Соціологія – Кузьменко Т. М. – Види девіантної поведінки (С. Фролов)
Культурно схвалені девіації. Позитивні девіації – вчені, спортсмени, герої, політичні діячі. Такі відхилення пов’язані з поняттям звеличення, тобто піднесення Над іншими, що і складає основу відхилення. | Умови виникнення позитивної девіації: (необхідні якості і способи поведінки, які можуть призвести до соціально схвалюваних відхилень). |
Надінтелектуальність (звеличення на основі інтелектуальності) можливе тільки в окремих, обмежених сферах людської діяльності. Надінтелектуальність не дуже популярна в народі, може навіть заважати при виконанні деяких ролей, оскільки ізолює особу від решти членів групи. | |
Особливі здібності Дозволяють проявляти унікальні якості у специфічних сферах діяльності. Звеличення спортсмена, актора, балерини, художника залежить від наявності особливих здібностей людини. | |
Понад мотивація – інтенсивна мотивація часто служить компенсацією за незгоди або переживання, перенесені в дитинстві чи в юності. Так, існує думка, що Наполеон мав високу мотивацію до досягнення успіху і влади через самотність в дитинстві. Відчуття замкнутості, обурення або ворожості можуть знайти вихід в інтенсивних зусиллях, спрямованих на особисті досягнення. |
Особистісні якості. Їх наявність у індивіда є чинником, що сприяє піднесенню над рештою людей. Ці особистісні риси та властивості характеру найтіснішим чином пов’язані з певними видами діяльності. Сміливість і відвага відкривають солдату шлях до успіху, слави, але вони абсолютно не обов’язкові для художника чи поета. Товариськість, уміння заводити знайомства, твердість характеру потрібні політику і підприємцю, але майже ніяк не позначаються на кар’ єрі письменника, художника або ученого. | |
Особливі умови (щасливий випадок) Може сприяти прояву здібностей людини в певних видах діяльності (Чи став би Наполеон імператором, якби не Велика французька революція?) Великі досягнення – це не тільки яскраво виражений талант і бажання, але і їх прояв у визначеному місці і в певний час. | |
Девіації, що викликають осуд (з боку панівної культури). Негативні девіації | Це соціальна патологія (злочинність, наркоманія тощо). Ці вияви відхилень – Дисфункціональні, завдають шкоди суспільству і особистості. |
Класичними видами девіантної поведінки (негативної) визнані*290:
*290: {Глинский Я. И., Афанасьев В. С. Социология девиантного (отклоняющегося) поведения. – СПб, 1993.}
– пияцтво, алкоголізм;
– наркоманія;
– злочин2Ність;
– суїцид*291;
*291: {За рівнем самогубства розрізняють країни з низьким рівнем самогубства – 10 осіб на 100 тис. населення (Албанія, Арменія, Греція, Італія, Єгипет). Середній рівень – 10-20 осіб на 100 тис. населення (Америка, Австралія). За рівнем самогубств Україна належить до країн з високим і дуже високим рівнем (понад 20 тис осіб на 100 тис. населення). Показник 2004 р. – 23,7, а 2000 р. – 29,8 (Латвія, Литва (понад 40)), Росія (39, а в деяких регіонах до 80 осіб на 100 тис. населення).}
– проституція;
– гомосексуалізм. Інколи до них додають:
– азартні ігри;
– психічні розлади;
– кримінальні злочини.
Роберт Мертон розробив типологію поведінки залежно від ставлення особистості до цілей та засобів їх досягнення.
*292
*292: {Рысь Ю. И., Степанов В. Е. Социология: Структурно-логические схемы с комментариями. – М., 1999. – С. 36.}
Р. Мертон зауважував, що суспільство і в інші часи проголошувало ідеалом багатство й добробут, проте не декларувало рівних можливостей для усіх. Сьогодні така можливість проголошується. В реальності досягнення усіма суспільного ідеалу не можливе, і це є підгрунтям для девіації.
1) Конформіст – лояльний член суспільства: приймає суспільно визнані культурні цілі та інституціональні засоби їх досягнення;
2) Новатор – досягає цілей, що схвалюються суспільством, не інституціональними засобами, у тому числі і незаконними;
3) Ритуаліст – особистість, що абсолютизує засоби та не визнає суспільно визнану ціль, задля яких здійснюється діяльність;
4) Ретритист (ізольований тип) – людина, яка відсторонюється як від культурних цілей, так і від інституціональних засобів;
5) Бунтар (заколотник) – особистість, що відступила від цілей і засобів, прийнятих у суспільстві, але натомість протиставила їм інші цінності й норми.
У будь-якому суспільстві є поведінка, яка відхиляється від суспільних норм: прогресивна, що випереджує цей стан суспільства. В останньому випадку вона є засобом розвитку суспільства та девіацією.
Найбільше девіація виявляється в періоди радикальних суспільних змін, коли руйнуються старі норми, цінності, стереотипи і люди втрачають орієнтири. Завдання соціології – встановлювати загальні причини тих чи інших видів девіацї, щоб допомогти суспільству відновити контроль за поведінкою, запобігти розпаду суспільства.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)