Правознавство – Копиленко О. П. – 1. Поняття міжнародного права

1. Поняття міжнародного права.

2. Міжнародна правотворчість.

3. Система міжнародного права.

4. Міжнародний правопорядок.

5. Міжнародна правосуб’єктність держави.

6. Правонаступництво держав та урядів.

7. Незалежна Україна у міжнародному співтоваристві.

1. Поняття міжнародного права

Здобуття Україною незалежності спонукало ЇЇ до активності в усіх сферах суспільного життя, що проявляється у становленні України як правової держави і її інтеграції у світові та європейські структури. З’явилася тенденція до транснаціоналізації освіти та необхідності вивчення цілої низки правових дисциплін в аспекті вступу України до Світової організації торгівлі та Європейського Союзу. Сьогодні основне завдання щодо оволодіння знаннями з міжнародного права стоять перед державою та її громадянами, бо саме вони розуміють, що ці знання є не лише показником загальної культури, а й невід’ємною умовою прийняття у світове співтовариство.

Існує понад тисяча визначень міжнародного права. У формулюванні визначення цього поняття виявляється плюралізм поглядів. Найбільш уживаним є таке: міжнародне право – це система юридичних норм, що регулюють міжнародні відносини з метою забезпечення миру, прав людини і співробітництва, це рішення і правові засоби їх застосування, прийняті повноважними суб’єктами для реалізації спільних інтересів. Під міждержавними розуміються відносини за участю держав, міждержавних організацій і державопо-дібннх утворень, таких, наприклад, як нація, що бореться за державотворення.

Міжнародне право існує у формі норм. За юридичним змістом норми є правилами поведінки. Якщо норми являють собою необхідну внутрішню форму існування міжнародного права, то його зовнішньою формою, тобто способом вираження, є звичай, договір і правотворчі рішення міжнародних організацій. Ці офіційно-юридичні форми існування міжнародно-правових норм іменуються джерелами міжнародного права.

Договір і звичай є універсальними джерелами, юридична сила яких випливає з загального міжнародного права; правотворчі рішення організацій є спеціальним джерелом, юридична сила яких визначається установчим актом відповідної організації.

Суб’єкт міжнародного права – це самостійне утворення, що завдяки своїм можливостям і юридичним властивостям здатно мати права й обов’язки по міжнародному праву, брати участь у створенні та реалізації цих норм. Загальноприйнятими суб’єктами сьогодні є держави і міждержавні організації. Не настільки надійно визнана правосуб’єктність народів, націй, що борються за державотворення. Основним суб’єктом міжнародного права є держава.

Під об’єктом міжнародного права розуміється те, на що спрямовано його дію, що воно покликано регулювати. У міжнародного права таким об’єктом є міжнародні, а точніше міждержавні відносини. Від об’єкта варто відрізняти предмет міжнародно-правових відносини, під яким розуміється все те, з приводу чого сторони вступають у правовідносини. Таким предметом можуть бути дії і стримування від дій, територія тощо.

Функції міжнародного права – це основні напрямки його впливу та взаємодії з соціальним середовищем, обумовлені його суспільним призначенням.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Правознавство – Копиленко О. П. – 1. Поняття міжнародного права