Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.67. Правосвідомість: поняття, структура та види
Свідомість людини, відображаючи об’єктивні потреби суспільного розвитку, є передумовою та регулятором поведінки людини. Саме свідомість надає цілеспрямованого характеру людській діяльності. Правосвідомість є специфічною формою суспільної свідомості.
Правосвідомість – це система відображення правової дійсності в поглядах, теоріях, концепціях, почуттях, уявленнях людей про право, його місце і роль у забезпеченні свободи особи та інших загальнолюдських цінностей.
Ключовий пункт правосвідомості – усвідомлення людьми цінностей природного права, прав і свобод людини й оцінка чинного права з погляду його відповідності загальнолюдським цінностям, закріпленим у міжнародних документах про права людини. Правосвідомість не тільки відображає у правових категоріях, концепціях, теоріях, почуттях, поглядах людей правову дійсність, але й спрямовує суб’єктів права на певні зміни в правовому середовищі, прогнозує і моделює їх.
У структурі правосвідомості виділяють такі елементи.
1. Правова психологія – це структурний елемент правосвідомості, що включає правові почуття, настрої, інші емоційні сприйняття правових явищ.
Виникнення й існування правової психології пов’язане з властивістю людей безпосередньо чуттєво відображати правове середовище, емоційно реагувати на зовнішні правові явища. При цьому вона відображає право не узагальнено, а конкретизовано.
У структурі правової психології виділяють:
– сталі частини (настрої, почуття, переживання);
– пізнавальні частини (правові емпіричні знання, уявлення, погляди);
– емоційні складові (правові емоції, почуття, настрої);
– регулятивні елементи (правові звички, традиції).
2. Правова ідеологія – це структурний елемент правосвідомості, який охоплює знання, уявлення, поняття про зміст права, що формуються в результаті правового виховання та юридичних наукових досліджень.
Іншими словами, це система правових принципів, ідей, теорій, концепцій, які відображають теоретичне (наукове) відношення суспільства до права, державно-правового розвитку, правових режимів, упорядкування суспільних відносин.
У структурі правової ідеології виділяють такі складові:
– правові ідеї, теорії, переконання;
– правові поняття, правові категорії;
– правові принципи.
На відміну від правової психології, що формується стихійно, правова ідеологія формується в результаті наукового, теоретичного відображення правової дійсності, на основі узагальнення і розвитку найбільш відомих і значущих державно-правових теорій минулого і сучасного, вивчення основних закономірностей становлення, розвитку і функціонування держави і права.
Сучасна правова ідеологія включає: концепцію поділу влади, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей над інтересами окремих верств суспільства і, відповідно, домінування загальновизнаних норм міжнародного права, теорію правової держави і громадянського суспільства, принципи демократизму, гуманізму, невідчуження природних прав людини тощо.
3. Правова поведінка – це вольова сторона правосвідомості, яка становить процес перетворення норм права в реальну правову поведінку.
У структурі поведінкової частини правосвідомості виділяють такі елементи:
– мотиви правової поведінки;
– правові установки, які є одним з найбільш складних компонентів правосвідомості. Вони відображають не тільки готовність до певної правової поведінки, а й схильність до певних уявлень, оцінки правових явищ.
Класифікувати правосвідомість можна за різними підставами.
1. 3а суб’єктами (носіями) правосвідомості: індивідуальна; групова та суспільна.
2. За глибиною відображення правової дійсності: повсякденна (буденна, непрофесійна); професійна (практиків-юристів); наукова (теоретична).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)