мету, підходи. Теорія держави
2.1. Наукові концепції походження держави У сучасній юридичній науці е досить широке коло теорій, які пояснюють походження держави і права. Основні з них такі: 1. Теологічна (Фома Аквінський, Лебюфф), яка базується на ідеї божественного
2.1. Наукові концепції походження держави У сучасній юридичній науці е досить широке коло теорій, які пояснюють походження держави і права. Основні з них такі: 1. Теологічна (Фома Аквінський, Лебюфф), яка базується на ідеї божественного
На етапі первісного розвитку суспільства держави не було, тому цей період називають додержавним суспільством. Універсальною формою організації аграрних та інших ранніх суспільств, через яку пройшли всі народи світу, е община. Найбільш соціально організованою була
На етапі первісного розвитку суспільства держави не було, тому цей період називають додержавним суспільством. Універсальною формою організації аграрних та інших ранніх суспільств, через яку пройшли всі народи світу, е община. Найбільш соціально організованою була
Держава як якісно нова організація влади суттєво відрізняється від організації первісної суспільної влади. Це виявляється у виникненні: – соціально неоднорідного, класово розшарованого суспільства, що має антагоністичні суперечності; – адміністративно-територіального розподілу населення, державна влада поширюється
Держава як якісно нова організація влади суттєво відрізняється від організації первісної суспільної влади. Це виявляється у виникненні: – соціально неоднорідного, класово розшарованого суспільства, що має антагоністичні суперечності; – адміністративно-територіального розподілу населення, державна влада поширюється
Перед будь-якою державою постає більше чи менше коло завдань, для вирішення яких вона використовує свої економічні, ідеологічні та політичні сили, бюджет тощо. З усієї сукупності цих завдань можна виділити такі, що визначають її сутність,
Перед будь-якою державою постає більше чи менше коло завдань, для вирішення яких вона використовує свої економічні, ідеологічні та політичні сили, бюджет тощо. З усієї сукупності цих завдань можна виділити такі, що визначають її сутність,
Різноманітність держав, що мали місце в історії людства та існують нині, потребує їх певної впорядкованості, тобто класифікації за типами, які розглядають як взяті в сукупності найбільш загальні риси різних держав, систему їх найважливіших властивостей,
Форму держави визначають як порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні. Тому її структуру становлять три взаємопов’язаних елементи: форма державного правління, форма державно-територіального устрою та форма державно-правового (політичного) режиму. Форма державного правління
Форму держави визначають як порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні. Тому її структуру становлять три взаємопов’язаних елементи: форма державного правління, форма державно-територіального устрою та форма державно-правового (політичного) режиму. Форма державного правління
Форма державно-територіального устрою показує; – з яких частин складається внутрішня структура держави; – яке становище цих частин і які взаємозв’язки їх органів; – як будуються відносини між центральними і місцевими державними органами; – в
Основою для класифікації державно-правових (політичних) режимів, тобто способів та методів здійснення державної влади, є: – ступінь розвиненості політичної демократії; – реальний політико-правовий статус особи. З урахуванням цих критеріїв сучасні державно-правові (політичні) режими поділяються на
На певному етапі розвитку суспільства виникає політична система як одна із систем (поряд з економічними, соціальними, духовними), пов’язана з особливою формою діяльності людей – політикою. Поняття політична система суспільства пов’язане із подвійним його розумінням:
На певному етапі розвитку суспільства виникає політична система як одна із систем (поряд з економічними, соціальними, духовними), пов’язана з особливою формою діяльності людей – політикою. Поняття політична система суспільства пов’язане із подвійним його розумінням:
Вихідною точкою до розуміння демократії, що виступає об’єктивною закономірністю суспільного розвитку, є ідея народовладдя як одна із загальнолюдських цінностей. Ідейною основою народовладдя є концепція народного суверенітету, тобто верховенства влади народу, яка здійснюється в його
Вихідною точкою до розуміння демократії, що виступає об’єктивною закономірністю суспільного розвитку, є ідея народовладдя як одна із загальнолюдських цінностей. Ідейною основою народовладдя є концепція народного суверенітету, тобто верховенства влади народу, яка здійснюється в його
Влада – здатність певного суб’єкта (індивіда, колективу, організації) підпорядковувати собі волю і поведінку іншого суб’єкта у своїх власних інтересах чи інтересах інших осіб. Влада як соціальна функція щодо нав’язування своєї волі іншим завжди була
Влада – здатність певного суб’єкта (індивіда, колективу, організації) підпорядковувати собі волю і поведінку іншого суб’єкта у своїх власних інтересах чи інтересах інших осіб. Влада як соціальна функція щодо нав’язування своєї волі іншим завжди була
Механізм держави найчастіше розуміють як систему всіх державних організацій, які здійснюють завдання та реалізують функції держави. Ознаки механізму держави: – існування системи взаємозв’язаних, взаємодіючих, ієрархічно підкорених органів, підприємств та установ; – наявність групи людей,
Механізм держави найчастіше розуміють як систему всіх державних організацій, які здійснюють завдання та реалізують функції держави. Ознаки механізму держави: – існування системи взаємозв’язаних, взаємодіючих, ієрархічно підкорених органів, підприємств та установ; – наявність групи людей,
Державний апарат – центральна частина механізму держави, юридично оформлена система всіх державних органів, які здійснюють управління суспільством, виконують завдання та функції держави. Державний апарат характеризується такими ознаками: – це структурно організована система державних органів,
Державний апарат – центральна частина механізму держави, юридично оформлена система всіх державних органів, які здійснюють управління суспільством, виконують завдання та функції держави. Державний апарат характеризується такими ознаками: – це структурно організована система державних органів,
В апараті держави особливе місце посідають органи держави спеціального призначення (контрольні й правоохоронні органи, місця позбавлення волі, збройні сили тощо). Серед органів спеціального призначення юридична наука особливу увагу приділяє правоохоронним органам. Зазвичай у буквальному
Сучасна концепція правової держави може бути лише системою принципів (ознак), інститутів, що висловлюють демократичну ідею народного суверенітету. Суверенітет народу означає, що лише народ – єдине джерело всієї влади; лише він має невідчужуване право визначати
Сучасна концепція правової держави може бути лише системою принципів (ознак), інститутів, що висловлюють демократичну ідею народного суверенітету. Суверенітет народу означає, що лише народ – єдине джерело всієї влади; лише він має невідчужуване право визначати
Сучасні концепції держави дуже різноманітні, що зумовлюється: – складністю соціальної структури сучасного суспільства; – історичними особливостями розвитку тих чи інших країн; – різноманітністю методологічних підходів до певної проблеми; – існуванням країн різного ступеня розвитку
3.1. Плюралізм підходів до праворозуміння Протягом всієї історії розвитку юридичної науки вчені та мислителі прагнули з’ясувати, що таке право, яка його природа і сутність. 3 цього приводу точаться гострі дискусії, результатом яких є багатоманітність
3.1. Плюралізм підходів до праворозуміння Протягом всієї історії розвитку юридичної науки вчені та мислителі прагнули з’ясувати, що таке право, яка його природа і сутність. 3 цього приводу точаться гострі дискусії, результатом яких є багатоманітність
Проблема праворозуміння досить складна, адже у праві знаходять своє відображення дуже різноманітні відносини та інтереси людей, воно має різні форми вияву, прямо пов’язане з природою людини, її життєдіяльністю, безпосередньо впливає на поведінку людей, визначає
Принципи права – це керівні ідеї, положення, провідні засади, що визначають зміст і спрямованість правового регулювання суспільних відносин. Систему принципів права становлять загальносоціальні та спеціально-соціальні (юридичні) принципи. Загальносоціальні принципи: – домінування загальнолюдських цінностей над
Принципи права – це керівні ідеї, положення, провідні засади, що визначають зміст і спрямованість правового регулювання суспільних відносин. Систему принципів права становлять загальносоціальні та спеціально-соціальні (юридичні) принципи. Загальносоціальні принципи: – домінування загальнолюдських цінностей над
Керівна та впливова за радянських часів позиція марксизму-ленінізму визначала, що політика є концентрованим вираженням економіки, а право – концентрованим вираженням політики. Політика – мистецтво управління державою; участь у справах держави, визначення форм, завдань, змісту
Керівна та впливова за радянських часів позиція марксизму-ленінізму визначала, що політика є концентрованим вираженням економіки, а право – концентрованим вираженням політики. Політика – мистецтво управління державою; участь у справах держави, визначення форм, завдань, змісту
Місце норм у системі соціальних норм вочевидь виявляється при аналізі їх співвідношення з іншими соціальними (неправовими) нормами, що здійснюється виявленням їх єдності, взаємодії та відмінностей. 1. Єдність цих норм виявляється в тому, що вони:
Місце норм у системі соціальних норм вочевидь виявляється при аналізі їх співвідношення з іншими соціальними (неправовими) нормами, що здійснюється виявленням їх єдності, взаємодії та відмінностей. 1. Єдність цих норм виявляється в тому, що вони:
Механізм правового регулювання – це взята в сукупності система правових засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання суспільних відносин. За допомогою цієї системи правових засобів, способів і форм нормативність права переводиться у впорядкованість суспільних
Механізм правового регулювання – це взята в сукупності система правових засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання суспільних відносин. За допомогою цієї системи правових засобів, способів і форм нормативність права переводиться у впорядкованість суспільних
Серед великої кількості норм права виділяють також спеціалізовані (нетипові) норми права, тобто приписи “нестандартного** характеру, в яких немає тих чи інших ознак, властивих класичній моделі норм права. На відміну від класичних норм права, вони:
Серед великої кількості норм права виділяють також спеціалізовані (нетипові) норми права, тобто приписи “нестандартного** характеру, в яких немає тих чи інших ознак, властивих класичній моделі норм права. На відміну від класичних норм права, вони:
Норми права закріплюються у статтях нормативно-правових актів. Формулюючи тексти статей, законодавець використовує різні способи викладення елементів норм права. Їх класифікація здійснюється за такими ознаками: 1. За повнотою викладення норм права: – прямий (повний) спосіб
Норми права закріплюються у статтях нормативно-правових актів. Формулюючи тексти статей, законодавець використовує різні способи викладення елементів норм права. Їх класифікація здійснюється за такими ознаками: 1. За повнотою викладення норм права: – прямий (повний) спосіб
Правоутворення – це відносно тривалий процес формування юридичних норм, що починається з визнання державою певних суспільних відносин, усвідомлення необхідності їх правового регулювання, формального закріплення і державного захисту юридичних приписів. Формування права – це складний,
Правоутворення – це відносно тривалий процес формування юридичних норм, що починається з визнання державою певних суспільних відносин, усвідомлення необхідності їх правового регулювання, формального закріплення і державного захисту юридичних приписів. Формування права – це складний,